Рішення № 28669986, 12.12.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2012 р.Справа № 5023/4894/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Дергачівського району Харківської області, м. Дергачі в інтересах держави в особі Протопопівської сільської ради, с. Протопопівка 3-я особа, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Державна екологічна інспекція у Харківській області, м. Харків; 2) Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, м. Харків; 3) Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області, м.Дергачі; до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Богодухівська птахофабрика", с. Санжари про стягнення шкоди та звільнення земельної ділянки за участю представників сторін:

прокуратури - Дзюба І.О. (посв. №007971 від 06.10.12 р.), Кріцина Н.Г.(посв. №006801 від 28.09.12 р.);

позивача - Бердецький М.В. (посв. № 1 від 10 р.);

відповідача - Лебедь О.В. за дов. б/н від 12.11.12р.;

третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача :

Державної екологічної інспекції у Харківській області - Сосіна І.о. за дов. № 108/01-21/08-16 від 16.01.12р.;

Державної інспекції сільського господарства в Харківській області - не з'явився;

Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, м.Дергачі - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах Держави в особі Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Богодухівська Птахофабрика" полягають у стягненні шкоди завданої навколишньому природному середовищу та звільненням самовільно зайнятої земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.11.2012р. задоволено клопотання представника прокуратури про залучення третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Залучено до участі у справі Державну екологічну інспекцію у Харківській області та Державну інспекцію сільського господарства в Харківській області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.12.12р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дергачівську районну державну адміністрацію Харківської області.

У судове засідання 12.12.12р. з'явились представники прокуратури просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач скористався правом участі свого представника у судовому засіданні, просить задовольнити позовні вимоги.

Представник першої третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача проти позову заперечує, вказує, що прокуратурою здійснювалось обстеження території, а не перевірка суб'єкта господарювання на території Протопопівської сільради. Не виконав вимог ухвали господарського суду Харківської області від 04.12.2012р. щодо надання письмових пояснень, з використанням яких приладів вимірювання площі земельних ділянок та їх місцезнаходження проводилася перевірка додержання вимог природоохоронного законодавства, з питань поводження з відходами на території Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської області; яким чином вказане відображено у акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства та акті обстеження №02-23-104 від 02.08.2012р.; чи проходили прилади якими було здійснено заміри площі та місцезнаходження земельних ділянок по яким нараховано шкоду по даній справі державну повірку, засвідчених копії доказів проходження такої повірки.

Представник другої третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судове засідання не з'явився, про дату та місце слухання справи був повідомлений у попередньому судовому засіданні, через канцелярію суду 12.12.12р. за вх.№21113 подав письмові пояснення щодо повноважень третьої особи з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Не виконав вимог ухвали господарського суду Харківської області від 04.12.2012р. щодо надання письмових пояснень, з використанням яких приладів вимірювання площі земельних ділянок та їх місцезнаходження проводилася перевірка додержання вимог природоохоронного законодавства, з питань поводження з відходами на території Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської області; яким чином вказане відображено у акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства та акті обстеження №02-23-104 від 02.08.2012р.; чи проходили прилади якими було здійснено заміри площі та місцезнаходження земельних ділянок по яким нараховано шкоду по даній справі державну повірку, засвідчених копій доказів проходження такої повірки.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників прокуратури, позивача, відповідача та третіх осіб суд встановив наступне.

Прокуратурою Дергачівського району Харківської області, у порядку здійснення правозахисної діяльності у сфері додержання вимог природоохоронного законодавства, проведено перевірку з питань поводження з відходами на території Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської області.

Як зазначено в позовній заяві, в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «ТБ «Богодухівська птахофабрика» здійснює виробничу діяльність по вул. Леніна - 96 в с. Протопопівка Дергачівського району Харківської області. Станом на 25.09.2012 поголів'я птиці(курей) складає 740 988 голів. При обстеженні земельної ділянки, орієнтовною площею 65 га, яка розташована на території Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської області було виявлено на всій площі земельної ділянки розміщені відходи - курячий послід, товщиною від 40 см до 100 см. Також, обстеженням виявлено ознаки порушення ґрунтового покриву на орієнтованій площі 10 га. Крім того, в позовній заяві зазначено, що на обстеженій земельній ділянці розташовані землі запасу "рілля" орієнтованою площею 25,0 га на яких знаходяться відвали курячого посліду та втручання бульдозерної техніки, що призвело до пошкодження структури та знищення родючого шару ґрунту.

Відповідно до розрахунку розміру заподіяної шкоди, заподіяної внаслідок знищення поверхневого (родючого шару ґрунту), виконаного Державною інспекцією сільського господарства у Харківській області, розмір заподіяної шкоди складає 165101,63 грн.

Відповідно до розрахунків шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленого забрудненням земельних ресурсів відходами, зокрема, фосфором та нітратами, здійсненої Державною екологічною інспекцією у Харківській області, розраховано збитки у сумі 1 541 475 грн.

Також, прокурор у позовній заяві зазначає, що відповідачем, за допомогою техніки, яка належить TOB «ТБ Богодухівська птахофабрика», систематично здійснюється вивіз відходів біологічного походження на вказану земельну ділянку, що в свою чергу призвело до забруднення земель речовинами та відходами виробництва, шкідливими для довкілля. Також зазначено, що земельна ділянка, використовується TOB «ТБ Богодухівська птахофабрика» без правовстановлюючих документів на право власності або користування земельною ділянкою.

Відповідно до Акту обстеження №02-03-10 від 02.08.2012р. на вимогу листа прокуратури Дергачівського району Харківської області від 07.07.2012р. було здійснено виїзд та обстеження земельної ділянки, що знаходиться в Дергачівському районі, с. Протопопівка поблизу території відповідача. Було обстежено земельні ділянки площею 62 Га. На території даних земельних ділянок була зафіксована техніка, а саме -2 трактори з причепами, які були завантажені продуктами життєдіяльності птахів. В подальшому обстеженням встановлено, що обстежуємі ділянки були вкриті шаром відходів. Спеціалістами Державної екологічної інспекції у Харківській області були відібрані проби ґрунту на вказаних земельних ділянках. На підставі відібраних проб ґрунту було розраховано шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства зумовленої забрудненням земельних ресурсів відходами (а.с.27-58) у сумі 1541475 грн..

Відповідно до Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 02 серпня 2012р. що складений державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Харківській області - Горшковим С.В. зазначається наступне. Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області була проведена позапланова перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, що знаходиться за межами населеного пункту на території Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської області. В Акті зазначено, що в ході обстеження земельної ділянки, орієнтовною площею 65 га (сільськогосподарського призначення), що знаходиться за межами населеного пункту. На всій площі невідомими особами розміщені відходи (послід) товщиною від 40 до 100 см. Також, під час обстеження на вказаній земельній ділянці працювала техніка - трактор та трактор з причепом в якому знаходились відходи (курячий послід), водії техніки від пояснень відмовились. Актом встановлено розміщення на ріллі відвалів курячого посліду та втручання бульдозерної техніки, що призвело до пошкодження структури та знищення родючого шару ґрунту та вказує на ознаки безгосподарного використання земель. Оскільки на вказаних землях знаходяться відходи вказані землі виведені із сільськогосподарського обороту.

Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок (використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963 Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області зроблено розрахунок розміру шкоди на суму 165101,63 грн. Відповідно до розрахунку шкода заподіяна невідомими особами, а земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту на території Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської області.

Такі обставини, на думку прокурора, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі позивача і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Статтею 3 Земельного кодексу України закріплено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 373 Цивільного кодексу України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Частиною 3 статті 122 Земельного кодексу України, встановлено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, у тому числі для сільськогосподарського використання;

У відповідності по п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Як, зазначає прокурор у позовній заяві та вбачається з наданих прокурором та третіми особами документів земельні ділянки, які використовуються відповідачем без належних правовстановлюючих документів та які зазнали забруднення знаходиться за межами населених пунктів Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської області.

Таким чином, враховуючи п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, повноваження щодо розпорядження щодо земельних ділянок, за самовільне використання та забруднення яких прокурором нараховані збитки, здійснює Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи міс цевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повно важень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вказано в п. 2 ст. 121 Конституції України, на Прокуратуру України поклада ється представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні пору шень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право зверта тись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Згідно з ч. 1 ст. 36 цього ж Закону представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурора ми від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. У позовній заяві прокурора повинно бути:

а) зазначено, в чому полягає порушення інтересів держави;

б) обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави;

в) вказано орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Зазначене конституційне положення знайшло своє відображення і в ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», де вказується, що представництво інте ресів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом. Таким чином, пред ставництво прокурором інтересів держави громадянина в суді можливе лише в межах прямо визначених законом.

У відповідності до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" визначено, що прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно ж до ч. 1 та ч. З ст. 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор може вступити у справу на будь-якій стадії розгляду справи для представництва інтересів громадянина або держави, подати апеляційне, касаційне подання, а також подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. З цією метою прокурор може зверну тися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. Про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судо вому засіданні - також і усно.

Як зазначається в ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарсь кий суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. При цьому, відповідно до вимог ч. З ст. 2 Госпо дарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноваже ний державою, здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до п. З Рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 р. № З-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбі тражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України, зазначено, що поняття «ор ган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяль ності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким ор ганом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган дер жавної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і на під ставі частини першої статті 21 Арбітражного процесуального кодексу України є стороною в арбітражному процесі. Цей орган вчиняє процесуальні дії (відповідні функції) згідно зі статтею 22 Арбітражного процесуального кодексу України.

Прокурор Дергачівського району Харківської області, звертаючись до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача 1706576 грн. шкоди та звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок, визначив, що він звертається в інтересах Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської області. При цьому прокурор зазначає, що діями відповідача внаслідок самовільного заняття земельних ділянок заподіяно збитків державі в особі Протопопівській сільській раді Дергачівського району Харківської області.

Таким чином, прокурором визначено орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Протопопівську сільську раду Дергачівського району Харківської області, який ним визначено як позивача у даній справі.

Проте, як вже було встановлено судом, повноваження щодо розпорядження земельними ділянками, що знаходяться за межами населених пунктів за використання якої прокурором нараховані збитки та якій необхідно звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, здійснює Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області, яка не є позивачем у справі, а залучена до участі у справі третьої особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору судом.

Проте, прокурором визначено у позовній заяві як позивача іншу особу - Протопопівську сільську раду Дергачівського району Харківської області, яка не має повноважень щодо розпорядження земельними ділянками, що знаходяться за межами населених пункту на території Протопопівської сільської ради Харківської області.

Це свідчить про те, що відповідачем у справі, права позивача (Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської області) в частині звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та діями відповідача на вказаних ділянках шкоди позивачу, не могло бути завдано, а отже підстав для їх захисту прокурором в інтересах держави в особі позивача у прокурора не має.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При цьому ст. 21 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з матеріалів справи не вбачається порушень прав і охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача, а отже прокурор не мав права звертатись до суду з позовом в інтересах держави в особі Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської області про стягнення з відповідача збитків, завданих внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка не знаходиться в розпорядженні позивача, що є підставою для відмови прокурору в задоволенні позову.

Також, відмовляючи в позові суд приймає до уваги, що твердження прокурора наведені ним, як фактичні підстави позову також не можуть прийняті судом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Такий спосіб захисту прав передбачений ст. 212 Земельного кодексу України, відповідно до ч. ч. 1, 3 якої самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними; повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Суд враховує, що аналогічна правова позиція зазначена в п.1.6 Рекомендацій Вищого господарського суду України "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства " N 04-06/15, 02.02.2010 року, в якій зазначено, що в порядку господарського судочинства розгляду підлягають, зокрема, про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок.

Стаття 125 Земельного кодексу України передбачає виникнення права на земельну ділянку після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, або укладення договору оренди та їх державної реєстрації; а також забороняє приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.

У ч.1 п. п. "в" п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004 року № 7, вказується, що "відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договорів оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)."

Згідно приписів ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Главою 15 Земельного кодексу України визначено два види користування землею - право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки.

Статтею 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; а також вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.

Відповідно до ст.ст. 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція сільського господарства України та її територіальні органи.

З аналізу викладених норм вбачається, що Державна інспекція сільського господарства України та її територіальні органи перевіряють дотримання всіма суб'єктами земельних відносин, у тому числі державними органами та органами місцевого самоврядування, вимог земельного законодавства, зокрема стосовно повернення самовільно зайнятих земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Тобто держава уповноважила цей орган брати участь в реалізації державної політики у сфері земельних відносин та здійснювати контроль за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення, у тому числі стосовно самовільно зайнятих земельних ділянок, що саме і визначено предметом даного спору.

Таким чином, судом не приймається до уваги як доказ самовільного використання відповідачем земельної ділянки акт обстеження /дотримання вимог природоохоронного законодавства/ №02-23-104 від 02.08.2012р., який був складений Державною екологічною інспекцією у Харківській області, оскільки відповідно до ст.ст. 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів не здійснює Державна екологічна інспекція у Харківській області.

Матеріалами, які б засвідчували факт порушення, зокрема, є планово - картографічні матеріали з нанесенням меж самовільно зайнятої земельної ділянки і дані натуральних обмірів, дані земельно - кадастрової документації тощо.

Судом витребувано у Державної екологічної інспекції у Харківській області та у Державної інспекції сільського господарства в Харківській області письмові пояснення, з використанням яких приладів вимірювання площі земельних ділянок та їх місцезнаходження, щодо яких проводилася перевірка додержання вимог природоохоронного законодавства, з питань поводження з відходами на території Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської області; яким чином вказане відображено у акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства та акті обстеження №02-23-104 від 02.08.2012р.; чи проходили прилади якими було здійснено заміри площі та місцезнаходження земельних ділянок по яким нараховано шкоду по даній справі державну повірку, засвідчених копії доказів проходження такої повірки. Державною екологічною інспекцією у Харківській області та Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області витребуваних доказів щодо пристроїв якими проводилось вимірювання та даних їх державної повірки суду не надано.

В актах обстеження земельних ділянок від 02 серпня 2012 року не зазначено план-схему місця розташування земельної ділянки (викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). Зазначена в актах площа зайнятих відповідачем земельних ділянок визначена орієнтовано.

Отже, вищезазначені акти судом не приймаються в якості належних доказів у справі щодо здійснення відповідачем порушення земельного законодавства, оскільки вони не відповідають приписам вищенаведеного Порядку.

Дослідивши матеріали справи, господарським судом було встановлено те, що в матеріалах справи протоколу виявлення порушення земельного законодавства та постанови про притягнення посадових осіб відповідача до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття земельних ділянок та їх забруднення не міститься.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що факт самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок належним чином не підтверджено.

Згідно п. 3.8 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р.№6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок є певні документи у сукупності, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є вказані документи в їх сукупності, оскільки саме такі документи можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Прокурором та позивачем не надано суду в сукупності зазначені вище документи.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що підстави для стягнення з відповідача шкоди, на які посилається прокурор у позовній заяві, відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що доводи позивача, викладені у позовній заяві не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, ст. 34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

З огляду на відсутність порушених прав і охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача у зв'язку з чим, прокурор не мав права звертатись до суду з позовом в інтересах держави в особі Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської області про стягнення з відповідача збитків, приймаючи до уваги недоведеність факту самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок, що є предметом розгляду справи, а тобто й їх повернення позивачу, а також відсутність підстав для здійснення відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, не відповідають нормам чинного законодавства і тому не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. ст.44, 49 ГПК України.

У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, судовий збір покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору необхідно покласти на прокуратуру. Зважаючи, що прокуратура звільнена від сплати судового збору, судовий збір у даній справі не стягується.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Будинок "Богодухівська птахофабрика", с. Санжари про залишення позову без розгляду.

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 17.12.2012 р.

Суддя Жельне С.Ч.