Рішення № 28667773, 15.01.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р.Справа № 5023/5455/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Захарченко О.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Головкомпресормаш-Сервіс", м. Суми до ДП "Південна Залізниця", м. Харків про стягнення 50445,48грн. за участю представників сторін:

позивача - Гадяцький В.Є., дов. № б/н від 19.03.2012р.

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 49900,00грн. боргу, 389,63грн. пені та 155,85грн. 3% річних. Свої вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов*язань за договором № П/НХ-121052/НЮ від 16.07.2012р., внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.

В судовому засіданні 18.12.2012р. оголошено перерву до 15.01.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлений позов, просить суд його задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з*явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У відзиві на позов, поданому до суду 17.12.2012р. за вх. № 22874, відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись зокрема на те, що позивачем не виконано вимоги спірного договору, у зв*язку з чим перебіг строку виконання грошового зобов*язання не розпочався, тому відповідач мав право не здійснювати виконання свого грошового зобов*язання до моменту початку перебігу цього строку. За таких обставин відповідач вважає, що він належним чином виконував всі господарські зобов*язання визначені умовами спірного договору.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

16.07.2012р. між сторонами був укладений договір №П/НХ -121052/НЮ (надалі - Договір).

У відповідності до п.1.1. Договору позивач (постачальник) зобов'язався поставити і передати у зумовлені строки у власність відповідачу (покупцю) станцію компресорну пересувну ПКС-5,25А (надалі-товар), а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного Договору.

Пунктом 7.2 Договору сторони домовилися, що покупець оплачує постачальнику кожну прийняту партію товару впродовж 45 банківських днів з дати поставки товару покупцю, початок перебігу строку при умові надання постачальником рахунку-фактури, податкової накладної, документів якості на поставлений товар.

На виконання умов Договору та взятих на себе зобов*язань позивач, за видатковою накладною № 1366 від 19.07.2012р., передав відповідачу обумовлений товар - станцію компресорну переносну ПКС-5,25 А на суму 49900,00грн., що належним чином підтверджується підписами представників сторін на видатковій накладній та довіреністю на отримання № 320 від 18.07.2012р.

Однак відповідач, в порушення умов Договору та взятих на себе зобов*язань, в обумовлені строки отриманий від позивача товар не сплатив, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 49900,00грн., яка до цього часу не погашена.

Як свідчать наявні в матеріалах справи документи, позивач, в порядку досудового врегулювання спору, направив на адресу відповідача претензію № 05/09-011389 від 24.09.2012р. з вимогою сплатити заборгованість на суму 49900,00грн., яка отримана відповідачем, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак, відповідач вимоги претензії не виконав, заборгованість перед позивачем не погасив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, суд визнає за необхідне зазначити, що вони грунтуються на вільному тлумаченні норм права та умов спірного Договору, а тому суд вважає заперечення відповідача необгрунтованими.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови укладеного з позивачем Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 49900,00грн. боргу за поставлений товар обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Оскільки згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних, тому вимога про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 155,85грн. за період з 21.09.2012р. по 28.10.2012р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 12.3. Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми неоплаченої вартості товару.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". За таких підстав, позовні вимоги в частині стягнення 389,63грн. пені за період з 21.09.2012р. по 28.10.2012р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у сумі 1609,50грн. покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 599, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Південна залізниця» (61052, м. Харків, вул. Червоноармійська,7; код ЄДРПОУ 01072609) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Головкомпресормаш - Сервіс» (40009, м. Суми, вул. Іллінська,12; код ЄДРПОУ 36234263) 49900,00грн. боргу, 389,63грн. пені, 155,85грн. 3% річних та 1609,50грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 17.01.2013 р.

Суддя Присяжнюк О.О.