Рішення № 28668765, 15.01.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 року Справа № 13/5026/1845/2012

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., в приміщенні господарського суду розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», м. Черкаси, вул. Громова, 142

до госпрозрахункового підприємства «Чигиринські теплові мережі», м. Чигирин, вул. Енергетиків, 11/1

про стягнення 501089,18 грн. заборгованості та санкцій за спожитий газ,

за участю представників сторін:

від позивача: Керкор Ю.О. -за довіреністю;

від відповідача: Уханенко С.Г. -за довіреністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Черкасигаз»звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до ГП «Чигиринські теплові мережі»про стягнення заборгованості за поставлений природний газ згідно договору поставки природного газу від 01.10.2011р. №08/10943/ТЕ-11 в розмірі 501089,18 грн., в тому числі 451231,63 грн. основного боргу, 34120,53 грн. пені, 3199,15 грн. інфляційних, 12537,87 грн. 3 % річних, та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав та надав суду первинні документи по передачі споживачу газу за період жовтня -грудня 2011р. в об'ємі 398039 куб.м на суму 521112,68 грн. (а.с. 14-16). Розрахунок проведено не повністю і борг становить 451231,63 грн. на момент звернення з позовом, що є предметом спору.

Представник відповідача вимоги заперечив та подав суду примірник шестисторонньої угоди -договір №1106/517з від 14.12.2012р. про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (а.с. 21-22). Представник відповідача вказує на відсутність вини підприємства у виникненні боргу, на повне погашення боргу і оплату наперед (а.с. 43), та запропонував укласти мирову угоду.

Представник позивача пропозицію заперечив та пояснив, що не уповноважений на укладання мирової угоди, проект мирової угоди не подано відповідачем і не вивчався позивачем, а також просить врахувати, що борги з позивача судом стягуються грошовими коштами на користь енергоринку.

Інших доказів сторонами не подано.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі взаємовідносини сторін.

01.10.2011р. між відкритим акціонерним товариством «Черкасигаз»(Постачальником), та госпрозрахунковим підприємством «Чигиринські теплові мережі»(Споживач - Відповідач по справі), було укладено договір №08/10943/ТЕ-11 поставки природного газу (Далі - Договір) , за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у 2011р. у власність Споживача, а Споживач прийняти і сплатити на умовах цього Договору природний газ в обсязі до 600000 куб.м.

Дія договору в частині постачання газу - до 31.12.2011р. (п.10.1 договору, а.с. 8-10).

Додатком №1 до договору 08/10943/ТЕ-11 сторони врегулювали порядок постачання та приймання газу. Спору в цій частині немає.

Непогашення заборгованості стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права та примусового стягнення боргу та санкцій.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки енергоносіїв приєднаними системами на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Сторони за договором є суб'єктами господарювання на ринку послуг та самостійними юридичними особами, що підтверджено свідоцтвами про державну реєстрацію (а.с. 17, 37).

За правовою природою договір постачання природного газу від 01.10.2011р. №08/10943/ТЕ-11 є договором поставки і відповідає вимогам статті 714 ЦК України, якою передбачено, що до договору поставки енергоресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка є різновидом відносин купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір від 01.10.2011р. №08/10943/ТЕ-11 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку.

Продавець зобов'язаний передати газ покупцеві щомісячними поставками протягом 2011 року. Позивач протягом жовтня-грудня 2011р. поставив Відповідачу газ на загальну суму 521112,68 грн., що підтверджується актами приймання-передачі газу, та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та специфікації отриманої продукції не заявлено. На момент звернення з позовом відповідач розрахувався частково.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений п. 4.1 угоди про постачання природного газу - повна оплата партії газу - до п'ятого числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Суд враховує відсутність претензій відповідача стосовно неналежної поставки газу, недопоставки газу чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов'язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий та використаний газ належним чином не виконав на момент звернення з позовом і провів повний розрахунок лише 24.12.2012р. шляхом перерахування позивачу 1056221,66 грн. коштів за газ на виконання підписаної шестисторонньої угоди про погашення заборгованості. Оплата прийнята позивачем. Станом на 31.12.2012р. основного боргу не існує.

Провадження в справі в частині стягнення 451231,63 грн. основного боргу належить припинити за відсутністю предмету спору на підставі ст. 80 п. 1-1 ГПК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право позивача на стягнення обтяжень по боргу у виді інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 3199,15 грн. інфляційних та 12537,87 грн. - 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання за період жовтня 2011р. -грудня 2012р. в межах строку прострочення, які позивач просить стягнути з відповідача. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно. Належить стягнути на користь позивача 3199,15 грн. інфляційних та 12537,87 грн. - 3% річних з простроченої суми.

У відповідності до п. 7.3. угоди від 01.10.2011р. №08/10943/ТЕ-11 та положень ст.ст. 546, 549-552 ЦК України позивач нараховує відповідачу 34120,53 грн. пені за неналежне виконання зобов'язання -з мотивів прострочення боргу. Представник позивача вимоги підтримує.

Представник відповідача вимоги заперечив та вказує на відсутність збитків чи погіршення становища позивача та відсутність підстав для застосування пені, оскільки борг виник в результаті різниці в тарифах на оплату послуг теплопостачання з реальною вартістю послуг. Вина відповідача відсутня, оскільки відповідач не встановлює та не регулює тарифів на свої послуги. Одночасно просить суд врахувати проведення повного розрахунку за шестисторонньою угодою (в тому числі за участю позивача) та проведення передоплати газу.

Суд враховує обґрунтування позивача та заперечення відповідача, а також обов'язок суду перевірити обставини справи, доводи сторін належними доказами (вимоги Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення»).

Суд враховує постачання газу відповідачу в жовтні-грудні 2011р. на умовах 100% подекадної оплати отриманого газу. Спору в частині об'ємів постачання, вартості газу та заборгованості за газ немає.

Позивачем на підставі п. 7.3 договору №08/10943/ТЕ-11 нараховано відповідачу 34 120,53 грн. пені за останні півроку прострочення перед зверненням до суду. Договір про забезпечення виконання зобов'язання у виді пені укладено в письмовому виді відповідно до норм ЦК України (ст. 546). Вимоги позивач обґрунтовує своїм правом на забезпечення позову та письмовим договором, який не заперечений відповідачем. Протокол розбіжностей в застосуванні п. 7.3 договору відсутній.

Суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки суд при прийнятті рішення зобов'язаний перевірити відповідність договору чинному законодавству та волевиявлення сторін, направлене на настання певних юридичних наслідків, а також наявність вини боржника при порушенні прав кредитора.

Пункт 7.3 спірного договору викладений наступним чином: «неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом».

Чинний Цивільний кодекс України передбачає право на самозахист з моменту порушення права -ст. 19 ЦК України.

Ст. 258 ЦК України -як загальна норма права - визначає скорочений строк позовної давності в один рік за вимогами про стягнення неустойки.

Законодавець в ст. 232 ГК України встановив скорочений строк у шість місяців нарахування господарських санкцій з застереженням про те, якщо інший строк не встановлено законом або договором. Тобто, діє пріоритет закону.

Суд враховує положення ст. 260 ЦК України, що порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін та положення ст. 261 ЦК України про початок перебігу позовної давності -п. 1 та п. 5 вказаної статті -з моменту порушення права.

Належних доказів, що сторони змінили скорочений строк позовної давності в питанні стягнення неустойки -позивачем не подано. Суд вважає, що в спірному пункті 7.3 договору позивачем застережено про механізм та порядок нарахування неустойки, а не про зміну строку позовної давності на стягнення неустойки. Тому для позивача період стягнення неустойки має починатися з моменту порушення права позивача -з другої декади жовтня 2011р. і суд не застосовує п. 7.3 договору до спірних відносин, оскільки цей пункт протирічить вимогам ЦК України, що наведено вище.

Оцінюючи докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення пені та необхідність застосування положень п. 6 ст. 232 ГК України як пріоритет спеціального закону у господарських правовідносинах.

В задоволенні вимоги позивача про стягнення 34120,53 грн. пені за останні шість місяців перед зверненням до суду -належить відмовити.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнути на користь позивача 314,74 грн. судового збору.

Належить повернути з бюджету на користь позивача 9024,63 грн. судового збору, сплаченого по платіжному дорученню №17747 від 05.12.2012р. в зв'язку з припиненням провадження в частині стягнення основного боргу - пп.5 п. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір». Оригінал платіжного доручення залишити в справі.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, 80 п. 1-1 ГПК України, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з госпрозрахункового підприємства «Чигиринські теплові мережі», м. Чигирин, вул. Енергетиків, 11/1, код ЄДРПОУ 31165782, номер рахунку в банку невідомий

на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», м. Черкаси, вул. Громова, 142, код ЄДРПОУ 03361402, рахунок в банку невідомий

3199,15 грн. інфляційних та 12537,87 грн. - 3% річних, 314,74 грн. судового збору.

Провадження в частині стягнення 451231,63 грн. боргу припинити за відсутністю предмета спору.

Повернути відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз»сплачений по платіжному дорученню № 17747 від 05 грудня 2012 року судовий збір в розмірі 9 024,63 грн. (дев'ять тисяч двадцять чотири гривні 63 коп.). Оригінал платіжного доручення залишається в справі.

В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 18.01.2013р.

Суддя Г.М. Скиба