Рішення № 28667538, 15.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.13 Справа№ 5015/4508/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровастрий», м. Стрий

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Стрий

про зобов'язання повернути орендоване приміщення.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: Марочканич М.О. -представник за довіреністю №27-02/12 від 27.02.2012р.;

Від відповідача: ОСОБА_3- представник за довіреністю від 14.12.2012р.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровастрий»до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання повернути орендоване приміщення.

Ухвалою суду від 30.10.2012 року порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 27.11.2012 року З підстав зазначених в ухвалі суду від 27.11.2012року відкладено розгляд справи на 17.12.2012року.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 17.12.2012 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 03.01.2013року. В судовому засіданні 03.01.2013року оголошено перерву до 15.03.2013року.

Представник позивача подав 15.01.2013 року через канцелярію суду клопотання вх.№977/13 про здійснення технічної фіксації судового процесу, в зв'язку з чим в судовому засіданні 15.01.2013року здійснювалась технічна фіксація судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовуються припиненням дії Договору оренди № 3 від 01.03.2010 року, внаслідок чого позивач просить зобов'язати відповідача звільнити та повернути нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 112кв. м. (в т.ч. частина приміщення складу площею 42,4 кв.м., та частина приміщення торгового залу площею 69,6 кв.м.).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві та в письмових поясненнях вх.№ 10/13 від 02.01.2013р. та поясненнях вх.№994/13 від 15.01.2013року, просить позовні вимоги задоволити повністю, надав усні пояснення у справі. В підтвердження того, що орендоване майно згідно договору № 3 від 01.03.2010р. не поверталось, та не передавалось представник позивача подав довідку вих. № 14-01/13 від 14.01.2013року та Акт №2 про проведення інвентаризації приміщень ТзОВ «Дібровастрий»від 10.01.2013року.

В судовому засіданні представник відповідача, проти позову заперечив з підстав, наведених у поданому в судовому засіданні 03.01.2013року суду відзиві на позовну заяву і в усних поясненнях, наданих в судових засіданнях.

Крім цього, представник відповідача подав письмове клопотання вх..№ 976/13 від 15.01.2013року., яким просить зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №108472/12, яка розглядається Львівським апеляційним адміністративним судом. Мотивує дане клопотання наступним. 16.03.2012 року у виконавчому провадженні ВП №25792316 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження про поновлення ОСОБА_4 на посаді директора ТОВ «Дібровастрий». 23.04.2012 року вказану постанову було оскаржено в адміністративному судочинстві одним із учасників ТОВ «Дібровастрий», а саме, ОСОБА_5 Остання звернулась до Стрийського міськрайонного суду з адміністративним позовом до Стрийського ВДВС про визнання дій неправомірними та скасування постанови від 16.03.2012 року. На сьогоднішній день питання щодо прийняття такої заяви перебуває на розгляді у Львівському апеляційному адміністративному суді,(розгляд справи призначено на 23 січня 2013 року). Представник відповідача наголошує, що у провадженні компетентного суду перебуває на розгляді справа щодо законності фактичного допущення ОСОБА_4 до виконання обов'язків директора ТОВ «Дібровастрий», наділення його правомочностями діяти від імені юридичної особи в тому числі звертатись до судових органів з позовними заявами, а тому вказані обставини, на його думку, роблять неможливим належний розгляд справи №5015/4508/12 до моменту набрання чинності рішення у справі №108472/12.

В судовому засіданні представник позивача повністю заперечив проти заявленого клопотання, вважає його таким, що спрямоване на затягування строків вирішення спору. Так, адміністративна справа за позовом ОСОБА_5 до відділу Державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції, старшого державного виконавця ВДВС Стрийського МРУЮ Удалєєвої О.Б. про визнання дій неправомірними, жодним чином не впливає на встановлення обставин по даній справі і на неможливість вирішення спору у даному судовому процесі. Адже, в даній справі, суд зобов'язаний проаналізувати обставини справи, з якими закон пов'язує виникнення та припинення відповідних орендних правовідносин між сторонами, оцінити такі та надати їм правову кваліфікацію. Причому, оцінка таких відносини у даній справі не залежать від прийнятого рішення у справі №108472/12.

Із поданого представником відповідача клопотання про зупинення провадження у справі №5015/4508/12 та поданих до нього матеріалів вбачається, що ухвалою від 08.05.2012 року у справі №2а-13423/150/2012 Стрийського міськрайонного суду Львівської області відмовлено у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_5 до ВДВС Стрийського міськрайонного управління юстиції, старшого державного виконавця ВДВС Стрийського МРУЮ Удалєєвої О.Б. про визнання неправомірними та повернуто позивачу матеріали адміністративного позову.

Ухвалою про відкриття апеляційного провадження від 11.06.2012 року у справі №108472/12 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.05.2012 року про відмову у відкритті провадження по справі №2а-13423/150/2012, 1323/2921/12.

Суд відхилив клопотання про зупинення провадження у справі, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга -четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Такої позиції дотримується і Пленум Вищого господарського суду України в пункті 3.16 постанови №18 від 26.12.2011 року.

У зв'язку з цим, суд прийшов до висновку, що матеріали справи №108472/12 за адміністративним позовом ОСОБА_5 до ВДВС Стрийського міськрайонного управління юстиції, старшого державного виконавця служби ВДВС Стрийського МРУЮ Удалєєвої О.Б. про визнання дій неправомірними не містять належних доказів про те, що в провадженні даної справи №5015/4705/12 неможливо дослідити докази (виникнення, припинення та наслідки припинення орендних відносин), які становлять зазначений у даній справі предмет доказування.

В судовому засіданні 15.01.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та їх оригінали в судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

03 березня 2010 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) укладений Договір оренди № 3 (наділі по тексту -Договір).

У відповідності до п.1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (об'єкт оренди).

Об'єкт оренди знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Загальна площа об'єкта оренди: 112 кв.м. (п.п.1.2.,1.3. Договору).

Згідно акту здачі -приймання приміщення від 01.03.2010р. позивач здав, а відповідач прийняв згідно Договору оренди від 01.03.2010р. частину приміщення загальною площею 112кв. м. (в т.ч. частина приміщення складу площею 42,4 кв.м. та частина приміщення торгового залу площею 69,6 кв.м.), яке знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно п.6.1.Договору, він укладений строком на шість місяці з 01.03.2010 року по 31.08.2010 року.

У разі відсутності протягом одного місяця до закінчення строку дії цього Договору заяви однієї зі сторін про припинення цього Договору, строк його дії вважається пролонгованим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.(п.6.2. Договору).

30.08.2010 року позивач направив відповідачу заяву №2708-10/3 від 27.08.2010 року про припинення дії Договору оренди № 3 від 01.03.2010 р. та просить відповідача звільнити займане приміщення та підготувати його для передачі Орендодавцю(позивачу) в порядку визначено Договором.

Також 30.08.2010 року позивач направив відповідачу телеграму про припинення дії Договору №3 від 01.03.2010р, яка була вручена відповідачу 30.08.2010р.

Згідно п. 2.2. Договору -повернення об'єкта оренди орендодавцю здійснюється на протязі двох днів з моменту припинення дії цього Договору та оформлюється актом здачі-приймання, який є невід'ємною частиною цього Договору. В акті здачі-приймання зазначається технічний стан приміщення, характеристика об'єкта оренди на момент передачі майна орендодавцю.

Втім, відповідач не передав позивачу орендоване ним майно, тому 22.03.2012р. йому було направлено вимогу №19-03/12/1 від 19.03.2012р. про звільнення до 25.04.2012 р. нежитлових приміщень за Договором та передати орендоване майно позивачу оформивши акт здачі-приймання.

Однак відповідач вище зазначену вимогу не виконав та орендоване майно позивачу не передав. 18.08.2012р. було повторно надіслано вимогу - досудове провадження вих.№17-08/12/3 від 17.08.2012р., про звільнення в строк до 20.09.2012р. орендованого приміщення згідно Договору. Однак нежитлові приміщення орендарем на момент розгляду справи у суді не повернуто.

Відповідачем в процесі розгляду справи подано суду копію акту приймання -здачі приміщення від 21.03.2011 р., підписаний від орендодавця ТОВ «Дібровастрий»- ОСОБА_5 і від орендаря ФО-П ОСОБА_1, оригінал якого оглянуто судом.

Також в судовому засіданні представник позивача та відповідача не заперечили про припинення орендних правовідносин, що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України, строк дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 759 ЦК України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Статтею 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Статтею 291 ГК України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Оцінюючи правові норми, які слід застосовувати до спірних правовідносин та досліджуючи докази в їх сукупності і кожний зокрема, суд зазначає таке.

Орендні правовідносини виникли між сторонами на підставі договору № 3 від 01.03.2010 року, строком на шість місяців з 01.03.2010 року по 31.08.2010 року. (п. 6.1 Договору). У пункті 6.2 Договору зазначено умову, за якою наступає пролонгація умов Договору. Аналогічна позиція передбачена ч. 4 ст. 284 ГК України. Сутнісною характеристикою цієї норми, яка впливає на продовження орендних правовідносин, є неповідомлення одною стороною іншої сторони про бажання припинення чи зміни договірних правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що орендодавець виявив намір припинити орендні правовідносини, про що повідомив орендаря про припинення договору оренди і звернувся до відповідача з вимогою про припинення договірних відносин, про що свідчить його заява про припинення договору на ім'я ФО-П ОСОБА_1 за вих. № 2708-10/3/3 від 27.08.2010 року, яка направлялась відповідачу рекомендованим листом 30.08.2010 року та телеграма про припинення дії договору, яка була вручена відповідачу 30.08.2010р.

Факт припинення орендних відносин не заперечується представником відповідача.

Як вбачається з відзиву та доданих документів та усних пояснень, представник відповідача заперечує проти позову і стверджує про неповноважність особи, яка підписувала лист-повідомлення про припинення договірних відносин, а саме директором (ОСОБА_4). Вказане мотивується прийнятим рішенням загальних зборів ТзОВ «Дібровастрий», затверджене протоколом № 7 від 26.08.2010 р., яким звільнено ОСОБА_4 з посади директора ТзОВ «Дібровастрий». Проте, ця обставина спростовується тим, що вказаний протокол визнано недійсним згідно рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.04.2011 р., яке набрало законної сили. Також зазначеним рішенням поновлено ОСОБА_4 на посаду директора товариства і зобов'язано ОСОБА_5 повернути ОСОБА_4 установчі документи та печатку ТзОВ «Дібровастрий». Крім цього з матеріалів справи вбачається, що листом вих.№09-20-13/2479 від 29.02.2010р. ВДВС Стрийського міського управління юстиції у Львівській області надіслано прокурору м. Стрия Львівської області подання про притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення, а саме повернення установчих документів та печатки ТзОВ «Дібровастрий». Крім того, як вбачається із витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, що містяться в матеріалах справи, директором Товариства є ОСОБА_4 станом на 14.12.2012р.

Представник відповідача зазначає, що орендоване приміщення передано орендарем орендодавцю ще 21.03.2011 р. по акту приймання -здачі приміщення, який підписаний із сторонами орендодавця -ОСОБА_5 та із сторони орандаря ФО-П ОСОБА_1

Заперечуючи повернення орендованих нежитлових приміщень, позивач надав довідку вих.№14-01/13 від 14.01.2013р. про те що орендоване майно не поверталось, та не передавалось та акт №2 про проведення інвентаризації приміщення ТЗОВ «Дібровастрий»від 10.01.2013 р. про те, що ФО-П ОСОБА_1 продовжує підприємницьку діяльність в орендованому приміщенні по АДРЕСА_2 по даний час.

Оцінюючи належність та допустимість доказів поданих сторонами в їх сукупності, даючи їм належну правову оцінку, суд приходить до висновку, що фактична передача орендованого приміщення площею 112 кв.м.(в т.ч. частина приміщення складу площею 42,4 кв.м., та частина приміщення торгового залу площею 69,6 кв.м.) по АДРЕСА_2 від орендаря до орендодавця не відбулася.

Орендар продовжує здійснювати підприємницьку діяльність, користуватися орендованим приміщенням, що вбачається з даного позивачем акту № 2 від 10.01.2013 року.

Представником відповідача не надано належних та допустимих доказів, та не спростовано в судовому засіданні факту здійснення підприємницької діяльності ФО-П ОСОБА_1 в орендованому приміщенні з 21.03.2011 р. по 10.01.2013 р.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про повернення орендованого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 112кв.м. (в т.ч. частина приміщення складу площею 42,4 кв.м., та частина приміщення торгового залу площею 69,6 кв.м.).

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 631, 759, 785, 795 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 283, 284, 291 Господарського кодексу України та ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) звільнити приміщення що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 112кв. м. (в т.ч. частину приміщення складу площею 42,4 кв.м., та частину приміщення торгового залу площею 69,6 кв.м.) та повернути їх Товариству з обмеженою відповідальністю «Дібровастрий»(82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця Заньковецької, будинок 82;ідентифікаційний код 20771142).

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровастрий»(82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця Заньковецької, будинок 82; ідентифікаційний код 20771142) 1 073, грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 18.01.2013 р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Коссак С.М.