Рішення № 2866481, 20.01.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2009 р.

Справа № 6/113

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Юрія Івановича при секретарі судового засідання Цюрак А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", б-р Шевченка, 18, м.Київ, 01030 в особі Центру електрозв"язку № 6 (м. Коломия) Івано-Франківської філії, п-кт Чорновола, 47, м. Коломия, 78200

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Леннокс-Прут", вул. Волоська, 17, м. Коломия, 78200

про стягнення заборгованості в розмірі 1431,10грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Фартачук Р.В., (довіреність № 13-3-16 від 31.12.08 юрисконсульт )

Від відповідача: представник не з"явився

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення з відповідача 1431 грн. 10 коп. заборгованості, в тому числі: 1259 грн. 99 коп. основного боргу, 108 грн. 17 коп. пені, 7 грн. 82 коп. 3% річних, 55 грн. 12 коп. інфляційних втрат.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, відзиву на позов не подав, хоча був належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ухвалою суду від 10.12.08р. з повідомленням про вручення поштового відправлення від 12.12.08 Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача в обгрунтування заявлених вимог, дослідивши подані докази, суд встановив, що відповідно до клопотань відповідача № 2447 від 30.11.1999р., № 122 від 18.10.02р. ВАТ "Укртелеком" ІФФ в особі Центру зв"язку № 6 (м. Коломия) зобов"язалось забезпечити встановлення та підключення кінцевого пристрою споживача через абонентську лінію до телефонної мережі загального користування, надання споживачу в користування номер телефону та послуги зв"язку, а споживач, згідно клопотань, зобов"язувався проводити оплату наданих йому телекомунікаційних послуг.

На виконання домовленості між сторонами, позивачем було встановлено відповідачу телефони № 2-37-98 та № 4-70-94, що підтверджується наявними в матеріалах справи нарядами № 110 від 22.02.2000р. та № 1036 від 06.06.03р.

Однак, як вбачається із зібраних у справі доказів, відповідач свої зобов"язання перед позивачем не виконав - не провів своєчасної проплати послуг, що надавалися в зв"язку з чим виникла заборгованість за період березень-серпень 2007 року по абонплаті та за міжміські телефонні розмови в сумі 1 259 грн. 99 коп. Дана сума складає суму основного боргу.

У відповідності з ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов"язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору або вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать обставини справи, направлена відповідачу претензія № 01-6/767-168 від 08.08.07р. з вимогою погасити заборгованість, залишена без відповіді та виконання.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене та неподання відповідачем належних доказів про оплату заборгованої суми у встановлені законом строки, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення 1 259 грн. 99 коп. основного боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу дії ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб"єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов"язанню, правова природа яких є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов"язання. Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 55 грн. 12 коп. інфляційних втрат та 7 грн. 82 коп. 3% річних.

Зважаючи на те, що порушення строків виконання грошового зобов”язання мало місце, що підтверджується матеріалами справи і відповідачем не подано доказів у спростування вимог позивача, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 55 грн. 12 коп. інфляційних втрат та 7 грн. 82 коп. 3% річних.

Крім того, відповідно до поданого розрахунку відповідачу нараховано 108 грн. 17 коп. пені.

Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.624 цього ж Кодексу якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від ння збитків.

Виходячи з вище наведеного, пеня, як вид неустойки повинна випливати з договірного зобов"язання і стягується за прострочення виконання грошового зобов"язання.

Як вбачається із зібраних у справі доказів, сторони діяли на підставі усних домовленостей та клопотань про надання споживачу в користування номера телефону та послуг зв"язку, жодних письмових договорів між ними укладено не було. За таких обставин, в спірному випадку пеня не випливає з договірних відносин, а відтак неможливо встановити строк виконання зобов"язання відповідачем та відповідно , період нарахування пені.

Таким чином, в частині позову щодо стягнення 108,17грн. пені позивачу слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався своїм правом на спростування вимог позивача про стягнення з нього 1259 грн. 99 коп. основного боргу, 7 грн. 82 коп. 3% річних та 55 грн. 12 коп. інфляційних втрат.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Судові витрати понесені позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.509, 526, 530, 549,624, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Леннокс-Прут" вул. Волоська, 17, м. Коломия ( код 25065742, р/р 26005306754001 в ІФФ "Приватбанку", МФО 336677) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру електрозв"язку № 6 (м. Коломия) Івано-Франківської філії п-кт Чорновола, 47, м. Коломия ( р/р 26034122 в ІФОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 336462, код 01184835 ) - 1322,93грн в т.ч.: 1259 грн. 99 коп. основного боргу, 7 грн. 82 коп. 3% річних, 55 грн. 12 коп. інфляційних втрат та 102,00грн. витрат по сплаті державного мита і 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Грица Юрій Іванович

рішення підписане 26.01.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______