Рішення № 28663011, 17.01.2013, Апеляційний суд Сумської області

КОПІЯ

Справа №1806/11976/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - КостенкоНомер провадження 22-ц/788/178/13 Суддя-доповідач - Білецький О. М. Категорія - 26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Білецького О. М.,

суддів - Кононенко О. Ю., Шевченка В. А.,

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 06 грудня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Суми,

про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю, що настала внаслідок профзахворювання,

в с т а н о в и л а :

17 жовтня 2012 року, діючи на підставі довіреності, представник ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом.

Вимоги мотивував тим, що причиною смерті батька позивачки, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4, стало отримане ним під час роботи у відповідача професійне захворювання, зв'язок якого зі смертю встановлено висновком МСЕК.

Просив стягнути з ПАТ «Сумське НВО ім.М.В.Фрунзе»на її користь моральну шкоду у розмірі 200000 грн., заподіяння якої позивачці мотивував душевними стражданнями у зв'язку з втратою близької людини, порушенням нормальних життєвих зв'язків та необхідністю докладання додаткових зусиль для організації праці та побуту.

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 06 грудня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вказує, що навіть після досягнення повноліття позивач є дочкою - дитиною померлого, та незважаючи на створення своєї сім'ї, вона продовжувала залишатись членом сім'ї свого батька, а тому в розумінні ст.1168 ЦК України, як і ст.1261 цього Кодексу, відноситься до кола осіб, які мають право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з його смертю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, з 1952 року по 2004 рік ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, працював токарем, а згодом слюсарем у ВАТ «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе».

12 вересня 2002 року ОСОБА_4 пройшов огляд у спеціалізованій фтизіатричній МСЕК, за наслідками якого йому вперше безстроково встановлено 65% стійкої втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер, причиною смерті стала хронічна легенево-серцева недостатність, неуточнений пневмоконіоз.

Висновком МСЕК від 09 жовтня 2012 року встановлено причинно-наслідковий зв'язок смерті ОСОБА_4 з вищезазначеним професійним захворюванням.

Позивачка ОСОБА_2,1960 року народження, є дочкою померлого.

З 01 березня 1986 року вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5. Від шлюбу мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.

ОСОБА_2 з чоловіком і сином зареєстровані та постійно проживають по АДРЕСА_1.

З 16 серпня 1977 року і по день своєї смерті в цій же квартирі був зареєстрований та проживав і ОСОБА_4

За таких правильно і з достатньою повнотою встановлених обставин, відмовляючи у позові місцевий суд вважав, що в силу ст.ст.3,4 СК України позивач не була членом сім'ї її померлого батька, оскільки хоч і проживала разом з ним в одній квартирі, але створила власну сім'ю; вона також не є у розумінні ст.6 СК України його дитиною, так як досягла повноліття, а тому не відноситься до кола осіб, які мають передбачене ч.2 ст.1168 ЦК України право на відшкодування моральної шкоди.

Однак такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам і ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Так, правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди членам сім'ї працівника, завданої його смертю в наслідок отриманого на виробництві професійного захворювання, не підпадають під дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», а регулюються ст.ст.1167, 1168 ЦК України, тому обов'язок такого відшкодування покладається на роботодавця померлої особи.

Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Зазначена норма, на відміну від названого спеціального закону, не обмежує коло цих осіб віком, працездатністю чи перебуванням на утриманні у померлого.

Виходячи із вказаних положень та беручи до уваги встановлений компетентним медичним органом причинно-наслідковий зв'язок смерті ОСОБА_4 з отриманим ним за час роботи на виробництві професійним захворюванням, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2, як дитина померлого, незалежно від її віку, має право на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на підставі ч.2 ст.1168 ЦК України.

Смерть рідної людини, безумовно завдала ОСОБА_2 немайнових втрат.

Приймаючи до уваги положення ст.23 ЦК України, при визначенні розміру відшкодування колегія суддів враховує глибину душевних страждань позивача та виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, вважає необхідним встановити до стягнення 10000 грн. моральної шкоди.

За таких порушень рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Позивач від судового збору звільнена. Оскільки позов та апеляційну скаргу задоволено частково, відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 8 грн. 05 коп. ((107,3 + 53,65) х 5%)) за розгляд справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.3, 4 ч.1 ст.309, ст.ст.314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 06 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» на користь ОСОБА_2 10000 грн. (десять тисяч гривень) в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» на користь держави 8 грн. 05 коп. судового збору за наступними платіжними реквізитами: код бюджетної класифікації доходів 22030001, рахунок 31211206780002, отримувач УДКС у м.Суми (м.Суми) 22030001, банк одержувача ГУДКУ у Сумській області, ЄДРПОУ 37970593, МФО 837013, призначення платежу - за апеляційний перегляд апеляційним судом Сумської області, код ЄДРПОУ суду 02893444, пункт 1.8.

Рішення набрало законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -