ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.01.13 Справа № 5015/44/12
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузя В.Л.
суддів Желіка М.Б.
Малех І.Б.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
прокурор - Куцик В.Б. - прокурор відділу.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу за вих. № 1344/114 від 07.11.12 ПАТ "Концерн Галнафтогаз", м. Львів
на рішення Господарського суду Львівської області від 17.10.12
у справі № 5015/44/12
за позовом заступника прокурора міста Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради, м. Рівне
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз", м. Львів
про внесення змін у договір оренди земельної ділянки
Прокурору роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.10.12 у справі № 5015/44/12 (суддя Рим Т.Я.) позов задоволено, внесено зміни в договір оренди земельної ділянки від 27.07.04, укладеного між Рівненською міською радою та ВАТ "Концерн Галнафтогаз", виклавши п. 9 договору в редакції: "Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку становить 88 987 грн. 24 коп."; стягнуто з ПАТ "Концерн "Галнафтогаз" в дохід Державного бюджету України 1 073 грн. судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 17.10.12 у справі № 5015/44/12 та винести нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.12 розгляд справи колегією суддів Кузь В.Л. - головуючий, судді Гриців В.М. та Скрипчук О.С. призначено до розгляду на 10.12.12.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 10.12.12 до складу судової колегії внесено зміни, замість судді Скрипчук О.С. введено суддю Малех І.Б. з підстав, викладених у розпорядженні. Відводів такому складу колегії суддів не заявлено.
Розпорядженням голови суду від 15.01.13 до складу судової колегії внесено зміни, замість судді Гриців В.М. введено суддю Желіка М.Б.
Про вказані обставини прокурора повідомлено на початку судового засідання 15.01.13. Відводів такому складу колегії суддів не заявлено.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції при прийнятті оспорюваного рішення не врахував наступні обставин справи:
- з рішення Рівненської міської ради від 18.08.11 № 1104 випливає, що розмір орендної плати повинен становити 8 % від нормативної грошової оцінки, однак у позовній заяві прокурор просить суд встановити розмір орендної плати на рівні 11 % від нормативної грошової оцінки, не навівши при цьому жодних обґрунтувань правомірності визначення такого розміру;
- в рішенні Рівненської міської ради від 18.08.11 № 1104 не зазначено, що його положення поширюються на договори, укладені до прийняття такого рішення та відсутні вказівки щодо необхідності внесення змін до діючих договорів;
- будь-які правові підстави для внесення змін до спірного договору відсутні, оскільки Рівненська міська рада як орендодавець земельної ділянки не прийняла жодних рішень щодо внесення змін, а тому встановити волю орендодавця щодо цього питання є неможливим.
Прокурор подав суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Позивач у справі подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів скаржника, просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Скаржник участі свого уповноваженого представника у судових засіданнях від 10.12.12 та від 15.01.13 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не повідомив.
Прокурор у судовому засіданні навів свої доводи та міркування, викладені у запереченні на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 15.01.13 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу у попередніх судових засіданнях, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з урахуванням наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.04 між Рівненською міською радою (орендодавець)та ВАТ "Концерн Галнафтогаз" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1 418 м2, що розташована за адресою: місто Рівне, вулиця Київська, 84, для обслуговування нежитлової будівлі та автозаправної станції. Дана земельна ділянка була передана орендарю за актом приймання-передачі від 16.08.04.
Цей договір зареєстровано, про що у Державному реєстрі земель 16.08.04 вчинено запис за № 562.
Пунктами 5 та 9 Договору оренди визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 149 720,12 грн., розмір орендної плати з урахуванням ПДВ в рік становить 14 373,10 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, 18.08.11 Рівненською міською радою прийнято рішення № 1104 "Про внесення змін до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, та затвердження складу контрольної комісії Рівненської міської ради з питань встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки" (надалі по тексту - Положення), пунктом 2 внесено зміни до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської Ради, виклавши його у новій редакції, як додаток № 1 до цього рішення міської ради.
Пункт 3.1.5 Положення (у новій редакції) передбачає, що розмір орендної плати (відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) вказується у договорі оренди земельної ділянки. За пунктом 2.1 Положення річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку; та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлених джерел енергії, включаючи фенологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), (електричні підстанції, електричні мережі), - трьох відсотків від нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки. Відповідно до пункту 2.2 вказаного рішення ради розмір орендної плати, встановлений на рівні мінімальної величини, відповідно до пункту 2.1.1 розділу 2 цього Положення, збільшується, зокрема: - згідно з п.п. 2.2.8. на 3 відсотки від нормативної грошової оцінки, якщо на земельній ділянці здійснюється торгівля нафтопродуктами; - згідно з п.п. 2.2.10. на 5 відсотків від нормативної грошової оцінки, якщо земельна ділянка надана юридичній особі, дочірньому підприємству, філії підприємства, підприємцю (фізичній особі), які не мають державної реєстрації в місті Рівному.
У зв'язку з викладеним позивач направив на адресу відповідача листом від 25.10.11 додатковий договір про внесення змін до спірного договору оренди земельної ділянки.
Вказаним додатковим договором передбачалося внести зміни до пунктів 5 та 9 договору оренди щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 01.01.11 - в розмірі 808 974,92 грн. та щодо розміру з 01.01.11 орендної плати - 11 % від нормативної грошової оцінки, що становить 88 987,24 грн. на рік.
Однак відповіді на наведену пропозицію позивач не одержав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Рівненської міської ради від 18.08.11 № 1104 було оскаржено відповідачем в судовому порядку в частині скасування пункту 2.2.10 додатку № 1 до цього рішення.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.09.12 у справі № 1715/1060/12 за позовом ПАТ "Концерн Галнафтогаз" до Рівненської міської ради було залишено без змін постанову Рівненського міського суду від 28.03.12, якою відмовлено у задоволенні згаданого вище адміністративного позову ПАТ "Концерн Галнафтогаз".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Орендна плата за землю визначена у частині 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-VI від 03.06.08 внесені зміни до частин 4, 5 статті 21 Закону України "Про оренду землі", згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:
- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";
- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим законом.
Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині. Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування 04.06.08.
У зв'язку з введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.11 Закон України "Про плату за землю" втратив чинність, а питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою регулюється виключно цим Кодексом.
Приписами статей 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України унормовано, що розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.
При цьому, місцевим господарським судом враховано, що п.п. 13, 34 спірного договору оренди передбачено, що розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін (шляхом внесення змін до цього договору) та переглядається (періодично) у разі зміни земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору розв'язується у судовому порядку.
Отже, прийняття орендодавцем рішення щодо зміни відсотку орендної ставки може бути підставою для зміни розміру орендної плати відповідно до змісту договору оренди. Як вбачається з матеріалів справи, Рівненською міською радою дотримано порядок зміни господарських договорів.
Запропонований позивачем розмір орендної плати не перевищує граничний розмір, встановлений статтею 288.5 Податкового кодексу України, статтею 21 Закону України "Про оренду землі", оскільки становить 11 відсотків і складається з: 3 % - як трьохкратний розмір земельного податку; 3 % згідно з п. 2.8 Положення та 5 % згідно з п. 2.10 Положення. Відповідно до цього доводи апелянта щодо неправомірності визначення загального розміру орендної плати в розмірі 11 % є необґрунтованими.
Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Львівський апеляційний господарський суд приймає до уваги як підставу виявлення волі власника землі про внесення змін до раніше встановленого розміру орендної плати факт прийняття Положення та направлення внаслідок цього, відповідачу пропозиції про внесення змін до договору оренди земельної ділянки. Відповідно до цього доводи скаржника про відсутність волевиявлення Рівненської міської ради щодо цього питання є безпідставними.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про наявність підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати ґрунтується на вимогах закону.
Враховуючи вищенаведене, Львівський апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо підставності та обґрунтованості позовних вимог, а тому не вбачає підстав для зміни чи скасування такого.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наявними матеріалами справи та чинними нормам матеріального права, а тому не слугують підставами для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ПАТ "Концерн Галнафтогаз" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 17.10.12 у справі № 5015/44/12 залишити без змін.
3. Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 17.01.13
Головуючий суддя Кузь В.Л.
Суддя Желік М.Б.
Суддя Малех І.Б.
Судове рішення № 28662914, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 15.01.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5015/44/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: