Рішення № 28662863, 17.01.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2013 р. Справа №5024/1790/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до дочірнього підприємства "Теплотехсервіс" закритого акціонерного товариства "Теплотехніка", м. Херсон

про стягнення 3673 грн. 20 коп.

за участі представників:

позивача - Бережок С.І., головний юрисконсульт, дов. №14-7 від 08.01.2013 р.;

відповідача - Мірошніченко Н.В., представник, дов. №2 від 01.01.2013 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) звернулась до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до дочірнього підприємства "Теплотехсервіс" закритого акціонерного товариства "Теплотехніка" (відповідач), якою просить суд стягнути 2098,03 грн. пені, 1167,94 грн. інфляційних втрат та 407,23 грн. 3% річних за не належне виконання умов укладеного сторонами 30.09.2011 року договору на купівлю-продаж природного газу №14/2691/11. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 526, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 193, 231 Господарського кодексу України.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги в частині стягнення пені визнає, проти вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних заперечує посилаючись на відсутність його вини у порушенні зобов'язань. Також відповідач вважає, що позивачем на суму пені неправомірно нараховані 3% річних та інфляційні втрати. Крім того, відповідачем заявлено клопотання про розстрочення на 3 три місяці виплати пені, у зв'язку з відсутністю коштів, яка пов'язана з не надходження з державного бюджету коштів на оплату наданих ним послуг з теплопостачання.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

Між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та ДП "Теплотехсервіс" ЗАТ "Теплотехніка" був укладений договір на купівлю-продаж природного газу №14/2691/11 від 30.09.2011 р. з додатковими угодами №№ 1, 2 (далі - договір).

Згідно п. 1.1. вказаного договору - продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупцю (відповідачу) у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ, на умовах цього договору.

Згідно з договором ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" передала ДП "Теплотехсервіс" ЗАТ "Теплотехніка" протягом жовтня 2011 р. - липня 2012 року природний газ на загальну суму 1202487,08 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2011 р., від 30 листопада 2011 р., від 31 грудня 2011 р., 31 січня 2012 р., 29 лютого 2012 р., 31 березня 2012 р., 30 квітня 2012 р., 31 травня 2012 р., 30 червня 2012 р., 31 липня 2012 р. (а.с. 16-25).

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Слід зазначити, що відповідач допускав неналежне виконання договірних зобов'язань по оплаті вартості поставленого природного газу у встановлені договором строки, що відповідно призвело до прострочення виконання грошових зобов'язань за договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі -Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі порушення покупцем умов пункту 6.1. цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

За поданим позивачем розрахунком розмір пені становить 2098 грн. 03 коп. Розрахунок здійснений вірно, судом перевірений.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір інфляційних втрат та 3% річних становить відповідно 1167,94 грн. та 407,23 грн.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 2098,03 грн. пені, 1167,94 грн. інфляційних втрат та 407,23 грн. 3% річних.

Заперечення відповідача проти позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних судом до уваги не приймаються, оскільки як вбачається з розрахунку позовних вимог інфляційні втрати та 3% річних нараховані позивачм за прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань з оплати вартості поставленого природного газу, тобто основного договірного зобов'язання, а не пені як вважає відповідач.

Також суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України відсутність вини у порушенні зобов'язань не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності.

Клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення судом відхиляється виходячи з наступного.

Згідно приписів ч. 1 ст. 121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Теплотехсервіс" закритого акціонерного товариства "Теплотехніка" (ід. код 34457654, 73008, провул. Смоленський, буд. 2-А, м. Херсон, р/р 26039304003140 в Херсонському обласному управлінні ВАТ "Ощадбанк", МФО 352467) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ід. код 20077720, 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, р/р 26002301921 в ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 300465) - 2098,03 грн. пені, 1167,94 грн. інфляційних втрат, 407,23 грн. 3% річних, 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.01.2013 р.

Суддя Л.І. Александрова