Рішення № 28662649, 09.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.13 Справа№ 5015/4429/12

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект», м.Львів

до відповідача Закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об'єднання «Львівміськбуд», м.Львів

про спонукання до виконання умов мирової угоди шляхом стягнення 77 000,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Блажевський П.І. -представник (довіреність б/н від 27.07.2012р.);

від відповідача Сухоцький М.П. -представник (довіреність б/н від 29.10.2012р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Міжрегіональна науково-виробнича асоціація підприємств «Авіокон проект»подала позов до Закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об'єднання «Львівміськбуд»про спонукання до виконання умов мирової угоди від 25.05.2010р. укладеної між МНВАП «Авіокон проект»та ЗАТ «Проектно-будівельне об'єднання «Львівміськбуд»шляхом стягнення 77 000,00 грн.

Ухвалою суду від 25.10.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 14.11.2012р. Ухвалою суду від 14.11.2012р. розгляд справи відкладено на 05.12.2012р. В судовому засіданні 05.12.2012р. оголошено перерву до 17.12.2012р. Ухвалою суду від 17.12.2012р. за клопотання представників сторін продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 09.01.2013р.

Представник позивача подав додаткові пояснення по справі (від 09.01.2013р. вх.№355/12) в яких обгрунтовує позовні вимоги до ЗАТ «Проектно-будівельне об'єднання «Львівміськбуд», позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві та в попередньо поданих додаткових поясненнях.

Представник відповідача заперечив проти позову з підстав викладених у відзиві (від 05.12.2012р. вх.№27570/12), просив відмовити у його задоволенні повністю. Зокрема зазначив, що з тексту мирової угоди не вбачається прямого обов'язку відповідача звертатися до позивача з пропозицією укласти попередній договір. Проект попереднього договору позивач не надсилав, у вимогах, які надсилались позивачем відсутні умови на яких повинен бути укладений попередній договір. З посиланням на ч.ч.1,2 ст.613 ЦК України відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

встановив:

27.05.2010р. господарським судом Львівської області у справі № 25/22 прийнято ухвалу, якою затверджено мирову угоду укладену 25.05.2010р. між МНВАП "Авіокон проект" (далі по тексту сторона-1) та ЗАТ "Проектно-будвельне об'єднання "Львівміськбуд" (далі по тексті -сторона-2).

Відповідно до п.2.1. вказаної мирової угоди сторони погодили, що сторона-1, за умов належного, своєчасного та добровільного виконання умов даної мирової угоди стороною-2:

- відмовляється від позовних вимог про визнання недійсними умов п.п.3.1.1., 4.1.1.,1.4., попереднього договору, укладеного 18.08.2008р. між МНВАП "Авіокон проект" та ЗАТ "Проектно-будвельне об'єднання "Львівміськбуд", посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Репетою О.М. за реєстр. №3244, які визначають строк для укладення основного договору, що не відповідає річному строку, встановленому ст.182 ГК України; розірвання попереднього договору, укладеного 18.08.2008р. між МНВАП "Авіокон проект" та ЗАТ "Проектно-будвельне об'єднання "Львівміськбуд" посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Репетою О.М. за реєстр.№ 3244; стягнення із ЗАТ "Проектно-будвельне об'єднання "Львівміськбуд" на користь МНВАП "Авіокон проект" безпідставно збережених грошових коштів в сумі 70 000,00 грн.

Відповідно до п.2.2. мирової угоди, сторона-2 зобов'язується:

- у термін до 30.06.2010р. укласти зі стороною-1 попередній договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна -місця № 16 підземної автостоянки в будинку по вул.Скрипника у м.Львові. Умови даного попереднього договору визначаються стороною-1 і повинні відповідати положенням даної мирової угоди. Витрати, пов'язані з укладенням, нотаріальним посвідченням та реєстрацією попереднього договору купівлі-продажу несе сторона-2. У термін до 30.06.2011р. укласти зі стороною-1 договір купівлі-продажу об"єкта нерухомого майна: місця № 16 підземної автостоянки будинку по вул.Скрипника у м.Львові. Продаж даного об'єкту повинен бути здійснений стороною-2 за ціною 70 000,00 грн. Сторони погодили, що дана сума повністю сплачена стороною-1 відповідно до платіжного доручення № 3137 від 14.10.2008р. Зміна ціни об'єкта, що продається, в сторону збільшення не допускається. Витрати, пов'язані з укладенням, нотаріальним посвідченням та реєстрацією попереднього договору купівлі-продажу несе сторона-1;

- у термін до 31.07.2011р. передати проданий об'єкт нерухомого майна(місце № 1 підземної автостоянки в будинку по вул.Скрипника у м.Львові) стороні-1 по акту прийому-передачі. Об'єкт повинен бути переданим для його вільного використання стороною-1;

- у термін до 31.07.2011р. не вчиняти будь-яких дій щодо відчуження майнових прав на вищевказаний об'єкт нерухомого майна іншим особам, крім сторони-1, або виникнення прав третіх осіб щодо об'єкта (оренда, найм, позичка, застава, обтяження тощо).

В п.4.1. мирової угоди сторони дійшли згоди, що обов'язки покладені на них цією угодою повинні виконуватись вчасно, добросовісно та належним чином.

В п.4.2 мирової угоди сторони погодили, що за прострочення укладення попереднього чи основного договору купівлі-продажу, передбачених у п.2.2. даної мирової угоди, що сталось з вини сторони-2 чи відмову сторони-2 з будь-яких підстав від укладення попереднього чи основного договору купівлі-продажу, передбачених п.2.2 даної мирової угоди, сторона-2 повертає стороні-1 на її вимогу 70 000,00 грн., а також сплачує штраф у розмірі 10% від даної суми, що становить 7 000,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про виконання умов мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Львівської області від 27.05.2010р. у справі № 25/22, яка залишена без відповіді та задоволення.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов мирової угоди, він звернувся до Сихівського ВДВС ЛМУЮ із заявою про примусове виконання ухвали господарського суду Львівської області від 27.05.2010р. у справі № 25/22, як виконавчого документа.

Постановою від 19.10.2012р. Сихівський ВДВС ЛМУЮ відмовив у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з невідповідністю виконавчого документа (ухвали суду про затвереджння мирової угоди) вимогам ст.18 Закону України "Про виконавче провадження".

Посилаючись на ст.ст.11,202, 525, 526 ЦК України, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов мирової угоди та відмови органу ВДВС у відкритті виконавчого провадження, позивач звернувся з позовом про спонукання відповідача до виконання мирової угоди шляхом стягнення 77 000,00 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Право сторін на укладення мирової угоди передбачено положеннями ст.78 ГПК України.

Мирова угода -це договір, який укладається між сторонами з метою припинення спору та вирішення всіх спірних питань, за для яких і було подано позов, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Така угода призводить до врегулювання спору шляхом визначення її сторонами певних дій, які та чи інша сторона угоди має вчинити.

У зв'язку з цим, укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, закріплених у вказаних вище процесуальних нормах, є правом сторони, яке згідно процесуального Закону, неможливо реалізувати тільки за наявності умов: якщо такі дії суперечать законодавству, або це призводить до порушення чиїх -небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), а також вирішується питання про розподіл між сторонами судових витрат. Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження.

Як зазначено в п.3.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. із змінами та доповненнями "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв"язку з невиконанням відповідачем умов мирової угоди укладеної між сторонами та затвердженої ухвалою господарського суду Львівської області від 27.05.2010р. у справі № 25/22, позивач звернувся до Сихівського ВДВС ЛМУЮ із заявою про примусове виконання вказаної ухвали.

Згідно зі ст.19 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст.17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Статтею 25 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк семи днів з моменту винесення постанови та вказує на те, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання рішення.

Отже, до компетенції державного виконавця відноситься з'ясування відповідності виконавчого документа ст.18 Закону України „Про виконавче провадження".

Постановою від 19.10.2012р. Сихівський ВДВС ЛМУЮ відмовив у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з невідповідністю виконавчого документа (ухвали суду про затвереджння мирової угоди) вимогам ст.18 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи те, що ЗАТ "Проектно-будівельного об'єднання "Львівміськбуд" від виконання умов мирової угоди, затвердженої судом, відмовився, чим порушив права позивача, останній правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості, у зв'язку з невиконання мирової угоди, тобто з вимогою про спонукання до виконання шляхом примусового стягнення суми заборгованості.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, згідно якої цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З огляду на вищевикладене, мирова угода відповідно до ст.629 цього Кодексу підлягає обов'язковому виконанню. Заінтересована сторона (стягувач) не позбавлена права звернутись до господарського суду з позовною заявою про спонукання виконання мирової угоди, оскільки згідно з вимогами ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказане узгоджується з позицією Верховного суду України викладеною у постанові від 04.07.2011р. за №13/210/10.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Із вказаною нормою кореспондується норма статті 193 ГК України, у якій також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який у розумінні п.1 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом та підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Щодо заперечень відповідача наведених у відзиві слід суд зазначає наступне.

Як вбачається з п.2.1. мирової угоди відповідач зобов'язувався до 30.06.2010р. укласти з позивачем попередній договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна: місця № 16 підземної стоянки в будинку по вул.Скрипника у м.Львові, а у термін до 30.06.2011р. укласти з позивачем договір купівлі-продажу цього об'єкта.

Відтак, сторонами було визначено предмет попереднього та основного договорів.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Входячи з аналізу ст.180 ГК України, ст.ст.631, 655, ч.1,2 ст.656, ч.1 ст.691 ЦК України істотними умовами договору купівлі-продажу є предмет, ціна та строк дії договору.

Як вбачається з умов мирової угоди від 25.05.2010р. в ній передбачено предмет попереднього та основного договорів -місце № 16 підземної автостоянки в будинку по вул.Скрипника у м.Львові; визначено ціну, за яку повинен бути здійснений продаж -70 000,00 грн.; вказано, що сума, за яку повинен бути здійснений продаж сплачена позивачем на підставі платіжного доручення від 14.10.2008р. №3137; встановлено граничну дату, до якої повинен бути укладений основний договір -30.06.2011р.

Згідно ч.1 ст.635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язується протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Отже, попередній договір, з врахуванням умов мирової угоди, не міг бути укладеним на інших умовах, ніж ті, що наведені у ній.

Слід зазначити, що неукладення попереднього договору не унеможливлює укладення основного договору.

Відповідно до ч.3 ст.635 ЦК України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

На момент подання цієї позовної заяви, умови передбачені п. 2.2. мирової угоди, відповідачем не виконані.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку підставності позовних вимог до задоволення, що узгоджується з постановами Вищого господарського суду України від 25.12.2012р. у справі № 5015/1518/12, від 08.11.2012р. у справі №5015/1514/12, від 18.10.2012р. у справі № 5015/1511/12 в аналогічних справах між тими ж сторонами.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 17, 18, 32 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст.11, 202, 526, 530, 599, 625 ЦК України, ст.ст.43, 33, 43, 49, 82-85, 115,116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Спонукати Закрите акціонерне товариство проектно-будівельне об'єднання "Львівміськбуд" (79035, м.Львів, вул. Зелена, 238, ідентифікаційний код 01273906) виконати умови мирової угоди, укладеної 25.05.2010р. між Міжрегіональною науково-виробничою асоціацією підприємств „Авіокон проект" (79035, м. Львів, вул. Січинського, 7, ідентифікаційний код 23958467) та Закритим акціонерим товариством проектно-будівельне об'єднання "Львівміськбуд", шляхом стягнення 70 000,00 грн. боргу та 7 000,00 грн. штрафу.

3. Стягнути із Закритого акціонерного товариства проектно-будівельного об'єднання "Львівміськбуд" (м. Львів, вул. Зелена, 238, ідентифікаційний код 01273906) на користь Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств „Авіокон проект" (м.Львів, вул.Січинського, 7, ідентифікаційний код 23958467) 1 609,50 грн. судового збору.

4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 14.01.2013р.

Суддя Сухович Ю.О.