Ухвала суду № 28658416, 15.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2013 року м. Київ К-46003/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2008 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009 р.

у справі № 2-а-3148/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс»

до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс»(далі -позивач, ТОВ «Армлит-Донбасс») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області (далі -відповідач, ДПІ у м. Харцизьку Донецької області) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2008 р. позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 19.12.2007р. № 0000282340/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 34 212,00 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009 р. постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2008 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Харцизьку Донецької області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2008 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Армлит-Донбасс», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2008 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009 р. -без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у м. Харцизьку Донецької області провела невиїзну документальну перевірку позивача з питань правових відносин з ТОВ «ТД «Цвітень»за період з 1 липня 2007 року по 31 серпня 2007 року, за результатами якої складено акт № 4097-23/4-31649644 від 19.12.2007 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає у тому, що включене до податкового кредиту ПДВ не підтверджено зустрічною перевіркою до виробника, що є підставою для зменшення бюджетного відшкодування.

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Харцизьку Донецької області 19.12.2007 р., згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», прийняла податкове повідомлення-рішення 0000282340/0, предметом якого визначено зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2006 року у розмірі 34 212,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з акта перевірки, позивач за десятьма податковими накладними, отриманими від ТОВ «ТД Цвітень», складеними останнім по факту продажу чавуну, феромарганця, феросіліция у період з 2 по 31 липня 2007 року, включив суми сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З правового аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що законодавець не ставить отримання бюджетного відшкодування в залежність від результатів перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Отже, проведення зустрічних перевірок та підтвердження сплати до бюджету податку на додану вартість контрагентами платника податку не є умовою для формування податкового кредиту.

Крім того, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2008 р. та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області відхилити.

2.Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2008 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов