Ухвала суду № 28658367, 15.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2013 року м. Київ К-45113/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2009 р.

у справі № 11/744а

за позовом Малого приватного підприємства «Джо»

до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Мале приватне підприємство «Джо»(далі -позивач, МПП «Джо») звернулось до суду з позовом до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області (далі -відповідач, Смілянська ОДПІ) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою господарського суду Черкаської області від 28.03.2008 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2009 р. постанову господарського суду Черкаської області від 28.03.2008 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов МПП «Джо»до Смілянської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити. Скасовано податкове повідомлення-рішення Смілянської ОДПІ № 1182382301/1 від 19.09.2007 р.

У касаційній скарзі Смілянська ОДПІ, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2009 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу МПП «Джо», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2009 р. -без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в ході планової виїзної документальної перевірки МПП «Джо», здійсненою Смілянською ОДПІ 17.02.2006р., перевіряючими для проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача були направлені запити до податкових інспекцій за місцем знаходження цих підприємств.

Після отримання всіх відповідей на запити відповідачем було проведено невиїздну позапланову документальну перевірку позивача за результатами якої складено акт від 16.07.2007р. №1047/23/22793952 «Про результати невиїзної документальної перевірки по взаємовідносинах малого приватного підприємства «Джо»з ПП «Агрокомп»за період з 01.02.2005 р. по 30.04.2005 р.»

В ході проведення перевірки встановлено, що протягом перевіряємого періоду позивач придбавав у ПП «Агрокомп»товари та на підставі виписаних цим підприємством податкових накладних відніс до складу податкового кредиту 58 395,90 грн. податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаного товару.

Крім того, як зазначено в акті перевірки, рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2004 р. було припинено юридичну особу ПП «Агрокопм», а Актом №180 від 30.09.2004 р. Кіровоградської ОДПІ було анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №15234268 цього підприємства.

На підставі вищевказаних обставин, відповідачем зроблено висновок про невідповідність складених ПП «Агрокомп» для позивача податкових накладних вимогам пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого порушено вимоги пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону, що призвело до включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними, які не відповідають встановленим вимогам.

19.09.2007 р. Смілянська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення №1182382301/1, яким позивачу визначила податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 29 351,00 грн., у тому числі 19 567,00 грн. - основний платіж, 9 784,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованим такий висновок податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Суд апеляційної інстанції встановив, що, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, відносно ПП «Агрокомп»судове рішення про припинення діяльності підприємства внесено лише 20.11.2006 р. При цьому ПП «Агрокомп»в період з 01.02.2005 року по 30.04.2005 року знаходилось в Єдиному державному реєстрі, а також мало свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Отже, припинення юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, що позивач правомірно здійснив формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області відхилити.

2.Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2009 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов