Ухвала суду № 28658349, 15.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2013 року м. Київ К-34665/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову господарського суду Полтавської області від 13.11.2008 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009 р.

у справі № 3/163

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метекс-плюс»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метекс-плюс»(далі - позивач, ТОВ «Метекс-плюс») звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі -відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Постановою господарського суду Полтавської області від 13.11.2008 р. позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 21.04.2008 р. № 0000102302/0/22 про зменшення ТОВ «Метекс-плюс»суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 537 385, 00 грн. за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2007 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009 р. постанову господарського суду Полтавської області від 13.11.2008 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 13.11.2008 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Метекс-плюс», посилаючись на те, що касаційна скарга необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову господарського суду Полтавської області від 13.11.2008 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009 р. -без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Кременчуцька ОДПІ провела виїзну позапланову перевірку ТОВ «Метекс-плюс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за періоди: березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень та жовтень 2007 року, за результатами якої складено акт № 620/23-309/33672366 від 15.04.2008 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 1.3 та 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п.7.5, пп. 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що привело до завищення суми бюджетного відшкодування: за квітень 2007 року на суму 5 620,00 грн., за травень 2007 року на суму 18 612,00 грн., за липень 2007 року на суму 71 577,00 грн., за серпень 2007 року на суму 146 233, 00 грн., за вересень 2007 року на суму 194 801,00 грн. та за жовтень 2007 року на 100 542,00 грн., а всього на 537 385, 00 грн.

На підставі акта перевірки Кременчуцька ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 21.04.2008р. № 0000102302/0/22 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 537385,00 грн., в т.ч. за квітень 2007 року на суму 5620,00 грн., за травень 2007 року на суму 18612,00 грн., за липень 2007 року на суму 71577,00 грн., за серпень 2007 року на суму 146233,00 грн., за вересень 2007 року на суму 194801,00 грн. та за жовтень 2007 року на 100542,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач та його контрагенти (ТОВ «Укрпромімпортгруп»м. Київ, ПП «Метагросервіс»м. Кременчук, МПП «Міцно»м. Кременчук, ПП «Сучасні матеріали»м. Кременчук ТОВ «Техномет»м. Полтава, ТОВ «ФерумПром-Миколаїв» м. Миколаїв, ТОВ «Мастерхолод»м. Київ) по купівлі-продажу ПММ, труб б/у тощо в період, що був охоплений перевіркою, є платниками ПДВ і стоять на обліку щодо цього в ДПС.

До того ж, позивач отримав належним чином оформлені від ТОВ «Укрпромімпортгруп»м. Київ, ПП «Метагросервіс»м. Кременчук, МПП «Міцно»м. Кременчук, ПП «Сучасні матеріали»м. Кременчук ТОВ «Техномет»м. Полтава, ТОВ «ФерумПром-Миколаїв»м. Миколаїв, ТОВ «Мастерхолод»м. Київ податкові накладні на загальну суму ПДВ в 537 385, 00 грн., як і видаткові накладні, рахунки-фактури, та правомірно відніс до податкового кредиту відповідних звітних періодів суми ПДВ.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Отже, право платника податку на податковий кредит виникає, якщо ним у звітному періоді сплачені суми податку на додану вартість у ціні товару (робіт, послуг), який придбавається у продавця, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Крім того, проведення зустрічних перевірок та підтвердження сплати до бюджету податку на додану вартість контрагентами платника податку не є умовою для формування податкового кредиту.

В той же час, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова господарського суду Полтавської області від 13.11.2008 р. та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області відхилити.

2. Постанову господарського суду Полтавської області від 13.11.2008 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов