Рішення № 2865786, 02.12.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"02" грудня 2008 р. Справа № 18/564-08

Розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "ГІР і К"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Баришівська зернова компанія"

Про стягнення 48772,27 грн. пені, інфляційних витрат, 3 % річних

суддя Кошик А. Ю.

за участю представників сторін:

позивача Бобошко М.О.

відповідача Коваль Л.М.

Суть спору:

До господарського суду Київської області подано позов Приватного підприємства «ГІР і К»(далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія»(далі - відповідач) про стягнення 48772,27 грн.

Провадження у справі № 18/564-08 було порушене відповідно до ухвали від 03.11.2008 року. Розгляд справи було призначено на 13.11.2008 року, в судовому засіданні 13.11.2008 року відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 02.12.2008 року.

В ході розгляду спору позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, в обґрунтування позову зазначив, що відповідач несвоєчасно оплатив поставлену за умовами договору від 19.02.2008 року продукцію, що є підставою для стягнення штрафних санкцій та неустойки і обґрунтовує правомірність припинення подальшого виконання спірного договору.

Відповідач обґрунтованих заперечень по суті спору не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані ними докази, суд встановив.

Відповідно до умов договору від 19.02.2008 року позивач в лютому 2008 року поставив відповідачу нафтопродукти на загальну суму 224702,32 грн. за видатковими накладними РН-0000040 від 22.02.2008 року на суму 100834,74 грн., РН-0000039 від 22.02.2008 року на суму 123867,58 грн. по довіреності від 22.02.2008 року.

Згідно з п.п. 4.1.- 4.3. вказаного договору відповідач, як покупець продукції, зобов'язувався розраховуватись в безготівковій формі на умовах 100% попередньої оплати.

Однак, розрахунки за поставлений товар були проведені 15.09.2008 року, тобто майже через 7 календарних місяців, що є порушенням умов договору.

Також позивач повідомив, що відповідно до умов спірного договору між сторонами існувала домовленість щодо загальної суми поставки 3000000 грн., однак, у зв'язку із існуючою заборгованістю відповідача за раніше поставлену партію нафтопродуктів, та порушення ним умов договору, поставку продукції було зупинено.

Згідно з п.5 ст. 692 ЦК України якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що відповідач несвоєчасною оплатою продукції порушив умови договору, відповідні обставини є підставою для стягнення з нього штрафних санкцій.

Як вбачається з наданих позивачем документів, ним на адресу відповідача 15.09.2008 року була направлена претензія про сплату пені, штрафу, інфляційних витрат, 3% річних, всього в сумі 48772,27 грн., яка залишена без відповіді.

Відповідно до п. 6.2.1. договору, сторони домовились про те, що у разі порушення строків оплати за поставлений товар, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. За розрахунком позивача, сума пені складає 19709,77 грн. за період прострочення з 22.02.2008 року по 20.08.2008 року включно.

Вимога позивача про стягнення пені за наведеним у позові розрахунком відповідає ст.ст. 231, 232 Господарського кодексу України, тому підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за період з лютого 2008 року по червень 2008 року інфляційні в сумі 26 390, 04 грн. та 3% річних за період прострочення оплати з 22.02.2008 року по 20.08.2008 року в сумі 2672, 46 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Судом встановлено, що наведений у позові розрахунок інфляційних та річних відповідає ст. 625 Цивільного кодексу України, тому вимога обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, позивачем доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» (07500, Київська область, смт. Баришівка, вул. Торфяна, 11, код ЄДРПОУ 32886518) на користь Приватного підприємства «ГІР і К»(юридична адреса: м. Черкаси, вул. Громова, 34/1 кв.34; поштова адреса: 18028, м. Черкаси, а/с- 2558, код ЄДРПОУ 33209433) 19709,77 грн. пені, 26390,04 грн. інфляційних, 2672,46 грн. 3% річних, 487,73 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А. Ю.