Постанова № 28655931, 14.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2013 р. Справа № 2/038-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.

за участю представників:

Позивача: Озарків І.Д., дов. № 11-1/13 від 11.01.2013 року;

Відповідача: Єпішкіна А.І., дов. № 06-23/228 від 26.01.2012 року;

Третьої особи: Коваль В.А., дов. № 2 від 12.01.2013 року;

Заявника касаційної скарги: Єпішкіна А.І., дов. № 06-23/228 від 26.01.2012 року;

розглянувши касаційну скаргу виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області на рішення господарського суду Київської області від 02.07.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2012 року

у справі № 2/038-12 господарського суду Київської області

за позовом підприємства "Фастівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації

до Фастівської міської ради Київської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - комунального підприємства Фастівської міської ради "Фастівський міський ринок"

про визнання недійсним рішення

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2012 року підприємство "Фастівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фастівської міської ради, просило визнати недійсним рішення від 19.04.2012 року № 33-ХХІV - VI "Про скасування рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради № 224/5 від 17.12.1996 року "Про оформлення права постійного користування земельною ділянкою Фастівському колгоспному ринку".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що неправомірним рішенням Фастівської міської ради скасовано рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради № 224/5 від 17.12.1996 року "Про оформлення права постійного користування земельною ділянкою Фастівському колгоспному ринку", у зв'язку з чим позивача позбавлено законного права користування земельними ділянками. Позивач стверджує, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 року органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, якщо відповідно до цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих прав заперечують проти їх зміни чи припинення, оскільки це є гарантією стабільності суспільних відносин.

Ухвалою від 30.05.2012 року господарського суду Київської області відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з непідвідомчістю спору господарським судам, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача комунальне підприємство Фастівської міської ради "Фастівський ринок" (т. 1, а.с. 53-55).

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.06.2012 року відмовлено у задоволенні клопотань третьої особи про припинення провадження у справі, представника фізичної особи - підприємця Губар А.В. про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, відповідача про залучення до участі у справі Київрегіонспоживспілки в якості третьої особи (т. 1, а.с. 201-203).

Рішенням господарського суду Київської області від 02.07.2012 року (суддя Конюх О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2012 року у справі № 2/038-10 (головуючий суддя Тищенко О.В., судді Руденко М.А., Смірнова Л.Г.) позов задоволено. Визнано недійсним рішення Фастівської міської ради від 19.04.2012 року № 33-ХХІV-VІ "Про скасування рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради № 224/5 від 17.12.1996 року "Про оформлення права постійного користування земельною ділянкою Фастівському колгоспному ринку". Стягнуто з Фастівської міської ради Київської області на користь підприємства "Фастівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації 1073,00 грн. судового збору (т. 1, а.с. 238-247).

Судові акти мотивовані тим, що, приймаючи рішення від 19.04.2012 року № 33-ХХІV-VІ та позбавляючи позивача права користування земельною ділянкою Фастівська міська рада не врахувала, що право землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст. 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Крім того, судами зазначено, що відповідачем відповідно до роз'яснень, викладених у рішенні Конституційного Суду України № 7-рп-2009 від 16.04.2009 року не наведено жодних норм Конституції або законів України, які б були порушені скасованим рішенням виконкому Фастівської міської ради від 17.12.1996 року.

Не погодившись з постановленими судовими актами, виконавчий комітет Фастівської міської ради Київської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просив скасувати оскаржені судові рішення та припинити провадження у справі, оскільки даний спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.12.2012 року касаційну скаргу виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.01.2013 року (т. 2, а.с. 48-49).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.12.2012 року справа призначена до розгляду на 14.01.2013 року (т. 2, а.с. 48-49).

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Предметом спору є визнання недійсним рішення Фастівської міської ради Київської області від 19.04.2012 року № 33-ХХІV-VІ "Про скасування рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради від 17.12.1996 року № 224/5 "Про оформлення права постійного користування земельною ділянкою Фастівському колгоспному ринку", яким було позбавлено позивача права користування земельними ділянками за адресою м. Фастів, вул. 25 Жовтня, 9 та вул. Галафєєва, 16.

Відповідно до частини 1 пункту 2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26 січня 2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Таким чином, необхідною умовою правильного вирішення цього спору є встановлення наявності або відсутності порушення права позивача на користування земельними ділянками, стосовно яких прийняте відповідне рішення Фастівської міської ради.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області від 17.12.1996 року № 224/5 "Про оформлення права постійного користування земельною ділянкою Фастівському колгоспному ринку" оформлено право постійного користування Фастівському колгоспному ринку на земельну ділянку площею 1,76 га, дозволено Київському відділенню інституту землеустрою виготовити технічну документацію на державний акт на право постійного користування землею, прийнято рішення зареєструвати Фастівському колгоспному ринку державний акт на право постійного користування землею.

На підставі вказаного рішення та науково-технічної документації по складанню державного акту на право постійного користування землею, виготовленої Київським відділенням Інституту землеустрою Української академії аграрних наук, Фастівському колгоспному ринку видано державний акт на право постійного користування землею ІІ-К № 002329 від 26.03.1997 року на земельну ділянку загальною площею 1,76 га згідно з планом землекористування для торгівельної діяльності.

Рішенням Фастівської міської ради Київської області від 19.04.2012 року № 33-ХХІV-VІ скасовано рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області від 17.12.1996 року № 224/5 "Про оформлення права постійного користування земельною ділянкою Фастівському колгоспному ринку" та доручено робочій групі з визначення меж земельної ділянки під спорудами "Фастівського ринку Київської регіонспоживспілки", що розташовані за адресою м. Фастів, вул. 25 Жовтня, 9 та вул. Галафєєва, 16 провести дії щодо встановлення меж земельних ділянок, що підлягають оформленню Київрегіонспоживспілкою для обслуговування об'єктів нерухомості.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно статуту підприємство "Фастівський ринок" є власним підприємством Київської регіональної спілки споживчої кооперації.

Відповідно до п. 2 Постанови ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 14.04.1987 року № 124 "Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків" всі ринки із системи Міністерства торгівлі УРСР були безоплатно передані споживчій кооперації. На виконання Постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 26.07.1987 року № 265 "Про заходи по поліпшенню колгоспних ринків" та Постанови ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 14.04.1987 року № 124 відповідно до рішення виконкому Київської обласної ради народних депутатів від 05.05.1987 року № 143 у підпорядкування Київської облспоживспілки було передано обласну об'єднану дирекцію колгоспних ринків, у тому числі - і Фастівський колгоспний ринок.

У подальшому Фастівський колгоспний ринок було передано у тимчасове користування Фастівській районній спілці споживчих товариств.

У зв'язку з цим Фастівський колгоспний ринок звернувся до відповідача із заявою про перереєстрацію його у Фастівський міський ринок райспоживспілки, що підтверджується заявою Фастівського колгоспного ринку та довідкою Фастівської міської ради від 23.12.1997 року № 6-33/1180.

Відповідно до постанови Правління Київської облспоживспілки № 151 від 18.09.1997 року та акту приймання-передачі Фастівського ринку від 17.10.1997 року Фастівський ринок було передано до Київського обласного об'єднання ринків Київської облспоживспілки.

Згідно розпорядження Фастівської міської ради від 26.01.1998 року № 40 "Про перереєстрацію в зв'язку зі зміною назви Фастівського ринку Київської облспоживспілки" вирішено перереєструвати "Фастівський міський ринок" в "Фастівський ринок Київської облспоживспілки".

В пункті 7 постанови Правління Київської облспоживспілки від 19.06.2003 року № 7 "Про передачу власних підприємств" вирішено передати Київській регіональній спілці споживчої кооперації право корпоративного управління Фастівським ринком Київської облспоживспілки з правом володіння, користування та розпорядження (п. 1 постанови) та зобов'язано керівників переданих підприємств внести необхідні зміни і доповнення у власні статути в зв'язку із зміною власника (п. 2 постанови).

Судами обох інстанцій встановлено, що на підставі зазначеної постанови Київської облспоживспілки та постанови правління Київської регіонспоживспілки № 59 від 27.09.2005 року зареєстровано нову редакцію статуту Фастівського ринку Київської облспоживспілки, внаслідок чого було змінено назву даного підприємства з "Фастівський ринок Київської облспоживспілки" на підприємство "Фастівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації" та змінено власника даного підприємства з Київської облспоживспілки на Київську регіонспоживспілку.

В рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Центральної спілки споживчих товариств України про офіційне тлумачення положень п. 1 ст. 9, п. 1 ст. 10 Закону України "Про споживчу кооперацію", ч. 4 ст. 37 Закону України "Про кооперацію" (справа про захист права власності організації споживчої кооперації) від 11.11.2004 року № 16-рп/2004 зазначено, що безоплатна передача колгоспних ринків організаціям споживчої кооперації не суперечила чинному на той час законодавству, внаслідок чого ці ринки як цілісні майнові об'єкти перейшли у володіння і користування організацій споживчої кооперації, які відповідно до положень Закону України "Про власність" набули права власності на передане їм майно на підставі правовстановлюючих документів.

Крім того, код ЄДРПОУ юридичної особи Фастівського ринку 01561195 не змінювався, що свідчить про те, що дана юридична особа вносила зміни у реєстраційні дані протягом свого існування виключно щодо власної назви та відомостей про засновника (власника).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що зазначені обставини неодноразово досліджувались судом під час розгляду справ № 20/160-09, № 20/161-09, № 325/12-04 та не потребують додаткового встановлення згідно приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного суди обох інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що Фастівський колгоспний ринок та підприємство "Фастівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації є однією і тією ж юридичною особою, якій відповідно до рішення виконавчого комітету Фастівської міськради від 17.12.1996 року № 224/5 видано державний акт на право постійного користування землею від 26.03.1997 року ІІ-КВ № 002329.

Згідно ст. 148 Господарського кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною державою. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до Земельного кодексу України та інших законів.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 19.04.2012 року) передбачено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 9 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень Київської міської рад у галузі земельних відносин на її території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою.

Згідно ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній станом на 19.04.2012 року) визначено, що виключно на пленарних засіданнях сесії міські ради вирішують питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до п. 2. ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Згідно ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Як було зазначено вище, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно ч. 6 ст. 4 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року землі, що перебувають у державній власності, можуть передаватися в колективну або приватну власність і надаватися у користування, у тому числі в оренду, за винятком випадків, передбачених законодавством України і Республіки Крим.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року користування землею може бути постійним або тимчасовим, при цьому постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.

Частиною 1 ст. 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року (в редакції, чинній станом на 26.03.1997 року) передбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Отже, суди обох інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що з дати видачі акта на право постійного користування землею - 26.03.1997 року у позивача виникло право постійного користування земельними ділянками згідно з планом землекористування та в межах, встановлених зазначеним планом землекористування за адресою м. Фастів, вул. 25 Жовтня, 9 та вул. Галафєєва, 16 для торгівельної діяльності.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005р. № 5-рп/2005, яким визнано неконституційним пункт 6 Прикінцевих положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 року право постійного користування земельними ділянками є безстроковим і у позивача відсутній обов'язок здійснювати переоформлення зазначеного державного акту.

Суди також встановили, що рішеннями господарського суду Київської області від 05.07.2004 року у справі № 158/4-04 та від 11.10.2004 року було встановлено, що власником об'єктів нерухомого майна Фастівського ринку є Київська регіональна спілка споживчої кооперації, що, у свою чергу, також підтверджується відомостями з Витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.02.2005 року № 6470147 та № 6472868.

Відповідно до пунктів 1.1, 3.4, 5.2 діючого статуту позивача від 27.09.2005 року (копія залучена до матеріалів справи) підприємство "Фастівський ринок" є унітарним підприємством Київської регіональної спілки споживчої кооперації і знаходиться в її безпосередньому підпорядкуванні. Будівлі, приміщення, обладнання, устаткування а також інші види основних засобів позивача є власністю Київської регіональної спілки споживчої кооперації та передані підприємству "Фастівський ринок Київської регіонспоживспілки" в тимчасове користування на праві оперативної оренди для здійснення господарської діяльності. Фастівський ринок є цілісним майновим комплексом, що належить Київській регіонспоживспілці, до складу якого відповідно до ст. 191 Цивільного кодексу України входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торгівельну марку або інше призначення та інші права, що також встановлено під час розгляду справ № 20/160-09, № 20/161-09, № 325/12-04 господарського суду Київської області.

Таким чином, позивач, який має в користуванні об'єкти нерухомого майна Фастівського ринку, є належним користувачем земельної ділянки, на якій вони розташовані і право користування земельною ділянкою позивач набув відповідно до рішення виконкому Фастівської міської ради від 17.12.1996 року № 224/5 "Про оформлення права постійного користування земельною ділянкою Фастівському колгоспному ринку" та виданого на його підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-КВ № 002329 від 26.03.1997 року.

Статтею 141 Земельного кодексу України визначено підстави припинення права користування земельною ділянкою, серед яких: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Згідно пункту 2.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Отже, висновок судів попередніх інстанцій про те, що приймаючи оскаржуване рішення Фастівська міська рада позбавила позивача права користування земельною ділянкою в порушення вимог ст. 141 Земельного кодексу України є правомірним.

Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп-2009 від 16.04.2009 року визначено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Враховуючи викладене, закон дозволяє Фастівській міській раді скасовувати рішення власного виконавчого комітету виключно у випадках, коли таке рішення суперечить Конституції або законам України, або рішенням самої ради, прийнятим у межах своїх повноважень та відповідно до закону.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку щодо відсутності порушень норм чинного законодавства на момент прийняття рішенням виконкому Фастівської міської ради від 17.12.1996 року № 224/5.

Таким чином, відповідач, приймаючи оскаржуване рішення від 19.04.2012 року № 33-ХХІV-VІ, протиправно позбавив позивача права на законне користування земельною ділянкою та самостійного на ній господарювання згідно приписів частини 1 ст. 95 Земельного кодексу України.

Пунктом 2 оскаржуваного рішення Фастівської міської ради Київської області від 19.04.2012 року № 33-ХХІV-VІ робочій групі з визначення меж земельної ділянки під спорудами Фастівського ринку Київської регіонспоживспілки, що розташовані за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. 25 Жовтня, 9 та вул. Галафєєва, 16 доручено провести дії щодо встановлення меж земельних ділянок, що підлягають оформленню Київрегіонспоживспілкою для обслуговування об'єктів нерухомості.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки, звертається з клопотанням про вибір земельної ділянки. До клопотання додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою ст. 151 цього Кодексу.

Водночас відповідно до ч. 2 ст. 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки, питання вирішується в судовому порядку (частина 10 статті 149 Земельного кодексу України).

Отже, надання земельної ділянки у власність або в користування відповідно до закону повинно здійснюватися на підставі заяви зацікавленої особи, а вилучення відповідним органом земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні, а також прийняття у зв'язку з цим відповідного рішення здійснюється при наявності згоди землекористувача.

Суди обох інстанцій встановили, що Київська регіональна спілка споживчих товариств за оформленням права користування, або права власності на земельні ділянки під існуючими будівлями ринку до Фастівської міської ради не зверталась, а позивач як користувач спірної земельної ділянки на підставі державного акту на право постійного користування землею від 26.03.1997 року ІІ-КВ № 002329 не надавав згоди на вилучення в нього спірної земельної ділянки площею 1,76 га.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, за таких обставин суди встановили, що, прийнявши рішення про доручення робочій групі з визначення меж земельної ділянки під спорудами Фастівського ринку Київської регіонспоживспілки, що розташовані за адресою Київська обл., м. Фастів, вул. 25 Жовтня, 9 та вул. Галафєєва 16 провести дії щодо встановлення меж земельних ділянок, що підлягають оформленню Київрегіонспоживспілкою для обслуговування об'єктів нерухомості без заяви зацікавленої особи - Київської регіонспоживспілки та без згоди землекористувача - підприємства "Фастівський ринок" Київської регіонспоживспілки, Фастівська міська рада діяла всупереч чинному законодавству та порушила право позивача самостійно господарювати на землі.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для визнання рішення Фастівської міської ради № 33-ХХІV-VІ від 19.04.2012 року "Про скасування рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради від 17.12.1996 року № 224/5 "Про оформлення права постійного користування земельною ділянкою Фастівському колгоспному ринку" недійсним.

Доводи заявника касаційної скарги, що розгляд справ у сфері земельних правовідносин за участі органів місцевого самоврядування має відбуватися за правилами адміністративного судочинства є помилковими з огляду на положення постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", пунктом 1.2 якої передбачено, що господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто, з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності. Згідно п. 1.3. зазначеної постанови в порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів III - V ЗК України, зокрема, про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства.

Також безпідставними є посилання заявника касаційної скарги на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та розгляд справи без залучення до участі у ній Київрегіонспоживспілки, оскільки підстави для застосування ст. 27 Господарського процесуального кодексу України щодо зазначеної особи відсутні.

Касаційна інстанція згідно з вимогами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі є необґрунтованими, оскільки вони фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції, тому підстави для скасування оскаржених судових актів відсутні.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 02.07.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2012 року у справі № 2/038-12 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

О.О. Євсіков