Постанова № 28655668, 21.12.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2012 р. Справа № 2а-3449/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Скільського І.І.

при секретарі Бурда М.Р.,

за участю:

представника позивача - Якушевої М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Прокурора Городенківського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Городенківському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби

до Городенківської міської ради

про стягнення заборгованості в сумі 7442,39 грн.,

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2012 року прокурор Городенківського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Городенківському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом Городенківської міської ради (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 7442,39 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Комунальне підприємство «Городенка-Житлосервіс» має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 7442,39 грн., по платежах: податок на додану вартість - 4171,00 грн., орендна плата за земельну ділянку - 2513,74 грн., земельний податок - 134,52 грн., екологічний податок - 623,13 грн., яка виникла внаслідок несплати узгоджених зобов'язань згідно поданих податкових декларацій та податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням того, що майно боржника знаходиться в комунальній власності та на підставі статті 96 Податкового кодексу України позивач просить стягнути заборгованість в сумі 7442,39 грн., з Городенківської міської ради, як засновника комунального підприємства - боржника.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала з підстав, викладених в адміністративному позові. Просила позов задовольнити повністю.

Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.53).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду подав заяву про розгляд справи без участі уповноваженого представника (а.с.55), позовні вимоги не визнає.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

20.03.2009 року Городенківською міською радою здійснено державну реєстрацію юридичної особи - Комунального підприємства «Городенка-Житлосервіс», засновником якого є Городенківська міська рада Івано-Франківської області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с.12).

Комунальне підприємство «Городенка-Житлосервіс» перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Городенківському районі, є платником податків та зборів, в тому числі платником податку на додану вартість.

У зв'язку з невиконанням податкового обов'язку Комунальним підприємством «Городенка-Житлосервіс» утворено, станом на 24.10.2012 року, податковий борг в розмірі 7442,39 гривень.

Податковий борг по сплаті податку на додану вартість в сумі 4171,00 грн. виник внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданої декларації з ПДВ за серпень 2012 року.

Заборгованість до місцевого бюджету по орендній платі за земельну ділянку в сумі 2513,74 грн. виникла внаслідок несплати податкового зобов'язання згідно податкової декларації з плати за землю на 2012 рік №1491 від 20.02.2012 року. Крім того, 11.09.2012 року працівниками ДПІ в Городенківському районі проведено камеральну перевірку своєчасності сплати орендної плати за землю з юридичних осіб. За результатами перевірки складено акт №617/1503/36418469 від 11.09.2012 року, згідно з яким встановлено порушення у вигляді не своєчасної сплати орендної плати за землю за лютий-квітень 2012 року. Внаслідок чого, згідно із рішенням позивача від 11.09.2012 року за № 0000941503 до відповідача застосовано штрафні санкції в сумі 830,96 грн.

Заборгованість до місцевого бюджету по земельному податку в сумі 134,52 грн. виникла внаслідок несплати податкового зобов'язання згідно поданої декларації з плати за землю на 2012 рік №1030 від 16.02.2012 року.

Так, 11.09.2012 року працівниками ДПІ в Городенківському районі проведено камеральну перевірку своєчасності сплати екологічного податку Комунального підприємства «Городенка-Житлосервіс» щодо своєчасності подання податкової звітності. За результатами перевірки складено акт за № 624/1503/36418769 від 11.09.2012 року, згідно з яким встановлено порушення у вигляді несвоєчасно сплачено екологічний податок за 1 квартал 2012 року. Внаслідок чого, згідно із рішеннями позивача від 11.09.2012 року за № 0001001503 до відповідача застосовано штрафні санкції в сумі 623,13 грн.

Позивачем надіслано боржнику податкову вимогу про необхідність сплати суми заборгованості (а.с.38).

Судом встановлено, що на момент розгляду справи, сума податкового зобов'язання з плати за землю (податок на додану вартість, орендна плата за земельну ділянку, земельний податок, екологічний податок) в загальній сумі 7442,39 грн., відповідачем узгоджена, проте в добровільному порядку несплачена.

Також, судом встановлено, що на виконання вимог статті 96 Податкового кодексу України, 16.10.2012 року, позивач на адресу відповідача направив подання за №2088/9/19-012 про прийняття ним рішення, передбаченого пунктом 96.1 статті 96 Податкового кодексу України. (а. с. 13).

У відповідь на вказане подання Городенківська міська рада Івано-Франківської області направила позивачу лист від 18.10.2012 року №518, згідно якого повідомила, що на погашення заборгованості по податковому боргу по платежах до бюджету по КП «Городенка-Житлосервіс» в міському бюджеті відсутні кошти (14).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Стаття 89 Податкового кодексу України визначає виникнення права податкової застави, згідно пункту 89.1 якої, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Статтею 96 Податкового кодексу України встановлені особливості погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.

Відповідно до пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради (підпункт 96.1.1);

- затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу (підпункт 96.1.2);

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії (підпункт 96.1.3);

- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків (підпункт 96.1.4).

Відповідно пункту 96.3 статті 96 даного Кодексу відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм статті 96 Податкового кодексу України суд вказує на те, що обов'язок органу державної податкової на звернення із поданням в порядку пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади до сфери управління якого належить майно платника податків - підприємства боржника виникає після продажу внесеного в податкову заставу майна такого підприємства і лише за умови недостатності суми коштів, отриманої від такого продажу для покриття податкового боргу.

Враховуючи, що позивачем не надано суду доказів відсутності у боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено а також враховуючи те, що судом встановлено що, позивачем не здійснювався у відповідності до статті 95 Податкового кодексу України продаж майна третьої особи, що внесено в податкову заставу, то позивач, як орган державної податкової служби, не здійснив за платника податків на користь держави всіх необхідних заходів щодо погашення податкового боргу та не отримав підстав для звернення до органу місцевого самоврядування з поданням у відповідності до статті 96 Податкового кодексу України.

Звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно без дотримання порядку встановленого статтею 96 Податкового кодексу України є недопустимим.

Як наслідок, у позивача були відсутні підстави для звернення до Городенківської міської ради Івано-Франківської області із поданням в порядку пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України, і за таких обставин у позивача відсутні повноваження на звернення до суду із позовною заявою про стягнення податкового боргу Комунального підприємства «Городенка-Житлосервіс» за рахунок коштів Городенківської міської ради Івано-Франківської області.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, а позов таким, що до задоволення не підлягає.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Скільський І.І.

Постанова складена в повному обсязі 27.12.2012 року.