Рішення № 2865498, 18.12.2008, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.12.2008 Справа № 11/102

За позовом Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” в особі відокремленого підрозділу „Управління будівельно-монтажних і цивільних споруд № 5”, м.Мукачево

до відповідача Обласного комунального підприємства „Закарпаттеплокомуненерго”, м.Ужгород

про стягнення 488369,25грн.

Суддя Л.М.Якимчук

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Ціпле І.Ю., начальник юридичного відділу, довіреність від 05.12.2007

СУТЬ СПОРУ: Державне територіально-галузеве об’єднання „Львівська залізниця” в особі відокремленого підрозділу „Управління будівельно-монтажних і цивільних споруд № 5”, м.Мукачево звернулося до суду з позовом до обласного комунального підприємства „Закарпаттеплокомуненерго”, м.Ужгород про стягнення 397000грн., які були перераховані останньому на виконання угоди від 11.07.2005, яку рішенням господарського суду Закарпатської області від 26.02.2007 визнано недійсною, а також 7999,25грн. три проценти річних та 83370грн. інфляційних, нарахованих на вказану суму на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що господарський суд у рішенні від 26.02.2007 не застосував наслідки надійності нікчемного правочину, тому він відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України заявив даний позов.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні підтвердив, що на виконання угоди, яка визнана судом недійсною, позивач перерахував йому 390000грн., але вважає, що у позові належить відмовити, оскільки позивач пропустив, встановлений ст.257 Цивільного кодексу України, строк на звернення до суду (угода укладена 11.07.2005, а позов пред’явлений у вересні 2008 року).

У судовому засіданні оголошувались перерви з 12.11.2008 до 25.11.2008, до 02.12.2008, 12.12.2008 та до 12 годин 18.12.2008.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін,

СУД ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 26.02.2007 у справі №10/287, яке набрало законної сили 16.10.2007, визнано недійсною угоду від 11.07.2005 з прийому-передачі відомчих газових котелень управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №5 Львівської державної залізниці, що розташовані в м.Чоп, укладену між Львівською державною залізницею та обласним державним підприємством „Закарпаттеплокомуненерго”.

Оскільки зазначеним рішенням суд не застосував наслідки недійсності нікчемного правочину (така вимога не заявлялась), то позивач, як правонаступник Львівської державної залізниці, звернувся з даним позовом до обласного комунального підприємства „Закарпаттеплокомуненерго”, як правонаступника обласного державного підприємства „Закарпаттеплокомуненерго” про стягнення 397000грн., перерахованих ним на виконання угоди, визнану судом недійсною та 7999,25грн. 3% річних і 83370грн. інфляційних, нарахованих на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Статтею 216 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину (ч.1).

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред’явлена будь-якою заінтересованою особою (ч.5).

Позивач, на виконання недійсного правочину, перерахував відповідачу 390000грн., що підтверджується платіжними дорученнями, поданими позивачем, які містяться в матеріалах справи та актом звірки розрахунків, поданим відповідачем.

Тому відповідач зобов’язаний повернути позивачу суму 390000грн., яку й належить стягнути з відповідача на його користь.

Заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних до задоволення не підлягає, оскільки статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено їх стягнення у разі прострочення виконання грошового зобов’язання.

У даному випадку відповідач не мав грошових зобов’язань перед позивачем. До того ж, позивач не надав суду доказів про надіслання відповідачу претензії від 15.04.2008 про добровільне повернення, перерахованих на виконання угоди коштів, а відповідач заперечує про її одержання.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що позивачу належить відмовити в позові за пропуском строку позовної давності, так як угода була укладена 11.07.2005, а позов пред’явлений у вересні 2008 року.

Відповідно до ч.3 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

Частиною четвертою ст.258 Цивільного кодексу встановлено, що позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.

Отже, строк позовної давності позивачем не пропущений.

У даному судовому засіданні уповноважений представник відповідача подав суду клопотання про припинення провадження у справі на підставі п.6 ст.80 ГПК України, у зв’язку з прийняттям Закарпатською обласною радою на 21 сесії У скликання рішення від 04.12.2008 №696 „Про ліквідацію обласного комунального підприємства „Закарпаттеплокомуненерго”, або залучити у справу іншого відповідача –Управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації Закарпатської області.

Зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки п.6 ст.80 ГПК України передбачає припинення провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.

У даному випадку лише прийнято рішення про припинення діяльності підприємства –відповідача шляхом ліквідації, інших дій щодо ліквідації підприємства не проведено, ліквідкомісія ще не створена.

Управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації не має відношення до даного спору, а тому не може бути відповідачем. На нього покладено обов’язок провести організаційно-правові заходи щодо ліквідації підприємства і не більше.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з обласного комунального підприємства „Закарпаттеплокомуненерго” (м.Ужгород, вул.Брестська,3, код 05465241) на користь Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” в особі відокремленого підрозділу „Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №5” (м.Мукачево, вул.Леонова,1, код 33196173) суму 390000грн., а також 3900грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита, 94,40 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Суддя Л.М. Якимчук