Рішення № 2865466, 24.12.2008, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.12.2008 Справа № 17/135

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні за участю представників:

позивача - Александров Є.М., Якимчук В.В., представники за довіреностями;

відповідача -1 –Білей М.В., представник за довіреністю;

відповідача –2 –Габрієлян А.Г., представник за довіреністю

розглянув справу за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Ужгород (далі - відділення) до відкритого акціонерного товариства „Закарпатнафтопродукт-Мукачево”, м. Мукачево (далі –товариство, відповідач-1) та закритого акціонерного товариства „Страхова компанію „ТАС”, м. Київ (далі –страхова компанія, відповідач-2)

СУТЬ СПОРУ: про стягнення суми 3793,96 грн.

Відділення звернулося до товариства з даним позовом про стягнення в порядку регресу на підставі ст.ст. 1187, 1191 Цивільного кодексу України (ЦК України) зазначеної суми, що виплачена ним як страхова виплата потерпілому гр. Охмат Д.В., у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) скоєної гр. Ковач А.А. - працівником товариства та на транспортному засобі останнього. Представники позивача в ході судового розгляду наполягають на задоволенні позову, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи.

Відповідач-1 письмовим відзивом та його представник у ході судового розгляду справи заперечує проти заявлених вимог, вважаючи недоведеною вину свого працівника Ковач, оскільки згідно постанови суду останній звільнений від кримінальної відповідальності за скоєне ДТП у зв’язку з амністією. Посилається на те, що правовідносини сторін – позивача та відповідача-1 –як страховика та страхувальника регулюються Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” (далі - Закон), який не передбачає можливості пред’явлення страховиком регресних вимог до страхувальника щодо виплачених страхових сум. Крім того, вважає, що завдану потерпілому шкоду повинна відшкодувати страхова компанія „Страхова група „ТАС” відповідно до умов договору страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів укладеного з відповідачем-1 із зазначеною компанією та заявив про залучення останньої до участі у справі як відповідача-2.

Відповідач-2 залучений судом до участі у справі за клопотанням відповідача-1, письмового відзиву на позов не подав, представник його у судовому засіданні 1.12.08 не висловив будь-якої позиції по суті спору, посилаючись на неодержання від відповідача-1 матеріалів справи. У цьому ж засіданні зазначені матеріали були надані представнику відповідача-2 та оголошено перерву до 16.12.08 для надання відповідачеві-2 можливості подати суду документально обґрунтовану позицію по суті спору з урахуванням одержаних матеріалів справи. Однак і в наступне засідання –16.12.08, і в дане засідання –24.12.08 –відповідач-2 не забезпечив участі уповноваженого представника та не подав суду письмового відзиву на позов.

За наведених обставин справа вирішується в порядку передбаченому ст.75 Господарського процесуального кодексу України без участі відповідача-2 за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, всебічно повно та об’єктивно розглянувши в судовому процесі всі обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог до відповідача-1.

При цьому суд виходив з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що позивач - страховик за змістом Закону - сплатив гр. Охмат суму 3793,96 грн. як компенсацію втраченого заробітку за період непрацездатності - з лютого по липень 2007р. Наведена виплата, відшкодування якої у порядку регресу є предметом спору, є страховою виплатою позивача, що здійснена ним гр. Охмат у зв"язку тимчасовою втратою працездатності як потерпілому внаслідок ДТП скоєної гр. Ковачем - працівником відповідача-1 та на транспортному засобі останнього. Наведене не заперечується відповідачем-1.

Постановою Мукачівського міськрайонного суду у справі № 1п-86/07 від 24.10.07 встановлено, що дорожньо-транспортна пригода та заподіяння гр. Охмат тілесних ушкоджень середньої тяжкості сталося у зв’язку із злочином за змістом ч. 1 ст. 236 Кримінального кодексу України - грубим порушенням правил безпеки дорожнього руху гр. Ковачем, який визнав свою вину, та у зв’язку з амністією звільнений від кримінальної відповідальності. Наведеним спростовується заперечення відповідача-1 проти позову з мотивів недоведеності вини гр. Ковача.

Причиною даного спору є питання про те, чи повинен відповідач-1 відшкодовувати витрати відділення, які виникли внаслідок здійснення останнім відповідно до Закону страхових виплат гр. Охмат –застрахованій особі, працівнику Хустської філії ВАТ „Закарпатгаз”.

До спірних відносин сторін –позивача та відповідача-1, оскільки вони стосуються питань відшкодування шкоди завданої неправомірними діями працівника останнього під час виконання трудових обов’язків та на транспортному засобі відповідача-1 як джерелі підвищеної небезпеки - належить застосовувати відповідні приписи цивільного законодавства. На дані відносини сторін не поширюється дія Закону, вона охоплює відносини відділення як страховика та гр. Охмат як застраховану особу –працівника Хустської філії ВАТ „Закарпатгаз”.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Ч. 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

При цьому під шкодою слід розуміти зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага. Оскільки відділенням за рахунок коштів Фонду проведено страхові виплати, які знаходяться в безпосередньому причинному зв’язку з винними діями особи - працівника відповідача та на транспортному засобі останнього - правовідносини з якою не охоплюються сферою загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, то витрачені позивачем кошти є для нього шкодою в розумінні ст. 1166 ЦК України.

За наведених обставин, вимоги позивача до відповідача-1 про стягнення у порядку регресу виплачених потерпілому страхових сум є правомірними та підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

У позові до відповідача-2 - страхової компанії „Страхова група „ТАС” –належить відмовити, оскільки за договором страхування цивільно-правової відповідальності відповідача-1 як власника наземних транспортних засобів, укладеним останнім із страховою компанією, на який посилається відповідач-1 у ході судового розгляду, вигодонабувачами є безпосередньо потерпілі треті особи або за погодженням з потерпілими –підприємства, установи та організації, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов’язані з відшкодуванням збитків.

Судові витрати за розгляд даної справи за змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати належить стягнути з відповідача-1.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1166, 1172, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, ст.ст. 4-3, 33, 43, 44-49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов до відповідача-1 - відкритого акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт - Мукачево" - задоволити у повному обсязі.

1.1 Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт - Мукачево" (м. Мукачево, Берегівська об’їзна, 11, код 03481371):

- на користь Закарпатського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (м. Ужгород, пл. Народна,5 код 20441404) суму 3793,96 грн. (три тисячі сімсот дев’яносто три грн. 96 коп.);

- в доход Державного бюджету України державного мита на суму 37,94 грн. (тридцять сім грн. 94 коп.) та 118 грн. (сто вісімнадцять грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. У позові до відповідача-2 - страхової компанії „Страхова група „ТАС” - відмовити.

У судовому засіданні 24.12.08 оголошено вступну та резолютивну частину рішення, текст рішення у повному обсязі виготовлено 31.12.08.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку передбаченому цим же кодексом.

Суддя Ушак І.Г.