Рішення № 28651836, 15.01.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" січня 2013 р. Справа № 10/5007/1343/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Луценко В.А. - довір. б/н від 27.08.2012;

від відповідача: не зявився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "Меркс Мобілє" (м.Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 11038,88 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 11038,88 грн., з яких 8491,47 грн. основного боргу та 2547,41 грн. 30% штрафу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві; вказав, що станом на день судового розгляду справи заборгованість відповідача за договором суборенди нежитлового приміщення №А/ОТЦ-0014 від 09.07.2010 не змінилась і складає 11038,91 грн.; надав супровідне повідомлення про долучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою суду від 17.12.2012. Крім того, представник позивача повідомив, що акт звірки розрахунків був вручений відповідачу 24.12.2012, на підтвердження чого було надано копію поштового повідомлення. Також представник позивача зауважив, що відповідач ніяких заперечень стосовно вказаного акту не надав, однак заявлену до стягнення суму позову не сплатив.

Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.68).

За вказаних обставин, неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення учасника судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

01.07.2010 між Публічним акціонерним товариством "Обласний торговий центр" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркс Груп" (орендар) був укладений договір оренди нежитлових приміщень №А/ОТЦ-0107-1 (а.с.70-80), за умовами якого ПАТ "Обласний торговий центр" передав, а ТОВ "Меркс Груп" прийняв у платне строкове користування (в оренду) з правом передачі в суборенду приміщення, що належать ПАТ "Обласний торговий центр" на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на будівлю магазину та будівлю павільйону (серія САС №129456 від 12 березня 2010 року), виданого виконкомом Житомирської міської ради.

Згідно преамбули вищевказаного договору оренди від 01.07.2010, під "приміщенням" слід розуміти нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, будівлі літ. А загальною площею 4403,03кв.м.

09.07.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркс Груп" (орендар) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (суборендар/відповідач) було укладено договір суборенди нежитлового приміщення №А/ОТЦ-0014 (далі - договір (а.с.8-20)), відповідно до п.1.1 якого, орендар передав, а суборендар прийняв у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення, а саме частину будівлі ТЦ на першому поверсі, загальною площею 22,00 кв.м., іменоване далі за текстом "Об'єкт суборенди", у відповідності з Правилами і Положеннями ТЦ, Додатком №3-1 до даного Договору ("Технічна специфікація Об'єкта суборенди" - погоджується сторонами на момент підписання даного договору).

З метою однакового розуміння та тлумачення умов даного договору, його сторони домовилися, що ТЦ - це торговий центр, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і є цілісним комплексом, що має власну необхідну інфраструктуру, що дозволяє орендарю використовувати об'єкт оренди й здійснювати в ньому свою діяльність відповідно до мети і умов даного договору.

Пунктом 1.5 договору орендар підтвердив, що він має право передавати приміщення суборендарю на умовах, викладених в цьому договорі, і це не буде суперечити його домовленостям з власником та умовам зазначеного договору оренди нерухомого майна.

Так, в п.4.1 договору сторони визначили, що об'єкт суборенди передається суборендарю на підставі Акту передачі об'єкту суборенди (Акт №1), в якому вказується опис технічного стану, кінцевий розмір площі, місце розташування об'єкту суборенди на поетажному плані і технічні специфікації ТЦ.

Матеріалами справи, а саме актом №1 прийому-передачі об'єкту від 16.07.2010 (а.с.22), підтверджується факт передачі позивачем приміщення в суборенду відповідачу.

Встановлення плати за суборенду, інших платежів та порядок розрахунків між сторонами визначено в розділі (статті) 5 договору.

У відповідності до п.5.2 договору суборендар протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання цього договору перераховує на поточний рахунок орендаря авансовий платіж в розмірі 8800,00грн. в т.ч. ПДВ (20%), який зараховується в такому порядку одна половина вище вказаної суми - як плата за суборенду за перший місяць суборенди, а друга половина - як гарантійна сума - попередня оплата зобов'язань суборендаря на відшкодування можливих збитків, сплати неустойки, пені, штрафів та інших платежів на користь орендаря, які можуть виникнути протягом строку дії договору чи після закінчення такого строку.

Згідно п.5.3 договору плата за суборенду нараховується суборендареві з дати початку (згідно преамбули договору "Дата Початку" - 1 серпня 2010 року, момент з якого починає обчислюватись строк суборенди, та нараховуватися плата за суборенду, якщо інше не передбачене даним договором, або додатковою угодою сторін).

Якщо інше не передбачено даним договором, плата за суборенду сплачується суборендарем щомісяця, попередньою оплатою, не пізніше 15-го числа місяця, що передує оплачуваному місяцю (п.5.4).

Пунктом 5.5 договору встановлено, що суборендар зобов'язаний сплачувати плату за суборенду не пізніше строку, зазначеного в даному договорі, незалежно від факту одержання ним рахунків про сплату. При неотриманні суборендарем зазначених рахунків, плата за суборенду розраховується суборендарем самостійно відповідно до додатка №5-1 до даного договору (а.с.21).

За приписами п. 5.7 договору суборендар, крім платежів по оренді, компенсує/сплачує орендарю витрати на комунальні послуги, якими він користується (електроенергія, водопостачання, опалення й т.д.) та витрати на комунальні послуги, які споживають відвідувачі в місцях загального користування та які розподіляються між всіма суборендодавцями ТЦ пропорційно площі об'єкту суборенди до загальної площі ТЦ.

Оплата комунальних послуг не входить до розрахунку орендної плати та оплачується орендарем згідно показників лічильників за діючими тарифами на умовах визначених в пп.5.7.1,5.7.2,5.7.3, 5.7.4 п.5.7 договору.

Зі змісту п.5.8 договору також вбачається, що суборендар відшкодовує орендарю витрати, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням і утриманням об'єкта суборенди, що складає - 3 (три) долари США за один квадратний метр орендованого приміщення за один місяць, що сплачується суборендарем в національній валюті України - гривні, виходячи з встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долара США на дату складання орендарем рахунку, якщо інше не буде встановлено додатковою угодою сторін.

Згідно даних позивача, на підставі укладеного між сторонами спору договору суборенди нежитлового приміщення №А/ОТЦ-0014 від 09.07.2010, позивач нарахував до стягнення з відповідача 21281,86 грн. плати за суборенду за серпень-грудень 2010 року; 752,94 грн. комунальних послуг за серпень-грудень 2010 року та 2508,47 грн. експлуатаційних послуг за період з серпня по грудень 2010 року, а всього 24543,27 грн. (21281,86 грн.+752,94 грн.+2508,47 грн.).

Відповідач в порушення умов договору суборенди щодо сплати суборендних, комунальних та експлатаційних платежів, а також положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, частково виконав зобов'язання, сплативши на рахунок позивача 16051,80 грн. (а.с.52-63), внаслідок чого станом на час звернення позивача до суду загальна сума заборгованості відповідача за договором суборенди приміщення склала 8491,47 грн.(24543,27 грн. - 16051,80 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркс Груп" (Первісний кредитор) та Дочірнім підприємством "Меркс Мобілє" (Новий кредитор/позивач) був укладений договір про відступлення права вимоги №13/08/12-1 (а.с.23-24), згідно умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги в сумі 8491,47 грн., належне первісному кредиторові у відповідності із положеннями договору №А/ОТЦ-0014 від 09 липня 2010 року (надалі іменується "Основний договір"), укладеного між первісним кредитором та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі іменується Боржник)(п.1.1. Договору).

Відповідно до ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст. 513 ЦК України).

Відповідно до п.1.2. договору про відступлення права вимоги №13/08/12-1 новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в основному договорі. Також до нового кредитора переходить право на стягнення штрафних санкцій за порушення основного договору боржником (п.1.3 договору).

Відповідно до п.4.1 первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до боржника, протягом трьох робочих днів з дня набрання чинності цим договором.

Первісний кредитор зобов'язаний шляхом відправлення цінного листа з описом вкладення повідомити боржника про відступлення права вимоги за цим договором новому кредитору (п.4.2).

У відповідності до ст.ст. 512-519 ЦКУ та ст. 195 ГКУ, ТОВ "Меркс Груп" повідомило божника про укладення між ТОВ "Меркс Груп" та ДП "Меркс Мобілє" договору про відступлення права вимоги №13/08/12-1, доказом чого є наявний в матеріалах справи лист №111 від 13.08.2012 та докази направлення його відповідачу (а.с.49-50).

Таким чином, з огляду на наведені норми чинного законодавства України та умови укладеного договору про відступлення права вимоги, позивач - ДП "Меркс Мобілє" отримало право кредитора та право позивача щодо грошових зобов'язань ФОП ОСОБА_2 за надані останньому ТОВ "Меркс Груп" послуги з оренди приміщення згідно договору суборенди нежитлового приміщення №А/ОТЦ-0014 від 09.07.2010.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає позовні вимоги щодо стягнення основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 774 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору піднайму (суборенди) застосовуються положення про договір найму (оренди).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, які згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Матеріалами справи, а саме актом №1 прийому-передачі об'єкту від 16.07.2010 (а.с.22), підтверджується факт передачі позивачем приміщення в суборенду відповідачу, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних, комунальних та експлуатаційних платежів за користування наданим в суборенду приміщенням.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст.285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, ч.3 ст.285 Господарського кодексу України встановлює, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Однак, в порушення умов договору щодо термінів проведення оплати, відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі здійснював свої зобов'язання, в результаті чого за період з серпня 2010 року по грудень 2010 року виникла заборгованість по сплаті орендних та інших платежів, яка з урахуванням частково проведених оплат, становить 8491,47 грн., на підтвердження чого в матеріалах справи містяться розрахунок позивача від 04.12.2012 (а.с.51), копії платіжних доручень на загальну суму 16051,80 грн. (а.с.52-63), акт звірки розрахунків (а.с.33) та інші докази у справі.

Розглядаючи питання щодо законності та обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення нарахованих позивачем штрафних санкцій, господарський суд приймає до уваги, що згідно п.10.1 договору суборенди нежитлового приміщення від 09.07.2010 за невиконання (не належне виконання) зобов'язань по даному договору сторони несуть відповідальність, передбачену нормами чинного законодавства і даним договором.

Підпунктом 10.2.1.1 договору суборенди передбачено, що якщо період прострочення становить 5 (п'ять) календарних днів, то суборендар зобов'язаний сплатити орендарю штраф у розмірі 30 (тридцяти) відсотків від простроченої суми грошового зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями згідно із ч.1 ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

За таких обставин, враховуючи наявність передбачених договором підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати штрафу, в т.ч. з урахуванням п. 2.1. договору про відступлення права вимоги, а також перевіривши правильність його нарахування, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення штрафу в сумі 2547,41грн.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч.1 ст. 32 ГПК).

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 11038,88грн., з яких 8491,47грн. боргу по орендній платі, комунальних та експлуатаційних платежах та 2547,41грн. штрафу.

Судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.32,33,49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1)

на користь Дочірнього підприємства "Меркс Мобілє" (01015, м. Київ, Печерський район, вулиця Лейпцизька, будинок 15, ідент. код 38005157):

- 8491,47 грн. боргу по орендній платі, комунальних та експлуатаційних платежах;

- 2547,41 грн. штрафу;

- 1609,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 17.01.13

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам - рек. з повід.