Постанова № 28651760, 15.01.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р.Справа № 5017/2623/2012Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Мацюри П.Ф., Філінюка І.Г.

(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням голови суду № 979 від 10.12.2012р.)

при секретарі: Стеблиненко В.С.

За участю представників сторін:

від позивача - Чумак О.В., довіреність № 681 від 12.12.2012р.;

від позивача - Стоянов О.К., довіреність № 682 від 12.12.2012р.;

від відповідача - Дідок Н.П., довіреність № 350/304/1/1256/пс від 13.06.2012р.;

від третьої особи - Масалов П.В., довіреність № 16-08/4-121 від 04.01.2013р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком"

на рішення господарського суду Одеської області від 19.11.2012 р.

по справі № 5017/2623/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком"

до Військової частини А 2171

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області

про стягнення 17 352,87 грн.

Відповідно до ст.ст.44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Встановила:

У вересні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Одеської філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Військової частини А 2171 на їхню користь 16 904,34 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 75,38 грн. - 3% річних, пені у сумі 377,36 грн. та судовий збір в розмірі 1 609, 50 грн.

Позов обґрунтований тим, що Військовою частиною А 2171 не були виконані умови договору оренди нерухомого майна № 251-37 від 20.03.2012р., а саме в частині здійснення платежів за січень - червень 2012 року. Відповідачем не сплачена орендна плата за оренду приміщення ЛАЗ ДПМ, яке розташоване в м. Одеса, по вул. Балківська, 100 для розміщення обладнання у розмірі 16 904, 34 грн.

У жовтні 2012 року позивач звернувся із заявою про уточнення позовних вимог, в якій зменшив вимоги, не наполягаючи на стягненні інфляційних втрат, та просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість основного боргу у розмірі 16 900,13 грн., 75,38 грн. 3% річних, 377,36 грн. пені.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.11.2012р. (суддя Лічман Л.В.) у позові відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що реєстрація договору в органах казначейства не здійснена, а отже є недоведеним позивачем факт наявності бюджетних асигнувань на оплату орендних платежів та вартості електроенергії за договором, у зв'язку з чим зобов'язання, на стягненні яких наполягає позивач, не є бюджетними, а відтак не можуть бути погашені за рахунок Військової частини А 2171.

Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Одеської філії ПАТ "Укртелеком" звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Одеської області та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на їхню користь суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 804,75 грн.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що відповідач в порушення до пункту 2.2 та п.2.4 Порядку обліку зобов'язань розпорядних бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України від 09.08.2004р. №136 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.08.2004р. за № 1068/9667 зі змінами та доповненнями який діяв на момент заключення договору, розпорядники бюджетних коштів за умови взяття бюджетного зобов'язання (бюджетного фінансового зобов'язання) протягом 7 робочих днів з дати його виникнення, але не пізніше останнього робочого дня місяця не подав до відповідного органу Державного казначейства України. Зазначена норма також закріплена в Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012р., № 309.

Скаржник зазначає, що відповідач в порушення бюджетного законодавства не здійснив дані зобов'язання, посилаючись на ст.ст. 116,117,121 БК України. У зв'язку з ненадходженням коштів орендної плати позивач зазнає коло збитків у вигляді не отриманого доходу.

Більш детальніше доводи зазначені у скарзі.

Відзив до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2012р. між ПАТ "Укртелеком" (Орендодавець) та Військовою частиною А 2171 (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) за № 251-37, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування частину приміщення ЛАЗ ДПМ (далі-Майно), розташоване в м. Одеса, на 4-му поверсі 7-ми поверхового будинку № 100 по вул. Балківська, загальною площею 2,0 кв.м. технологічних приміщень для розміщення обладнання.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток 1), вказаного в п.1.1 цього Договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до Орендаря з відповідними наслідками.

Положеннями пункту 2.2. Договору визначено, що передача майна в оренду не передбачає передачі орендареві права власності на нього. Власником орендованого майна залишається Орендодавець, а Орендар користується ним протягом строку дії цього договору.

Згідно із пунктом 2.3. Договору, майно, передане Орендареві, повертається Орендодавцеві не пізніше дати закінчення строку дії договору (якщо не укладено договір на наступний строк) за актом передачі-приймання, звіреним з актом приймання-передачі майна, зазначеним у п. 2.1 цього договору, разом з отриманням від Орендодавця устаткуванням, інвентарем та іншим майном у належному стані, з усіма зробленими поліпшеннями, які неможливо відокремити від об'єкта оренди.

Відповідно до положень пункту 3.6. Договору, орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з розрахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги за податковою накладною.

Згідно із пунктом 3.7. Договору, щомісячна сума, яка підлягає оплаті, визначається у розмірі 100% орендної плати за попередній місяць та збільшується (зменшується) на суму заборгованості (переплати) за фактично надані послуги попереднього місяця, яка утворилась на 1 число розрахункового місяця.

Пунктом 8.1. договору встановлено, що сторони зобов'язуються виконувати всі умови, передбачені цим договором, і несуть відповідальність згідно із законодавством України.

При укладанні зазначеного договору також був складений протокол розбіжностей до договору оренди нерухомого майна товариства № 251-37 (технологічні приміщення) (а.с.20).

З акту приймання-передачі від 20.03.2012р. вбачається, що Орендодавець передав, а Орендар прийняв відповідно до умов договору № 251-37 від 20.03.2012р. у будинку №100 по вул. Балківська у м. Одеса частину приміщення 4-го поверху ЛАЗ ДПМ, площею 2,0 кв.м. (а.с.16)

З матеріалів справи вбачається, що Орендодавцем виставлено, а орендарем отримано на оплату орендних платежів та відшкодування витрат з електроенергії рахунки на загальну суму 16900,13 грн., а саме: від 31.03.2012 р. № 510034/12-1755 на суму 1402,00 грн.; від 31.03.2012 р. № 510034/12-1754 на суму 1402,00 грн.; від 31.03.2012 р. № 510034/12-1753 на суму 1402,00 грн.; від 30.04.2012 р. № 510034/12-2310 на суму 1402,00 грн.; від 31.05.2012 р. № 510034/12-3306 на суму 1402,00 грн.; від 31.05.2012 р. № 510034/12-3434 на суму 1463,58 грн.; від 31.05.2012 р. № 510034/12-3479 на суму 1416,48 грн.; від 31.05.2012 р. № 510034/12-3480 на суму 1456,69 грн.; від 31.05.2012 р. № 510034/12-3481 на суму 1313,11 грн.; від 31.05.2012 р. № 510034/12-3482 на суму 1403,45 грн.; від 30.06.2012 р. № 510034/12-4384 на суму 1434,82 грн.; від 30.06.2012 р. № 510034/12-4221 на суму 1402,00 грн.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом першим ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (Орендодавець) передає другій стороні (Орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 3 статті 285 ГК України встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Приписами ч.1 ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Крім того, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 117 БК України встановлено, що в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства до відповідача бюджетного процесу може застосовуватися такий захід впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства. Виявлені порушення бюджетного законодавства мають бути усунені в строк до 30 календарних днів.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем Військовою частиною А 2171 умови договору оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) за № 251-37 виконані не були, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем склалася заборгованість у розмірі 17 357,08 грн., що і підтверджується відповідними доказами, наявними в матеріалах справи.

Судова колегія не погоджується із доводами суду першої інстанції що відсутність бюджетних коштів унеможливлює стягнення з відповідача орендної плати у зв'язку з таким.

Укладення договору оренди військовою частиною є прикладом здійснення господарської діяльності військової частини.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про господарську діяльність у Збройних Силах України" № 1076 -ХІУ від 21.09.1999р., господарська діяльність у Збройних Силах України - це специфічна діяльність військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України (далі - військові частини), пов'язана із забезпеченням їх повсякденної життєдіяльності і яка передбачає ведення підсобного господарства, виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг, передачу в оренду рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки) в межах і порядку, визначених цим Законом.

Господарська діяльність у Збройних Силах України здійснюється з метою одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності.

Згідно зі статтею 2 Закону України, відносини, пов'язані із здійсненням господарської діяльності у Збройних Силах України, регулюються цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.

Таким чином, правовідносини сторін врегульовані цивільним законодавством. а саме ст. 173,193 Господарського кодексу та 525,526,625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 5 Закону України „Про господарську діяльність у Збройних Силах України" за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, а також за шкоду і збитки, заподіяні довкіллю, правам та інтересам фізичних і юридичних осіб та державі, військова частина як суб'єкт господарської діяльності несе відповідальність, передбачену законом та договором.

Військова частина як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.

З пояснень представника військової частині вбачається, що кошті на оплату оренди приміщень у військової частини до укладення договору присутні, але відсутні кошти на компенсацію за використану електричну енергію.

Зазначені обставини не є перешкодою для стягнення сум позовної заяви, оскільки пунктом 3.4 Договору визначено, що орендар сплачує компенсацію за використану електричну енергію відповідно до даних розрахункових засобів обліку, або згідно встановленої потужності поточного тарифу на електричну енергію, у термін, зазначений у пункті 3.6 Договору.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення підлягає скасуванню, апеляційна скарга - задоволенню.

При прийнятті нового рішення судова колегія задовольняє позовні вимоги у повному обсязі та стягує з відповідача на користь позивача суму орендних платежів в розмірі 16 904,34 грн. , 3% річних у сумі 75,38 грн., пеню 377, 36 грн. з мотивів, викладених у цієї постанові.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору сплачена при подачі позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 2 414,25 грн.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 п.2, 104 ч.1 п.3, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" - задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 19.11.2012р. по справі № 5017/2623/2012 - скасувати.

Прийнятті нове рішення.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Військової частини А 2171 (м. Одеса, Овідіопільська дорога, 8, п/р 35214005003312, 35229001003312 в ГУДКСУ в Одеської області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 08309566 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (65023 м. Одеса, вул. Коблевська, 39, р/р 26004258 в ООД ПАТ „Укртелеком" банк „Аваль", МФО 328351, ідентифікаційний код 01186691) заборгованість з орендних платежів в розмірі 16 904 (шістнадцять тисяч дев'ятсот чотири) грн. 34 коп. , 3% річних у сумі 75(сімдесят п'ять) грн. 38 коп. та пеню у розмірі 377(триста сімдесят сім) грн. 36 коп.

Стягнути з Військової частини А 2171 (м. Одеса, Овідіопільська дорога, 8, п/р 35214005003312, 35229001003312 в ГУДКСУ в Одеської області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 08309566 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (65023 м. Одеса, вул. Коблевська, 39, р/р 26004258 в ООД ПАТ „Укртелеком" банк „Аваль", МФО 328351, ідентифікаційний код 01186691) судовий збір в розмірі 2 414 ( дві тисячі чотириста чотирнадцять) грн. 25 коп.

Господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Постанова відповідно до вимог ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 17.01.2013р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя І.Г. Філінюк