Постанова № 28651746, 15.01.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р.Справа № 5024/1560/2012Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

суддів: Мацюри П.Ф., Філінюка І.Г.

(Склад колегії суддів згідно розпорядження голови суду № 998 від 17.12.2012р.)

Секретар судового засідання: Стеблиненко В.С.

За участю представників сторін:

від позивача - Пац В.О., довіреність № 14-333, дата видачі : 16.03.2012р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства „Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради

на рішення господарського суду Херсонської області від 22.11.2012р.

по справі № 5024/1560/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства „Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради про стягнення 978 576,55 грн.

Відповідно до ст.ст.44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Встановила:

У жовтні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з позовом до господарського суду Херсонської області про стягнення з Комунального підприємства "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради 814 272,74 грн. основного боргу, 704 52,09 грн. пені, 68 533,46 грн. штрафу, 18 667,11 грн. - 3% річних, 6 651,15 грн. втрат від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням з боку відповідача обов'язків по своєчасних розрахунках за поставлений природний газ на підставі договору №14/2385/11 від 30.09.2011року укладеного між сторонами.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 22.11.2012р. (суддя Ємленінова З.І.) позовні вимоги задоволено; стягнуто з КП "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"- 814 272,74грн. основного боргу, 70 452,09 грн. пені, 68 533,46 грн. штрафу, 18 667,11 грн. - 3% річних, 6 651,15 грн. втрат з інфляції та 19 571, 53грн. судового збору. Надано відстрочку виконання рішення до 01.01.2013 року.

Рішення суду мотивовано тим, що ПАТ „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" належно виконало свої зобов'язання по договору укладеного між сторонами, однак відповідач свої зобов'язання по сплаті газу, який він отримав, не виконав у повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості.

Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, КП „Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради звернулось з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Херсонської області змінити в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 70 452,09 грн. пені та штрафу

68 533,46, зменшити розмір пені та штрафу до 1 грн. Також просить всі судові витрати покласти на позивача.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона посилається на невиплату державою субвенцій для погашення різниці в тарифах на теплову енергію, важкий фінансовий стан та збитковість діяльності підприємства.

Більш детальніше доводи викладені у скарзі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю. Судова колегія задовольнили зазначене клопотання, у зв'язку з можливістю розгляду справи за відсутністю відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2011р. між Національної акціонерною компанією "Нафтогаз України" та Комунальним підприємством "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради був укладений договір №13/2385/11 на купівлю-продаж природного газу для виробництва теплової енергії яка споживається населенням та релігійними організаціями, за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу природний газ в узгоджених обсягах, а відповідач, як покупець, зобов'язався прийняти і оплатити газ відповідно до узгодженого сторонами порядку.

Відповідно до п.6.1 Договору встановлено, що оплата за газ проводиться покупцем грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу, а остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки.

На виконання умов зазначеного договору, позивач поставив в жовтні-грудні 2011року, січні-лютому 2012року природний газ на загальну суму 2 354 784,72 грн.

Відповідачем на виконання своїх зобов'язань по договору був здійснений платіж у розмірі лише 1 540 511,98 грн., у зв'язку з чим заборгованість становить за отриманий товар 814 272,74 грн.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом першим ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказів сплати за отриманий газ відповідач до суду не надав, таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо існування заборгованості КП „Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради перед НАК "Нафтогаз України" у розмірі 814 272,74 грн., що підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також: три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги в частині стягнення збитків від інфляції та 3 % річних підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Згідно з вимогами ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Частина 6 ст.231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимога позивача щодо стягнення пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання також є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню на підставі вимог ст.ст. 230-232 ГК України, та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Посилання відповідача на відсутність його вини в несвоєчасних розрахунках через невідшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та у зв'язку з цим збитковістю підприємства не є підставою звільнення його від сплати пені та штрафу, як і підставою зменшення штрафних санкцій до 1 грн.00коп., оскільки відповідач не позбавлений права на звернення з відповідним позовом про відшкодування йому різниці в тарифах у встановленому законом порядку. До того ж умовами договору також не передбачено звільнення його від сплати пені та штрафу у випадку невідшкодування різниці в тарифах на теплову енергію через невідповідність фактичної її вартості затвердженим тарифам.

Відповідно до пункту 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011року "Про деякі питання практики застосування ГПК України" вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування місцевим судом статті 233 ГК України не заслуговують на увагу, оскільки зменшення розміру санкцій є правом, а не обов'язком суду, а тяжке фінансове становище однієї із сторін договору не звільняє її від притягнення до відповідальності за порушення виконання умов цього договору.

Скаржник не надав доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним грошового зобов'язання, невідповідності розміру пені та штрафу наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин, оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства „Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради - без задоволення.

Керуючись ст.99, 101, 103 п.1, 105 ГПК України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 22.11.2012р. по справі № 5024/1560/2012 - залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 17.01.2013р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя І.Г. Філінюк