Рішення № 28646738, 17.01.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1282/13 Справа № 403/4145/12 Головуючий у 1 й інстанції - Шевцова Т.В. Доповідач - Калиновський А.Б. Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 року колегiя суддiв Судовоi палати з цивiльних справ

Апеляцiйного суду Днiпропетровськоi областi в складi:

Головуючого судді: Калиновського А.Б.

Суддів : Каратаєвої Л.О., Кіктенко Л.М.

При секретарі : Надтока А.А.

Розглянула у вiдкритому судовому засiданнi в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

встановила:

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2012 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.

Звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме нежиле приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, приміщення № III, загальною площею 75,1 кв.м., яке належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу приміщення від 30.07.2007 року реєстраційний № 3494 шляхом продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів за ціною, встановленою в іпотечному договорі відповідно до висновку про оцінку - 1951988,00 грн. та за рахунок коштів отриманих від реалізації предмета іпотеки задовольнити грошові вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України»в особі ТВБВ № 10007/0265 філії - Запорізького обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в розмірі 1668086,42 грн.

Стягнуто на користь ПАТ «Державний ощадний банк України»в особі ТВБВ № 10007/0265 філії - Запорізького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України»з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з кожного окремо штраф в розмірі по 292,80 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 та з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України»в особі ТВБВ № 10007/0265 філії - Запорізького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України»з кожного окремо судові витрати - державне мито в розмірі по 850,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу по 60,00 грн.

В апеляцiйнiй скарзi відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову банку в задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевiривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегiя суддiв вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних пiдстав.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.І ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору.

Відповідно п.2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), їхщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачене договором застави.

Відповідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що між ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії - Орджонікідзевського відділення № 7717 та ОСОБА_3 04 жовтня 2007 року укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 671, відповідно умов якого ОСОБА_3 отримала кредитні кошти з лімітом кредиту в розмірі 1111 000 грн., під 15,5 % річних, з остаточною датою повернення кредиту 04 жовтня 2017 року.

При цьому забезпечення виконання зобов'язання мало здійснюватись шляхом укладення договору іпотеки, що визначено в п. 1.4.1 кредитного договору. Згідно п. 1.4.4. договору, розмір комісійної винагороди за надання кредиту становить 5555 грн. Відповідно до умов кредитування, визначених в п.п. 2.1.1-2.1.4 договору, банк відкриває позичальнику рахунок для обліку заборгованості за кредитом, в межах ліміту, визначеного договором, однак в разі порушенням позичальником умов договору, банк має право достроково відкликати кредит та вимагати достроково погасити заборгованість за кредитом в повному обсязі, а також здійснити інші платежі, (а.с.25,26).

Крім того, п.5.2 кредитного договору визначено відповідальність позичальника за порушення взятих на себе зобов'язань, яка виражена у сплаті на користь банку пені в розмірі 0,04% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (а.с.27).

Факт отримання кредитних коштів ОСОБА_3 в розмірі 1111 000 грн. підтверджується заявою про видачу готівки від 05.10.2007 року № 4856777 (а.с.35).

Зобов'язання позичальника, що випливає з кредитного договору № 671 від 05.10.2007 року, забезпечено іпотечним договором № 671-іф, який укладений 05.10.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії - Орджонікідзевського відділення № 7717 та ОСОБА_2, ОСОБА_4, за умовами якого предметом іпотеки є нежиле приміщення (реєстраційний № 6838845), загальною площею 75,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 прим. III, та яке належить їм на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 30.07.2007 року (а.с.29).

Метою іпотечного договору є забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором, в тому числі у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником зо-бов'язання у цілому чи тієї чи іншої частини, іпотекодержатель реалізує своє право іпотеки шляхом стягнення на предмет іпотеки, при цьому вправі задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі на основну суму кредиту, проценти за користуванням кредитом, нараховані та несплачені на момент реалізації права іпотеки штрафні санкції та ін. (а.с.30).

Також, п.7.2 іпотечного договору встановлено відповідальність іпотекодавця за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, а саме - сплаті на користь іпотекодержате-ля 10% вартості невиконаного зобов'язання (а.с.31).

06.11.2009 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії -Орджонікідзевського відділення № 7717 та ОСОБА_3, ОСОБА_2 укладено договір поруки № 671-1п, за умовами якого ОСОБА_2 зобов'язався відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне погашення боржником зобов'язання за договором відновлювальної кредитної лінії № 671 від 04.10.2007 року (а.с.32).

Про порушення зобов'язання за кредитним договором та необхідність погашення заборгованості банком повідомлялось позичальника ОСОБА_3 та поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_4 відповідними листами, які останні отримали, ніяк не відреагувавши на них (а.с.36-40).

Судом встановлено, що правонаступником ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії - Орджонікідзевського відділення № 7717 є ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10007/0265 філії - Запорізького обласного управління відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (а.с.45, 47).

Відповідно до розрахунку суми заборгованості, наданого банком та перевіреного в судовому засіданні, станом на 03.08.2012 року сума заборгованості складає 1668086,42 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 1111000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 475583,23 грн.; пеня за прострочення відсотків - 53869,98 грн.; пеня за прострочення кредиту - 27633,21 грн.

Вказаний розрахунок позивача відповідачами не оспорювався.

Звертаючи стягнення на предмет іпотеки, суд, відповідно до п.2 ст. 590 ЦК України, правильно виходив з того, що відповідачі не виконали зобов'язання за кредитним договором.

Разом з тим, правильно дійшовши висновку про наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу з прилюдних торгів, суд зазначив, що такий продаж має бути вчинено за ціною, встановленою в іпотечному договорі, відповідно до висновку про оцінку -1951988 грн.

З такими висновками суду погодитись не можна.

Відповідно до п. 42 постанови пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Вирішуючи спір, суд зазначені обставини справи, вимоги закону та роз'яснення пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не врахував та помилково зазначив у рішенні про продаж предмету іпотеки за ціною, встановленою в іпотечному договорі, відповідно до висновку про оцінку -1951988 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддiв вважає за необхідне рішення суду змінити в частині ціни, за якою має бути проданий предмет іпотеки з прилюдних торгів, зазначивши, що предмет іпотеки повинен бути проданий з прилюдних торгів за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом/ на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що суд не визначив у судовому порядку ринкову вартість майна, шляхом проведення експертної оцінки і не зазначив її у рішенні -не можуть бути прийняті до уваги, оскільки його оцінка повинна бути проведена суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом/ на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Керуючись ст..ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегiя суддiв -

вирішила:

Апеляцiйну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2012 року змінити в частині ціни, за якою має бути проданий предмет іпотеки з прилюдних торгів, зазначивши, що предмет іпотеки -нежиле приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, приміщення № III, загальною площею 75,1 кв.м., повинно бути продане з прилюдних торгів за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом/ на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Суддi: