Ухвала суду № 28646412, 17.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

"17" грудня 2012 р. справа № 2а-7395/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О,

за участю представника позивача - Баркова С.Є., Верещаги Т.В.,

представника відповідача - Крючек К.В.,

прокурора - Зіми В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2011 року,

у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, за участю Прокуратури Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Зважаючи на складність справи, керуючись ч. 3, ч.7 ст. 160 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частини рішення суду

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2011 р.,

у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, за участю Прокуратури Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012року справа № 2а-7395/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів Щербака А.А., Малиш Н.І.,

при секретареві Сколишеві О.О.,

за участю представника позивача - Баркова С.Є., Верещаги Т.В.,

представника відповідача - Крючек К.В.,

прокурора - Зіми В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2011 року,

у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, за участю Прокуратури Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Представник Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" 23.09.2010 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, в якому просить визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000580801/0 від 14.09.2010 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2011 року позов задоволений.

В апеляційній скарзі Податкова інспекція просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог. Посилається на те, що сплата ПДВ по ланцюгам поставок товарів з контрагентами ТОВ «Террастройінвест», ПП «КВВМПУ», ТОВ «Компанія Р-Стіл», ТОВ «Ріком-Траст» не підтверджена. Тому в порядку ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», п.8 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», п.5,7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» - винесено податкове повідомлення-рішення щодо ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" в розмірі 52 596 341грн.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав. Суду пояснив, що по ланцюгу постачання з деякими контрагентами Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" відсутні податкові зобов'язання. Тому в порядку ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», п.8 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», п.5,7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» винесено податкове повідомлення-рішення.

Представники позивача проти апеляційної скарги заперечили про що надали письмові заперечення. Суду пояснили, що вважають, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог матеріального та процесуального права України та відповідає фактичним обставинам справи; а апеляційна скарга податкового органу не підлягає задоволенню. Свою позицію обґрунтував листами ВАСУ та практикою Європейського суду щодо даних правовідносин.

Прокурор в судовому засіданні апеляційну скаргу податкового органу підтримав, вважає, що є підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні позову.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 06.08.2010 року по 01.09.2010 року працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі проведено позапланову невиїзну перевірку щодо правильності відображення у складі податкового кредиту та бюджетному відшкодуванні сум по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками брухту чорних металів, які мали правовідносини з ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" за період з 01.02.2010 року по 31.05.2010 року. За результатами перевірки складено акт № 504/08-01/00186536 від 03.09.2010 року. Суму бюджетного відшкодування згідно податкового повідомлення-рішення № 0000580801/0 від 14.09.2010 року зменшено до 52 596 341грн.

Контрагенти ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" по ланцюгам поставок товарів: ТОВ «Террастройінвест», ПП «КВВМПУ», ТОВ «Компанія Р-Стіл», ТОВ «Ріком-Траст», є належно зареєстрованими юридичними особами на території України, які у встановленому порядку зареєстровані платниками ПДВ. Дані особи належно відображають у податковому обліку операції з продажу товарів ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" і подають податкову звітність, яка належно приймається податковими органами та не є фіктивними фірмами.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковий кредит сформовано підприємством згідно з вимог закону, а податковий орган безпідставно пов'язує право ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на формування податкового кредиту і отримання бюджетних відшкодувань із діями третіх осіб, які є в ланцюгах постачання товарів, що в подальшому купуються ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" у належних платників податків.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

В силу ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (ч.1 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час спірних правовідносин, податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Відповідно до пункту 7.4.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Податкова інспекція не заперечує, що ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" знаходилось в договірних відносинах з контрагентами-постачальниками брухту чорних металів: ТОВ «Террастройінвест», ПП «КВВМПУ», ТОВ «Компанія Р-Стіл», ТОВ «Ріком-Траст»; зазначені підприємства не є фіктивними.

Відповідно до пункту 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку в зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно пунктів 7.5, 7.5.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкові накладні по всім операціям, на які посилається Податкова інспекція, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», пункту 7.2.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Сплачений по ним податок на додану вартість правомірно віднесений до складу податкового кредиту у відповідності до пунктів 7.5, 7.5.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції правильно керувався переліченими нормами.

Виходячи з положень пунктів 7.2.3, 7.2.6 статті 7 Закон України «Про податок на додану вартість», для одержання бюджетного відшкодування платник податків повинен заплатити податок на додану вартість у ціні товару постачальникам продукції, виконавцям робіт, що позивачем і було зроблено.

Податковим законодавством не передбачено підтвердження сплати ПДВ по ланцюгу поставок. Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку це особа, яка згідно з цим законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Відповідно до пунктів 7.3, 7.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг) , що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість», платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що відповідальність за не внесення до бюджету податку на додану вартість повинні нести постачальники продукції (виконавці робіт), а не позивач, який сплатив ПДВ у ціні придбаної продукції (виконаних робіт). На час складання і подання позивачем податкової звітності за спірний період, жодною нормою законодавства України, в тому числі ЗУ «Про систему оподаткування» для платників податків (покупців) не передбачалося а ні обов'язків (ст. 9), а ні прав (ст. 10) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платника ПДВ, стану його «податкових правовідносин» з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, повноти сплати податків за окремою операцією придбання товарів, визначення осіб від яких походять дані товари і відомості, що стосується безпосередньо самих третіх осіб (постачальників в ланцюгу).

Як зазначив Верховний Суд України в постанові від 13.01.2009 по аналогічному спору, несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Відповідно до положень пунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" отримало право на одержання бюджетного відшкодування та правомірно зазначило про це в деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 7.2.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до положень статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстрація осіб як платників податку на додану вартість здійснюється податковими органами та діє до дати її анулювання.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесенні до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Перелічені в акті перевірки юридичні особи на момент здійснення господарських операцій перебували в Єдиному державному реєстрі, мали свідоцтва платників податку на додану вартість.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Натомість Суд не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Також Європейський Суд з прав людини в пунктах 70, 71 рішення від 22.01.2009 у справі «Булвес проти Болгарії» зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаному із сплатою ПДВ, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з подання звітності по ПДВ, неможливість для неї забезпечити дотримання постачальником обов'язків подавати звітність по ПДВ і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи ПДВ, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов'язків своєчасного подання звітності по ПДВ і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пені.

Отже колегія суддів погоджується з висновком окружного суду, що сб'єктом владних повноважень не доказано наявність порушень, безпосередньо допущених ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" при придбанні продукції.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2011 р.,

у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, за участю Прокуратури Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Судді: Н. І. Малиш

А.А. Щербак