Постанова № 28645195, 18.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2012 року справа № 2а-192/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Субару Україна»

до

Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000622360/0 від 25.06.2010, №0002452305 від 25.06.2010

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Субару Україна»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000622360/0 від 25.06.2010, №0002452305 від 25.06.2010.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вимоги Постанови НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»та винесено податкові повідомлення-рішення №0000622360/0 від 25.06.2010, №0002452305 від 25.06.2010. Однак, встановлене порушення, як вважає позивач, не відповідає дійсним обставинам справи. У зв’язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, надано суду усні та письмові пояснення, які мотивовано тим, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вимоги Постанови НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», що підтверджується актом перевірки від 15.06.2010 №206/23-611/34294671, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Субару Україна»зареєстровано Подільською районною державною адміністрацією м. Києва 26.05.2006. Свідоцтво про державну реєстрацію від 26.05.2006 №10711020000005542. Місцезнаходження суб’єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: м. Київ, вул. Константинівська, 3. Взято на податковий облік 26.05.2006 ДПІ у Подільському районі м. Києва за № 14968.

ДПІ у Подільському районі м. Києва відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання, направлень від 22.04.2010р. № 453 та 26.05.2010р. № 566 проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Субару Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2009. Перевірка проводилась з 22.04.2010 по 08.06.2010 та з 09.06.2010 по 15.06.2010.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 15.06.2010 №206/23-611/34294671, яким встановлено порушення пп.5.2.1 п.5.2.ст. пп.5.3.1. п. 5.3. 5 пп.5.3.9 п.5.3 , п.5.4, ст.5, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, п. 8.3 ст. 8, п.16.1ст.16, ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження податку на прибуток у за І квартал 2008р. в сумі 2720468грн., І півріччя 2008р. в сумі 2 720 468грн., 9 міс. 2008р. в сумі 2720468грн., за 2008 рік у сумі 970468грн. (суму 1 750 000грн. самостійно виправлено платником за 2008р), І квартал 2009р. на загальну суму 73 072,00грн., І півріччя 2009р.- на загальну суму 2 126 958,0 грн., 9 місяців 2009р.- на загальну суму 6 401 953 грн., рік 2009р. - на суму 15472033,00грн. та завищення податку на прибуток у сумі 29370 грн. за 4кв.2007р.; пп.5.2.1 п.5.2. пп.5.3.1.ст.5, пп.5.4.8, пп.5.4.8 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено завищення від'ємного значення об’єкту оподаткування з податку на прибуток у сумі 3 975грн. в ІV кварталі 2009р.; пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями), встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 25 704 грн., а саме за серпень 2009р.у сумі 25 704 грн; пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого нарахована пеня в сумі –1819,72грн. та пп.2.9 п.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, а саме, проведення розрахунків (виплата за авансовими звітами коштів, використаних на господарські потреби) без подання одержувачем коштів платіжного документа встановленого зразка, який би підтверджував сплату готівкових коштів на загальну суму 8247,09грн.

В результаті чого податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення №0000622360/0 від 25.06.2010, №0002452305 від 25.06.2010.

Не погоджуючись з встановленими порушеннями та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем оскаржено їх в адміністративному порядку. За результатами адміністративного оскарження зазначенні рішення залишено без змін.

Однак, суд не може погодитись з доводами представника позивача щодо протиправності винесених податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступного.

Щодо донарахування ТОВ «Субару Україна»податкових зобов’язань за платежем податок на прибуток на загальну суму 17288131,00грн. (у тому числі за основним платежем у розмірі 16413131,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 875000,00грн.), визначених у податковому повідомленні-рішенні від 25.06.2010 №0000622360/0.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.10.2007 по 31.12.2009 встановлено завищення валових витрат у сумі 7000000,00грн., у тому числі за І квартал 2008 року у сумі 7000000,00грн., півріччя 2008 року у сумі 7000000,00грн., за 9 місяців 2008 року у сумі 7000000,0грн., які самостійно виправлено платником за 2008 рік.

Акті перевірки встановлено, що ТОВ «Субару Україна»не надано документів, які підтверджують правомірність віднесення за І квартал 2008 року до складу валових витрат, витрат суму у розмірі 7000000,00грн.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР, із змінами та доповненнями (надалі по тексту –Закон №334/94) до складу валових витрат включаються: Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.06.1999 №996-XIV із змінами та доповненнями, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення … підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

ТОВ «Субару Україна»подано до ДПІ у Подільському районі м. Києва уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з самостійно виявлених помилок з податку на прибуток за І квартал 2008 року №9001780743 від 19.05.2010, за півріччя 2008 року №9001964829 від 31.05.2010, 9 місяців 2008 року №9001959108 від 31.05.2010, ТОВ «Субару Україна»зменшило валові витрати на придбання товарів на суму 7000000,00грн. за І квартал 2008 року; на сумі 7000000,00грн. за півріччя 2008 року та на сумі 7000000,00грн. за 9 місяців 2008 року Тобто уточнені розрахунки на збільшення податкових зобов’язань, за перевіряємий період було надано під час проведення перевірки.

Відповідно до п.17.2 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-ІІІ із змінами і доповненнями, платник податків, який до початку перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань самостійно виявлених помилок з податку на прибуток, в яких зменшується сума валових витрат на придбання товарів у розмірі 7000000,00грн. позивачем подано до ДПІ у Подільському районі м.Києва під час перевірки, а саме: за І квартал 2008 року №9001780743 –19.05.2010; за півріччя 2008 року №9001964829 –31.05.2010 та за 9 місяців 2008 року №900195108 –31.05.2010.

Суд не беру до уваги посилання позивача на лист Державної податкової адміністрації України щодо застосування штрафних санкцій у разі виявлення арифметичних або методологічних помилок в поданій податковій декларації від 06.07.2001. №9018/7/23-3317, а саме на пп.171.4 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким передбачено, що у випадку якщо контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки в поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, і самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Оскільки згідно редакції Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка діяла на момент проведення перевірки пп.17.1.4 п.17.1 ст.17 викладено в такій редакції - у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

При цьому підпункт «в»пп.4.2.2 пп4.2 ст.4 даного Закону передбачає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

В даному випадку податковим проведено планову виїзну перевірку, а не камеральну, за результатами якої застосовано пп.17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до пп.«б»пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Щодо встановленого порушення п.16.1 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.2004 №334/94-ВР в результаті чого завищено від'ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, що призвело до утворення переплати в обліковій картці на суму 16313919,00грн.

Перевіркою встановлено, що на підставі показників основних декларацій з податку на прибуток підприємства, уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 та облікових карток платника з податку на прибуток за період з 01.10.2007 по 08.06.2010 підприємством при заповненні рядка 7 (сума недоплати (+), або переплати (-), нарахованої у зв’язку з виправленням помилки р.4* р.5-р.6, або 7.2-7.1) уточнюючого розрахунку допущені помилки.

Як встановлено в судовому засіданні, ТОВ «Субару Україна»в уточнюючих розрахунках визначало суми зменшення податкових зобов’язань відповідних періодів, в розмірі, що перевищує суму податку на прибуток, визначену до сплати в деклараціях з податку на прибуток, показники якої уточнювались, що призвело до штучного створення переплати з податку на прибуток в картці позивача з податку на прибуток.

Тобто, позивачем порушено п.16.1 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та вимоги Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання», підприємством неправомірно нараховано, та відображено в картці «Зворотній бік облікової картки платника податку на прибуток»суму від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства на загальну суму 16313919,00грн., в тому числі за І квартал 2008 року на загальну суму 841886,00грн., І квартал 2009 року. на загальну суму 73072,00грн., ІІ квартал 2009 року - на загальну суму 2053886,00грн., ІІІ квартал 200 року - на загальну суму 4274995,00грн., ІV квартал 2009 року - на загальну суму 9070080,00грн.

Щодо встановленого порушення про завищення амортизаційних витрат у І кварталі 2008 року у сумі 514329,00грн. та заниження у 4 кварталі 2007 року у сумі 117479,00грн.

Перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 01.10.2007 по 31.12.2009 перевіряючими встановлено заниження амортизаційних відрахувань в IV кварталі 2007 року на суму 117479,00грн. та завищення у І кварталі 2008 року на суму 514 329,00грн.

Відповідно до поданих декларацій до ДПІ у Подільському районі м. Києва, за період з 26.05.2006 по 30.09.2007 позивач не декларував (р.07) амортизаційні відрахування. Додаток К1 до декларації з податку на прибуток заповнювався відповідно з «0»показниками.

ТОВ «Субару Україна»згідно уточнюючого розрахунку від 26.04.2010 №9001360228 до амортизаційних відрахувань віднесено амортизаційні витрати на суму 753228,00грн., які складаються з сум амортизаційних відрахувань за 4 квартал 2006 року у сумі 52007,39грн., 1 квартал 2007 року у сумі 89348,15грн., 2 квартал 2007 року у сумі 133658,00грн., 3 квартал 2007 року у сумі 121836,90грн., 4 квартал 2007 року у сумі 117479,00грн., 1 квартал 2008 року у сумі 238898,90грн.

Відповідно до пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 №283/97-ВР із змінами та доповненнями, під терміном «амортизація»основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Пунктом 8.3. ст.8 даного Закону сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали).

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Таким чином, визначення суми амортизаційних відрахувань в І кварталі 2008 року за попередні періоди з 4 кварталу 2006 року по 3 квартали 2007 року є таким, що суперечить правилам формування амортизаційних відрахувань.

Отже, позивачем в порушення пп.8.1.1 п.8.1, п.8.3 ст.8 Закону України «Про податок на прибуток»із змінами та доповненнями, завищено амортизаційні витрати у І кварталі 2008 року на суму 514329,00 грн. та занижено у 4 кварталі 2007 року на суму 117 479,00грн.

Щодо встановленого порушення норм з регулювання обігу готівки в касі на суму 8247,09грн., суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пп.2.9 п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 (надалі по тексту –Положення №637), готівкова виручка (готівка) підприємств, у тому числі готівка, одержана з банку, використовується ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування. Згідно з пп.2.11 Положення №637 звітування за одержані під звіт кошти здійснюється відповідно до законодавства України. Форма і зміст розрахункових документів визначено «Положенням про форму і зміст розрахункових документів», затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. №105/5296.

В порушення норм пп.2.9, пп.2.11 п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, позивачем проведено видачу коштів з каси підприємства, як компенсація витраченої ним готівки, на підставі авансових звітів без подання одержувачем коштів платіжного документа встановленого зразка, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.

Перевіркою встановлено та не спростовано представником позивача, що надані ТОВ «Субару Україна»копії розрахункових документів не відповідають вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614.

Враховуючи вищевикладене, керуючись внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про відсутність факту реального здійснення господарських операцій, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні позовних вимог ТОВ «Субару Україна»відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук