Постанова № 28645114, 11.01.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 січня 2013 року Справа № 2а/1270/9876/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.,

за участю представників:

позивача - ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області

Державної податкової служби: не з'явився,

відповідача - фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості з орендної плати за землю в сумі 84,52 грн.,

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості з орендної плати за землю в сумі 84,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрована виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби. Відповідно до договорів оренди землі в користуванні відповідача є земельні ділянки площею 0,0037 га та 0,0087 га.

Станом на момент звернення з адміністративним позовом до суду відповідач має податкову заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 84,52 грн. Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з вказаного податку, що підтверджується податковими деклараціями з плати за землю. ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме: на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 31.01.2012 № 11, що не була виконана.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 84,52 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи був повідомлений належним чином, 11.01.2013 факсимільним зв'язком надіслав клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся, проте 11.01.2013 на адресу суду повернувся конверт із зазначенням про закінчення терміну зберігання (а. с. 42).

Відповідно до положень ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) вважається, що юридична особа повідомлена про час та місце слухання справи, якщо судова повістка доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 13.12.2007 за № 23830000000005443 (а. с. 8) за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 29). Перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відповідно до договорів оренди землі № 04094100098 від 22.01.2009 (а. с. 9-10) та № 041041900433 від 08.10.2010 (а. с. 12-13) має у своєму користуванні земельні ділянки, а саме:

- земельна ділянка площею 0,0037 га, в тому числі капітальна одноповерхова - 0,0033 га, піл проходами, проїздами та площадками - 0,0004 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а також земельна ділянка під вбудованим нежилим приміщенням площею 0,0023 га за вказаною адресою (а. с. 31);

- земельна ділянка площею 0,0087 га, в тому числі капітальна одноповерхова, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 32, 35).

31.01.2011 ФОП ОСОБА_1 була подана декларація з орендної плати за земельні ділянки № 2671, згідно якої задекларовано та не сплачено податок з орендної плати за землю за 10 місяців в сумі 893,44 грн. та, враховуючи нараховану пеню в сумі 0,24 грн., загальна сума боргу становить 893,68 грн. (а. с. 30). 18.10.2011 відповідачем була подана уточнююча декларація про зменшення податкових зобов'язань на суму 809,16 грн. (а. с. 33-34). Тому, станом на 07.12.2012 відповідач має податковий борг перед бюджетом з орендної плати за землю в загальному розмірі 84,52 грн. (893,68 грн. - 809,16 грн. = 84,52 грн.), що підтверджується, розрахунком суми податкового боргу (а. с. 6) та зворотнім боком облікової картки (а. с. 22-28).

Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з вказаного податку.

ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме: на адресу відповідача була надіслана податкова вимога від 31.01.2012 № 11 (а. с. 21).

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового Кодексу України зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Податкового Кодексу України передбачено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до ст. 269 Податкового Кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового Кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до п. 286.3 ст. 286 Податкового кодексу України, платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Відповідно до ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість відповідача з орендної плати за землю станом на 07.12.2012 становить 84,52 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг (недоїмка) - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)

Згідно ст. 15 Податкового кодексу України платники податків - фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом України або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з вищезазначеним Кодексом.

Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобов'язання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

З метою погашення податкового боргу податковим органом на адресу відповідача була надіслана податкова вимога від 31.01.2012 № 11. Зазначена вимога не була виконана, у встановленому законом порядку не оскаржувалася. З вищевикладеного випливає, що сума податкового боргу є узгодженою.

Зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 20.1.18 Податкового кодексу України, органи Державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового Кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до зазначених вище матеріалів справи, якими підтверджується наявність податкового боргу з орендної плати за землю, відповідач не сплатив зазначений податок у розмірі 29734,08 грн.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Податковим Кодексом України, статтями 2, 6, 7, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості з орендної плати за землю в сумі 84,52 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Держави податкову заборгованість з орендної плати за землю в сумі 84,52 грн. (вісімдесят чотири гривні п'ятдесят дві копійки), перерахувавши стягнені кошти на р/р 33215815700080, код бюджетної класифікації 5013050500, одержувач УДК в м. Сєвєродонецьку, код одержувача 37944909, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 15 січня 2013 року.

СуддяВ.В. Матвєєва