Постанова № 28644046, 09.01.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.13 Справа № 5015/2543/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:головуючого судді Кравчук Н.М.суддів Данко Л.С. Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю

«Земельно-консалтинговий центр» (надалі ТзОВ «Земельно-

консалтинговий центр») б/н від 16.10.2012р.

на рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2012р.

у справі № 5015/2543/12

за позовом Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» (надалі АБ

«Банк регіонального розвитку»), м. Київ

до відповідача ТзОВ «Земельно-консалтинговий центр», м. Львів

третя особа. яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 (надалі ОСОБА_4.),

м.Львів

про стягнення 190 008,63грн.,

з участю учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Ковальська О.Б. - представник (довіреність від 16.10.2012р.);

від третьої особи: не з`явився

Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 28, ГПК України представнику відповідача роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.07.2012р. у справі № 5015/2543/12 (суддя Мазовіта А.Б.) позовні вимоги АБ «Банк регіонального розвитку» до ТзОВ «Земельно-консалтинговий центр», з участю третьої особи. яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 про стягнення 190 008,63грн. задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача - 95 862,82грн. заборгованості по кредиту, 26 165,40грн. заборгованості по сплаті процентів, 7 669,03грн. заборгованості по сплаті комісії, 9 790,03грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1 839,55грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 691,20грн. пені за несвоєчасну сплату комісії, 9 639,08грн. - 3 % річних, 38 351,52грн. штрафу згідно п. 4.2. кредитного договору, 3 800,17грн. судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій рішення місцевого суду вважає прийнятим з порушенням норм чинного законодавства України, просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення штрафних санкцій та пені за кредитним договором № 962 від 15.12.2006р. скасувати. Зокрема, на думку скаржника, судом першої інстанції всупереч ч. 3 ст. 551 ЦК України безпідставно не було взято до уваги важке матеріальне становище останнього та співвідношення розміру неустойки до тіла кредиту. Також скаржник зазначає, що судом безпідставно задоволено позовну вимогу в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату комісії, оскільки спірним кредитним договором не передбачено такого виду відповідальності. Скаржник вважає неправомірним застосування до останнього подвійної відповідальності за одне й теж правопорушення, а саме стягнення одночасно штрафу та пені. Окрім того, скаржник вказує на те, що вимоги позивача про стягнення пені не можуть бути задоволені, у зв`язку із спливом позовної давності.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2012р. (головуючий суддя Кравчук Н.М., судді Мирутенко О.Л. та Якімець Г.Г.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.11.2012р.

Розпорядженням Голови суду від 07.11.2012р., у зв`язку з відрядженням судді Мирутенка О.Л., у склад колегії суддів для розгляду справи введено замість судді Мирутенка О.Л. - суддю Данко Л.С., в зв`язку з чим розгляд справи розпочато заново. Ухвалою суду від 08.11.2012р. розгляд справи відкладено на 06.12.2012р. Ухвалою суду від 06.12.2012р. з метою повного, всебічного дослідження всіх обставин справи та необхідністю витребування додаткових доказів, беручи до уваги клопотання позивача про продовження строку розгляду спору, було продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 09.01.2013р.

Позивач в судове засідання не з`явився, надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів скаржника заперечує, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим та просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити. Окрім того, у зв`язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника в дане судове засідання позивач просить розгляд справи проводити без участі останнього.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи, наведені в апеляційній скарзі, підтримав та наполягає на її задоволенні.

Третя особа - ОСОБА_4 в судове засідання жодного разу не з`явилась.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, матеріали справи та, заслухавши пояснення представника відповідача, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між АБ "Банк регіонального розвитку" (Банк) та ОСОБА_4 (Позичальник) 15.12.2006р. було укладено договір кредиту № 962, відповідно до умов якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію, без безумовних зобов'язань щодо її надання, з можливістю надання Позичальнику в її межах кредитів, а Позичальник зобов'язується використати кредити на цілі, зазначені в п. 1.2. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку відсотки за користування кредитами, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредити Банку.

Згідно з п. 1.1.1. договору ліміт кредитної лінії становить 16 000,00 доларів США зі сплатою 13% річних з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 14.12.2009 р.

20 травня 2008 р. між сторонами було укладено додатковий договір №1 до договору кредиту № 962 від 15.12.2006р., яким збільшено з 01.06.2008 р. відсоткову ставку в розмірі 15% річних. А додатковим договором №2 від 20 жовтня 2008 р. сторони встановили з 20.10.2008 р. відсоткову ставку в розмірі 17% річних.

Пунктом 2.4.1. договору сплата відсотків здійснюється з 1-го по 10-те число місяця (включно), наступного за тим, в якому нараховані відсотки.

Відповідно до п. 3.3.13. договору комісійна винагорода в розмірі 2,0%

сплачується щорічно до десятого числа місяця, в якому кредит наданий Позичальнику, на протязі дії цього договору.

Також слід зазначити, що п. 4.1. договору кредиту сторони передбачили, що у разі прострочення позичальником строків сплати відсотків, визначених п. 2.4.1. цього договору, а також прострочення строків повернення кредитів, визначених п.п. 1.1., 2.8., 3.2.3., 4.3., 5.4. цього договору Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період.

У разі порушення Позичальником вимог п.п. 3.3.2.-3.3.13. цього договору, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 10% від суми кредитів, визначених п. 1.1.1. цього договору, за кожний випадок (п. 4.2. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання Позичальником своїх зобов"язань по поверненню наданих кредитних коштів, 15.12.2006р. між АБ "Банк регіонального розвитку" (Банк) та ТзОВ "Земельно-консалтинговий центр" (Поручитель) було укладено договір поруки №962п, відповідно до умов якого Поручитель зобов'язується перед Банком у повному обсязі відповідати за виконання Боржником - ОСОБА_4 зобов'язань, що існують або виникнуть в майбутньому на підставі укладеного між Банком та Боржником договору кредиту №962 від 15.12.2006 р. (основний договір).

Пунктом 2.1. договору поруки встановлено, що порукою за цим договором забезпечується виконання Боржником наступних зобов'язань за основним договором: повернення кредиту в повному розмірі у відповідності з умовами основного договору (в тому числі при встановленні графіку виконання зобов'язань), у терміни, встановлені в основному договорі, а також дострокового повернення кредиту, у випадках, передбачених основним договором; сплати визначених згідно з основним договором процентів та комісійної винагороди; сплати неустойки за неналежне виконання основного договору згідно з його умовами.

Поручитель також зобов'язується відшкодувати витрати Банку, пов'язані з пред'явленням вимоги та/або стягнення з Поручителя та або Боржника заборгованості за основним договором та цим договором (п. 2.2. договору поруки).

Згідно п.п. "а" п. 3.1.1. договору поруки, Банк має право пред'явити вимоги щодо виконання Поручителем своїх зобов'язань за цим договором, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язань Боржника по сплаті будь-яких платежів, які повинні бути здійснені відповідно до умов основного договору, такі зобов'язання не будуть виконані.

Відповідно до п. 3.5.1. договору поруки, Поручитель зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати отримання повідомлення Банку про невиконання Боржником забезпеченого порукою зобов'язання виконати відповідне зобов'язання шляхом перерахування всієї суми заборгованості Боржника по реквізитах, вказаних Банком.

У випадку невиконання Боржником забезпеченого порукою зобов'язання Поручитель несе перед Банком солідарну відповідальність за основним зобов'язанням (п. 3.5.2. договору поруки).

Як вбачається із долученого до матеріалів справи розрахунку, 20.01.2008р. боржником було здійснено погашення кредиту в повному обсязі.

Однак, в межах кредитної лінії, на виконання умов вищезазначеного кредитного договору, Банк 08.02.2008 р. надав Позичальнику - ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 13 999,00 доларів США (що в гривневому еквіваленті становить 70 694 грн. 95 коп.), підтвердженням чого є Розпорядження № 1 валютного відділу Львівської філії АБ «Банк регіонального розвитку» від 08.02.2008р. (а.с. 20).

Проте, Позичальник - ОСОБА_4 свої зобов'язання перед Банком щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії по договору кредиту не виконала, в зв`язку з чим станом на 28.04.2012р. заборгованість Позичальника третьої особи - ОСОБА_4 перед Банком становила 95 862,82 грн. (11 998,00 доларів США) по кредиту, 26 165,40 грн. (3 274,81 доларів США) по сплаті процентів, 7 669,03 грн. (959,84 доларів США) по сплаті комісії.

В зв`язку з невиконанням Позичальником - ОСОБА_4 зобов`язань по вищезазначеному кредитному договору, позивач 02.04.2010 р. звернувся до відповідача - Поручителя з вимогою за вих. №389-60/11, в якій просив сплатити прострочену третьою особою - ОСОБА_4 суму кредиту, відсотки та пеню (а.с. 21), однак відповідачем вказана вимога залишена без відповіді та задоволення.

У заявлених вимогах позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 190 008,63грн.

При прийнятті постанови, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до вимог п.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Як зазначалось вище, договором кредиту №962 від 15.12.2006 р., а саме п. 4.1. сторони передбачили, що у разі прострочення Позичальником строків сплати відсотків, визначених п. 2.4.1. цього договору, а також прострочення строків повернення кредитів, визначених п.п. 1.1., 2.8., 3.2.3., 4.3., 5.4. цього договору Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період.

Окрім того, п. 4.2. договору кредиту сторони передбачили, що у разі порушення Позичальником вимог п.п. 3.3.2.-3.3.13. цього договору, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 10% від суми кредитів, визначених п. 1.1.1. цього договору, за кожний випадок.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з вищенаведених норм права та беручи до уваги те, що порушення Поручителем та Боржником умов кредитного договору та договору поруки в частині невиконання ними своїх зобов`язань щодо сплати кредиту та процентів за користування ним підтверджено матеріалами справи та останніми не спростовано, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку про правомірність задоволення судом першої інстанції позовних в частині стягнення з Поручителя - ТзОВ «Земельно-консалтинговий центр» - 95 862,82 грн. заборгованості по кредиту, 26 165,40 грн. заборгованості по сплаті процентів, 7 669,03 грн. заборгованості по сплаті комісії, 9 790,03 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, нарахованої за період з 25.11.2009р. по 20.05.2010р., 1 839,55 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованої за період з 25.11.2009р. по 20.05.2010р.; 9 639,08 грн. 3% річних, 38 351,52 грн. штрафу згідно п. 4.2. кредитного договору за три випадки порушення умов договору кредиту.

Позовні вимоги про стягнення 691,20 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії підлягають до задоволення лише в частині 378,76 грн., нарахованої за період з 25.11.2009р. по 20.05.2010р., а не за весь період, вказаний в розрахунку. Відтак, позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату комісії в сумі 312,44 грн. слід відмовити.

Не беруться до уваги судом апеляційної інстанції твердження скаржника, наведені в апеляційній скарзі, стосовного того, що судом першої інстанції всупереч ч. 3 ст. 551 ЦК України безпідставно не було взято до уваги важке матеріальне становище останнього та співвідношення розміру неустойки до тіла кредиту. Як видно з матеріалів справи, позивач знаходиться також не кращому матеріальному становищі, а в стадії ліквідації, підтвердженням чого є копія постанови НБУ від 02.12.2009р. № 712 «Про відкладення банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації АБ «Банк регіонального розвитку (долучено до матеріалів апеляційного провадження) і на даний час також погашає вимоги кредиторів згідно встановленої законом черговості.

Безпідставними також, на думку суду апеляційної інстанції, є твердження скаржника про неправомірність задоволення судом першої інстанції позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату комісії, оскільки спірним кредитним договором не передбачено такого виду відповідальності.

Як зазначалось вище, п. 4.1. договору кредиту №962 від 15.12.2006 р. сторони передбачили, що у разі прострочення Позичальником строків сплати відсотків, визначених п. 2.4.1. цього договору, а також прострочення строків повернення кредитів, визначених п.п. 1.1., 2.8., 3.2.3., 4.3., 5.4. цього договору Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період. Пункт 4.3. в свою чергу передбачає виконання положень 3.3.2.- 3.3.13. договору кредиту, власне за невиконання яких (зокрема несплату комісії) і передбачено нарахування пені.

Окрім того, скаржник у поданій апеляційній скарзі вважає неправомірним застосування до останнього подвійної відповідальності за одне й теж правопорушення, а саме стягнення одночасно штрафу та пені, проте такі нарахування передбачені договором кредиту, з яким Боржник погодився при підписанні договору.

Не заслуговують на увагу суду твердження про те, що вимоги позивача про стягнення пені заявлені поза межами позовної давності. Слід зазначити, що відповідач жодного разу в суд першої інстанції не з»являвся, і тому не скористався своїм правом, передбаченим ч.4 ст.. 267 ЦК України , про звернення з заявою до суду про застосування позовної давності.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані,на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід частково скасувати.

Керуючись, ст.ст.99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу ТзОВ «Земельно-консалтинговий центр» б/н від

16.10.2012р. задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2012р. року у

справі № 5015/2543/12 скасувати в частині стягнення 312,44 грн. пені за

несвоєчасну сплату комісії, в цій частині прийняти нове рішення про відмову в

позові в цій частині, в зв»язку з чим п.2 резолютивної частини рішення

викласти в такій редакції:

«Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Земельно-

консалтинговий центр", м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 200 (ідентифікаційний код 33169616) на користь Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку", м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А (ідентифікаційний код 19338316) - 95 862,82грн. заборгованості по кредиту, 26 165,40грн. заборгованості по сплаті процентів, 7 669,03грн. заборгованості по сплаті комісії, 9 790,03грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1 839,55грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 378,76 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії, 9 639,08грн. - 3 % річних, 38 351,52грн. штрафу згідно п. 4.2. кредитного договору,. В решті в позові відмовити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Земельно-

консалтинговий центр", м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 200 (ідентифікаційний

код 33169616) на користь Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку",

м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А (ідентифікаційний код 19338316) - 3 792,60грн.

судового збору за розгляд позовної заяви.

4. Стягнути з Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку", м. Київ, вул.

Дегтярівська, 8-А (ідентифікаційний код 19338316) на користь Товариства з

обмеженою відповідальністю "Земельно-консалтинговий центр", м. Львів, вул.

Б.Хмельницького, 200 (ідентифікаційний код 33169616) 10,00грн. судового

збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Місцевому господарському суду на виконання постанови видати відповідні

накази

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. може бути оскаржена в

касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

7. Справу передати до господарського суду Львівської області

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Данко Л.С.

Якімець Г.Г.