Рішення № 2864352, 16.01.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

РІШЕННЯ

Іменем України

16.01.2009

Справа №2-31/2603.1-2008

За позовом - Міністерства оборони Російської Федерації, м.Москва в особі 1998 відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту РФ, (98100, м. Феодосія, вул. Горького (Італійська), 17)

до відповідача - ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» в особі Феодосійської філії (98100, м. Феодосія, вул. Победи,2)

про стягнення 7 450,45 грн.

Суддя А.В.Привалова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Кашлєв П.В., дов. у справі

Від відповідача – Потапова О.В., дов. у справі

Обставини справи:

Позивач - Міністерство оборони Російської Федерації, м.Москва в особі 1998 відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту РФ в лютому 2008 року звернувся з позовом до господарського суду АРК про стягнення з ВАТ “Об’єднаний комерційний банк” 7 450,45 грн. неустойки за перебування в незаконно утриманих нежитлових приміщеннях та витрати на відрядження в сумі 48,05грн.

Ухвалою господарського суду АРК від 05.06.08р. замінено відповідача ВАТ «Об’єднаний комерційний банк» в особі Феодосійської філії на його правонаступника ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» в особі Феодосійської філії.

Рішенням господарського суду АРК від 05.06.2008р. по справі 2-17/2603-2008 позов задоволений частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 7402,00грн. неустойки, 74,02грн. державного мита та 117,23грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 48,05грн. в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду від 01.10.2008 р. рішення господарського суду АРК від 05.06.2008 р. у справі №2-17/2603-2007 скасовано. Справу №2-17/2603-2007 направлено на новий розгляд до господарського суду АРК.

Згідно резолюції Голови господарського суду АРК, справа передана на розгляд судді Приваловій А.В. Справі присвоєно номер №2-31/2603.1-2008.

Ухвалою господарського суду АРК від 29.10.2008 р. справа прийнята до свого провадження суддею Приваловою А.В. та призначена до розгляду.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскільки в порушення ч.1 ст.785 ЦК України відповідач не повернув негайно майно після закінчення строку договору суборенди від 27.09.2004р. та продовжував користуватись ним по 14.12.2006р., то зобов’язаний сплатити неустойку за незаконне користування приміщенням за період з 01.01.2006р. по 14.12.2006р. Крім того, вважає, що відповідач повинен відшкодувати витрати на відрядження в сумі 48,05грн. на судові засідання по справі 2-5/8043-2006 про усунення перешкод в користуванні приміщенням.

Відповідач не згоден з позовними вимогами, просить суд у задоволенні позову відмовити за мотивами, викладеними у відзиві. Зокрема посилається на те, що на підставі постанови Правління НБУ від 22.02.2008р. №39 відкрита ліквідаційна процедура ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень», в межах якої позивач повинен був заявити свої кредиторські вимоги відповідно до ст.ст.93, 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Проте з такими вимогами позивач до ліквідатора не звертався. Крім того, відповідач наполягає на застосуванні позовної давності в порядку ст.267 Цивільного кодексу України. З наведених підстав просить у задоволенні позову відмовити.

Справа слуханням відкладалась в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2004 року між Міноборони РФ в особі 1998 відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту РФ та ВАТ «Об’єднаний комерційний банк» в особі Феодосійської філії (правонаступником якого є ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень») був укладений договір суборенди № 11 на використання вбудованого нежитлового приміщення в будівлі інв.№10, загальною площею 7,0м2, у військовому містечку № 3 під розміщення відділення Феодосійської філії ВАТ «Об’єднаний комерційний банк”, строком дії до 26.09.2005р.

У зв’язку із закінченням строку дії даного договору Міноборони РФ в особі 1998 відділення морської інженерної служби ЧФ РФ звернулося до суду з вимогою зобов’язати Феодосійську філію ВАТ “Об’єднаний комерційний банк” усунути перешкоди в користуванні вбудованим нежитловим приміщенням в будівлі №10 загальною площею 7,0м.кв. у військовому містечку №3.

Рішенням господарського суду АРК від 20.06.2006 р. по справі №2-5/8043-2006, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.10.2006р., позов задоволено, зобов’язано відповідача усунути перешкоди в користуванні майном. Відповідач – ВАТ «Об’єднаний комерційний банк” 14.12.2006р. на виконання наказу суду про примусове виконання вказаного рішення, добровільно звільнив вказані приміщення, про що був складений акт прийому – передачі нежитлового приміщення від 14.12.2006р.

Свої позовні вимоги позивач ґрунтує на тих обставинах, що відповідач незаконно перебував у вказаному приміщенні з 01.01.2006 р. та 14.12.2006 р., а тому повинен сплатити за строк цього перебування неустойку в сумі 7402 грн. Розрахунок вказаної суми виконаний позивачем виходячи з орендної плати, яка існувала та була погоджена з ВАТ «Об’єднаний комерційний банк» і ФЕУ Чорноморського Флоту Російської Федерації до 31.12. 2005 р., згідно договору оренди між ВАТ «Об’єднаний комерційний банк» та 1998 відділенням морської інженерної служби №239 від 14.10.2004 р.

Відповідно до ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумволено в договорі. Якщо наймач не виконує обов’язку щодо поврення речі, наймодавеці має право вимагати від наймача сплати неустойки у ромзірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Порушення відповідачем приписів наведеної норми закону стало підставою для звернення позивача із даним позовом.

Рішенням господарського суду АРК від 05.06.2008 р. позов задоволений частково, стягнуто з відповідача на користь Міністерства оборони Російської Федерації, м.Москва в особі 1998 відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту РФ недоїмку у сумі 7402,00грн., 74,02грн. державного мита та 117,23 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 48,05грн. в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду від 01.10.2008 р. рішення господарського суду АРК від 05.06.2008 р. у справі №2-17/2603-2007 скасовано. Справу №2-17/2603-2007 направлено на новий розгляд до господарського суду АРК.

Підставою для скасування постанови суду стали ті обставини, що судом першої інстанції не було досліджено: чи звертався позивач з кредиторськими вимогами до ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень», не було встановлено чи порушувалась справа про банкрутство ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень», і якщо так, то яка судова процедура банкрутства застосовувалась до відповідача на момент розгляду справи.

На виконання вказаних приписів Вищого господарського суду України, суд, в порядку ст.38 Господарського процесуального кодексу України, викликав в судове засідання представника Національного банку України для дачи пояснень щодо проведення ліквідаційної процедури ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень», а також скерував запит до Національного банку України з метою встановлення фактичних обставин перебування ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» (95000, м.Сімферополь, вул..К.Лібкнехта, 5; ідентифікаційний код 20685262) у Державному реєстрі банків.

Національний банк України листом від 19.12.2008 р. за вих..№49-014/877-18239 повідомив суд про те, що постановою Правління Національного банку України від 25.02.2008 р. №39 «Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» за численні порушення банком вимог статей Закону України «Про банки і банківську діяльність» з 25.02.2008 р. відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень». З 19.11.2008 р. ліквідатором ВАТ «ЄБРЗ» призначено фізичну особу – незалежного експерта Бондаря Ю.М.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Статтею 3 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають під час ліквідації банків.

Згідно ст.87 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Процедура ліквідації банку визначена главою 16 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та передбачає, зокрема, певний порядок виявлення кредиторів банку та погашення їх вимог в ході ліквідаційної процедури, зокрема, протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку; ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури; визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги у разі їх непідтвердження; відповідно до вимог нормативно-правових актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надає Фонду протягом двадцяти робочих днів із дня настання недоступності вкладів повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, із визначенням їх розрахункової суми, що підлягає відшкодуванню.

Таким чином, відповідно до приписів зазначеного Закону з моменту відкриття ліквідаційної процедури вирішення питання щодо визнання та задоволення вимог до банку належить до компетенції ліквідатора банку, вимоги до банку, який знаходиться в процедурі ліквідації, можуть бути заявлені у формі заяви про визнання кредиторських вимог до банку та зобов’язання включити їх до переліку вимог кредиторів банку. Визнані ліквідатором вимоги кредиторів банку задовольняються у черговості та порядку, які встановлені статтею 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

З наведеного вбачається, що задоволення вимог кредиторів банку окремо від ліквідаційної процедури здійснюватися не може, оскільки встановлення Законом України «Про банки і банківську діяльність» особливого порядку та черговості задоволення вимог кредиторів до банку не допускає задоволення цих вимог поза межами ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч.3 ст.89 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури.

Оголошення про відкриття ліквідаційної процедури ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» опубліковано у газеті «Голос України» №41 (4291) від 01.03.2008 р.

Таким чином, останнім днем подання ліквідатору ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» заяви про визнання кредиторських вимог до банку є 01.04.2008 р.

Позивач до ліквідатора ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» із заявою про визнання своїх вимог до банку, як того вимагає закон, не звертався.

Згідно ч.10 ст.96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

Відповідно до п.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Посилання позивача на те, що цій позов і є зверненням особи в процесі ліквідації судом до уваги не приймається, тому що вимогами Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлений певний порядок звернення кредиторів до ліквідатора банку, який позивачем дотриманий не був.

До дня судового засідання представник відповідача заявив клопотання про застосування строків позовної давності у справі в порядку ст.267 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік.

Матеріали справи свідчать, що право позивача на стягнення неустойки виникло з 14.12.2006р., тобто зі дня звільнення відповідачем приміщення і передання його позивачу за актом приймання-передачі. Але позивач звернувся з позовом до суду лише 28.02.2008р. Докази поважності причин пропуску строку позовної давності відсутні, із відповідним клопотанням про поновлення цього строку позивач до суду не звертався.

З наведеного судом вбачається, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача неустойки, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Згідно ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. З матеріалів справи вбачається, що ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» наполягає на застосуванні наслідків пропуску строків позовної давності.

Відповідно до ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При таких обставинах справи позов Міністерства оборони Російської Федерації, м.Москва в особі 1998 відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту РФ задоволенню не підлягає, викладене є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошена в судовому засіданні 16.01.2009р. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено та підписано 20.01.2009р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49,77,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Привалова А.В.