Ухвала суду № 28632176, 12.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2012 р.Справа № 2а-1670/4029/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Гайдабури Д.В.

представника відповідача Сухомлин Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2012р. по справі № 2а-1670/4029/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Енерджі"

до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Астроінвест - Енерджі" (надалі за текстом - ТОВ "Астроінвест - Енерджі", позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області Державної податкової служби (надалі за текстом - Гадяцька МДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13.03.2012 №0000011600.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області Державної податкової служби від 13 березня 2012 року №00000116000.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 7.7.3 та 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 102.5. ст. 102 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Гадяцька МДПІ зазначає, що позивач не скористався на протязі 1095 днів правом обрати один із способів використання податкового кредиту - отримати бюджетне відшкодування або зарахувати належну йому суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, тому податковим органом було зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 1601289,00 грн.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 16.02.2012 по 22.02.2012 Гадяцькою МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Астроінвест-Україна" з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість (рядок 24 декларації з ПДВ - залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступною податкового періоду) за грудень 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 29.02.2012 №150/15/35193237, у якому відображено порушення ТОВ "Астроінвест-Україна" підпункту 7.4.1 пункту 7.4., підпунктів 7.7.1,7.7.2 та 7.7.3 пункту 7.7. статті 7 України "Про податок на додану вартість", з урахуванням пункту 102.5. статті 102 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) по декларації за грудень 2011 року в розмірі 1601289 грн.

За висновками акту перевірки податковим органом 13.03.2012р. прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" № 0000011600, яким ТОВ "Астроінвест-Україна" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1601289 грн. по декларації за грудень 2011 року вхідний від 20.01.2012 №90014077134.

Вказане податкове повідомлення - рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого скарги підприємства залишені без задоволення, податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було правомірно задекларовано у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у тому числі в розмірі 1601289 грн., яка виникла за жовтень 2008 року та грудень 2008 року, а тому податкове повідомлення - рішення від 13.03.2012 №0000011600 є необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з поданою ТОВ "Астроінвест-Україна" до податкового органу податковою декларацією з ПДВ за грудень 2011 року (від 20.01.2012 реєстраційний номер 9014144928) залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду складає 17892780 грн., тому числі, зокрема, за жовтень 2008 року - 173840 грн., за листопад 2008 року - 1427449 грн.

Перевіркою встановлено, та не оспорюється сторонами, що частина податкового кредиту, відображеного у поданих деклараціях з ПДВ за жовтень і листопад 2008 року в сумах 173840 грн. та 1427449 грн., відповідно, фактично сплачена постачальникам товарів (робіт, послуг) у попередніх звітних періодах.

Спірні правовідносини щодо формування позивачем від'ємного значення ПДВ у жовтні - листопаді 2008 року регулювалися нормами Закону України "Про податок на додану вартість" (чинний до 01.01.2011р.).

Відповідно до п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (п.п.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Аналогічний порядок розрахунків платника ПДВ з бюджетом передбачений і Податковим кодексом України, що набув чинності з 01.01.2011 року.

Так, за приписами ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному - така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000р. який кореспондується з п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таким чином, строки давності застосовуються виключно до права платника податку на повернення надміру сплачених та відшкодування грошових зобов'язань та не розповсюджується на право зарахування належної платнику податків суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Відповідно до п.п.4.6.5 п.4 р.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228, платники, які відповідно до ст.200 Податкового кодексу України мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 податкової декларації з ПДВ, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.

При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).

Враховуючи зазначене, платник ПДВ, який прийняв самостійне рішення про зарахування частини належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, та який протягом 1095 днів так і не використав її, має право на використання такої суми бюджетного відшкодування до повного її погашення.

За приписами п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. А відповідно до пункту 200.8 цієї статті, до декларації додається також розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Між тим, позивач при подачі податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року не заявляв будь-яких сум до бюджетного відшкодування, не подавав розрахунок бюджетного відшкодування та додатків Д3 або Д4.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що у Гадяцької МДПІ були відсутні підстави застосовувати п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України до податкового кредиту позивача, строк виникнення якого становить більше ніж 1095 днів та приймати податкове повідомлення-рішення щодо зменшення позивачу розміру від'ємного значення з ПДВ .

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно задекларував у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у тому числі в розмірі 1601289 грн., яка виникла за жовтень 2008 року та грудень 2008 року. Таке декларування залишку від'ємного значення позивач має право проводити поза межами строку, встановленого приписами п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факт порушення ТОВ "Астроінвест - Енерджі" вимог податкового законодавства, а саме: п.п. 7.7.3 та 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 102.5. ст. 102 Податкового кодексу України та правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 13 березня 2012 року №00000116000.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2012р. по справі № 2а-1670/4029/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.

Повний текст ухвали виготовлений 19.11.2012 р.