Рішення № 28630669, 10.01.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа № 22-ц/796/721/2013 Головуючий у 1-ій інстанції - Юзькова О.Л.

Доповідач - Музичко С.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - судді: Музичко С.Г.,

суддів: Семенюк Т.А., Шкоріної О.І.

при секретарі: Пашинній У.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 16 жовтня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уко-Капітал» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2012 ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ТОВ «ФК «Уко-Капітал» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначив, що з 02.08.2010 по 01.10.2010 він працював на посаді начальника договірного відділу ТОВ «ФК «Уко-Капітал». 01.10.2010 директор Товариства повідомив позивачу про його звільнення. Копію наказу про звільнення, трудову книжку та довідку про заробітну плату йому видано не було. Перевіркою Територіальної державної інспекції праці у м.Києві від 29.11.2010р. встановлено, що позивач звільнений за власним бажанням відповідно до наказу №14-к від 30.09.2010. Проте, такої заяви позивач не подавав. На його вимогу від 02.08.2012 та 03.09.2012 про видачу наказу про звільнення, трудової книжки та довідки про роботу, відповідач відповіді не надав.

ОСОБА_2 просив суд визнати його звільнення незаконним, поновити на посаді начальника договірного відділу ТОВ «Фінансова компанія «Уко-Капітал» та стягнути з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 31 200,00 грн., виходячи з середнього заробітку на займаній посаді в розмірі 1 300,00 грн.

Рішенням Шевченківським районного суду м.Києва від 16.10.2012 в задоволенні позову - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу. Вказує, суд не надав належної оцінки тій обставині, що його звільнення з роботи є незаконним, оскільки заяву про звільнення з посади він не подавав. Зазначає також, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо пропущення позивачем строку позовної давності. Просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні апелянт підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, осіб які приймали участь в cyдовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до наказу № 08-к від 02.08.2010 р. позивач прийнятий на роботу в ТОВ «Уко-Капітал» на посаду начальника договірного відділу з окладом згідно штатного розкладу (а.с. 45).

30.09.2010 р. позивача звільнено з посади начальника договірного відділу з 1 жовтня 2010 р. за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України (а.с. 47).

Згідно листа Територіальної державної інспекції праці у м. Києві від 09.12.2010 р. за зверненням позивача 29.11.2010 р. проведена перевірка додержання законодавства про працю у ТОВ «Уко Капітал».

Перевіркою встановлено, що наказом від 02.08.2010 р. № 08-к позивача прийнято на посаду начальника договірного відділу з окладом згідно штатного розкладу. З наказом № 08-к від 02.08.2010 р. позивач ознайомлений, що підтверджується підписом. Відповідно до наказу № 14-к від 30.09.2010 р. позивача звільнено з посади за власним бажанням з 1 жовтня 2010 р. В дотримання вимог ст.116 КЗпП України розрахунок при звільненні проведено у строк з 01.10.2010 р. по 02.10.2010 р., що підтверджується платіжною відомістю № К-00000009 за вересень 2010 р. і підписом в одержанні зазначеної суми.

Постановою від 25.11.2011 р. Шевченківським РУ ГУМВС України в м. Києві відмовлено в порушенні кримінальної справи за зверненням ОСОБА_2 щодо неправомірних дій з боку посадових осіб ТОВ «Фінансова компанія «Уко-Капітал».

В ході проведення перевірки встановлено, що заява ОСОБА_2 про звільнення його з займаної посади в кадрових документах підприємства відсутня. За час роботи на підприємстві громадянину ОСОБА_2 повністю виплачена заробітна плата. (а.с.5-7, а.с.28-29).

За результатом розгляду матеріалів перевірки звернення ОСОБА_2 щодо порушень трудового законодавства посадовими особами ТОВ «Уко-Капітал», помічником прокурора Шевченківського району міста Києва ОСОБА_3, 11.07.2012р. винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно директора ОСОБА_4 (а.с.8).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції керувався ст.ст. 38, 233 КЗпП України та виходив з того, що позивачем порушено встановлений законом строк для звернення до суду за захистом порушеного права шляхом поновлення на роботі, не заявлено підстав для визнання причини пропуску такого строку поважними.

Колегія суддів з цим погоджується з огляду на таке.

Відповідно до ст. 235 КЗпПУкраїни у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Як встановлено перевіркою 30.11.2010 року із займаної посади директора ТОВ «Фінансова компанія «Уко-Капітал» звільнено громадянина ОСОБА_4 відповідно до наказу №16-к. Під час передачі документів до нового керівництва ОСОБА_4 акт прийому-передачі не складав та не підписував. Заява ОСОБА_2 про звільнення його з займаної посади в кадрових документах підприємства відсутня. З наказом про звільнення позивач фактично не ознайомлений.

З цього слідує, що позивач був звільнений з порушенням законодавства про працю.

Положенням ч. 1 ст.233 КЗпП України установлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

За загальним правилом строк для звернення обчислюється з дня, коли працівник дізнався або мав дізнатися про порушення його права, ст.233 КЗпП України конкретизує це правило стосовно до випадку звільнення працівника. Строк обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. При цьому, обчислення строку з дня вручення копії наказу про звільнення чи трудової книжки є лише конкретизація загального правила про обчислення строку з дня, коли працівник дізнався про порушення його суб`єктивних трудових прав.

ОСОБА_2 12.09.2012 року, при зверненні до суду із вказаним позовом, зазначив, що 01.10.2010 року директором ТОВ «ФК «Уко-капітал» повідомлено позивача про його звільнення. Підставою подання заявлених вимог стали також матеріали перевірки Територіальної державної інспекції праці у м.Києві, викладені у листі від 09.12.10 р., де встановлено, що позивача звільнено з посади начальника договірного відділу ТОВ «ФК «Уко-Капітал» з 01.10.2010р. за власним бажанням згідно наказу №14 -к від 30.09.2010 року.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачу стало достовірно відомо про порушення його права у 2010 році, проте позов заявлено лише у вересні 2012 року, тобто з порушенням місячного строку а також тримісячного строку для звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Згідно ст. 47 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктом 1.3. Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників» №58 від 29.07.1993р. при влаштуванні на роботу працівники зобов`язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.

У порушення зазначеної норми ОСОБА_2 при влаштуванні на роботу не подав трудову книжку, про що свідчить відсутність запису у ній про трудову діяльність у ТОВ «ФК «Уко-капітал». Крім того, оригінал трудової книжки знаходиться у позивача.

Отже, судом повно і об'єктивно з'ясовані обставини справи, висновки суду є правильними і ґрунтуються на вимогах закону, рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 308 ЦПК України рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на вище викладене та керуючись ст. ст. 219, 303, 307, 308, 312, 315, 317 ЦПК України колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 16 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: