Рішення № 28629915, 11.01.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2013 р. Справа № 2/131-12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аверсойл», м. Київ

до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Бровари

про стягнення 20274,84 грн.

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача: Живиця О.О., уповноважений, довір. від 10.12.2012р. № 1212/03;

від відповідача: ОСОБА_1, паспорт СТ № НОМЕР_3;

ОСОБА_3, уповноважений, довіреність від 24.05.2011р. № 1249;

СУТЬ СПОРУ :

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Аверсойл», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 29.11.2012р. № 1112/07 до відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Бровари, в якому просить стягнути з відповідача 20274,84 грн. з яких: 5884,28 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 29.11.2011р. по 28.05.2012р., 581,68 грн. інфляційних за період з 29.11.2011р. по 28.05.2012р., 13808,88 грн. річних за період з 29.11.2011р. по 28.05.2012р., та покласти на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не розрахувався вчасно з позивачем за отриманий за договором поставки нафтопродуктів від 18.08.2011р. № 1808-02 товар, у зв'язку з чим за період прострочення з 29.11.2011р. по 28.05.2012р. з відповідача на користь позивача належить до стягнення пеня, 36% річних та збитки, завдані інфляцією.

В судовому засіданні 12.12.2012р. розпочато розгляд справи по суті. Представник позивача подав витребувані судом документи та докази, в усних поясненнях позов підтримав та просив його задовольнити. За клопотанням відповідача в судовому засіданні 12.12.2012р. відповідно до частини третьої ст. 77 ГПК України суд оголошував перерву до 11.01.2013р. до 14 год. 45 хв. у зв'язку із наданням часу відповідачу підготувати відзив, про що представникам сторін було оголошено особисто під розпис.

09.01.2013р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву від 09.01.2013р., в якій відповідач частково визнає позов в частині стягнення пені та інфляційних. В частині стягнення 36% річних відповідач заперечує, мотивуючи тим, що такий розмір річних був сторонами передбачений не договором поставки нафтопродуктів від 18.08.2011р. № 1808-02, а додатком до вказаного договору №5 від 22.11.2011р., який по суті є специфікацією, в якій сторони визначили детальну характеристику, кількість та ціну товару, який належить до поставки позивачем відповідачу. За твердженням позивача, штрафні санкції, в тому числі річні, мають визначаться законом або договором, але не специфікацією, відповідно вимоги позивача в частині стягнення 36% річних в сумі 13808,88 грн., які передбачені не законом і не договором, а додатком №5 від 22.11.2011р., який є специфікацією, задоволенню не підлягають.

Після оголошеної перерви в судове засідання 11.01.2013р. з'явився представник позивача. Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, від відповідача в судовому засіданні взяв участь уповноважений за довіреністю ОСОБА_3, який надав свої пояснення по суті справи, просив суд позов задовольнити частково, в частині вимог про стягнення 36% річних просив в позові відмовити.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Аверсойл», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Аверсойл») до відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Бровари (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1), всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 18.08.2011р. між ТОВ «Аверсойл» та ФОП ОСОБА_1 Договір № 1808-02 поставки нафтопродуктів (далі - Договір), відповідно до умов якого ТОВ «Аверсойл» (постачальник) зобов'язується передати у погоджені терміни, а ФОП ОСОБА_1 (покупець) прийняти та оплатити на умовах договору та додатків до нього нафтопродукти (товар). Згідно умов Договору:

- всі додатки, складені сторонами на протязі всього строку дії договору є його невід'ємною частиною. Номенклатура товару, його кількість та ціна встановлюються сторонами за узгодженням на підставі заявки покупця та зазначаються в додатках, а також в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/або відвантажувальних документах (видаткових накладних), які є специфікацією в розумінні ст. 266 ГК України (пункт 1.1 Договору);

- поставка товару здійснюється в строк, який сторони визначають у відповідних додатках на кожну окрему партію товару. Обов'язок постачальника поставити товар виникає лише після підписання сторонами відповідного додатку до Договору, в якому сторони вказують всі істотні умови. (пункти 2.2, 2.3 Договору);

- покупець вправі пред'явити претензію по якості поставленого товару лише в тому випадку, якщо факт невідповідності якості товару підтверджено актом відбору проб та актом незалежної акредитованої лабораторії (пункт 2.8 Договору);

- строки та порядок розрахунків покупцем за кожну партію товару вказані у відповідних додатках. Загальна ціна Договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару покупцем на протязі всього строку дії договору. У випадку наявності простроченої заборгованості постачальник зараховує грошові кошти, незалежно від призначення платежу, в першу чергу на погашення існуючої заборгованості та оплату штрафних санкцій, залишок зараховується в рахунок оплати погодженої сторонами партії товару (пункти 3.2, 3.1, 2.17 Договору);

- у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки. При необґрунтованій відмові від прийняття товару покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 5% вартості неприйнятого товару а також компенсує завдані цим збитки (пункти 4.1, 4.7 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011р., в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків (пункт 7.1 Договору).

22.11.2011р. сторони уклали Додаток №5 до Договору № 1808-2 поставки нафтопродуктів від 18.08.2011р., в якому передбачили:

- постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, а саме пальне дизельне ЕN-590 в кількості 10100 літрів за ціною 7,6667 грн. за літр (без ПДВ), загальною вартістю 92920,40 грн. (в тому числі 15486,73 грн. ПДВ) (пункт 1 Додатку №5);

- покупець зобов'язується оплатити повну вартість товару до 28.11.2011р. (пункт 2 Додатку №5);

- строк відвантаження товару становить два календарних дні з моменту підписання Додатку (пункт 3 Додатку №5);

- за порушення строків оплати, покупець на вимогу постачальника крім штрафних санкцій (оплата пені згідно пункту 4.1 Договору) зобов'язується сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та 36% річних згідно ст. 625 ЦК України (пункт 4 Додатку №5);

- Додаток №5 набирає чинності з дати його укладання обома сторонами та складає невід'ємну частину Договору № 1808-02 поставки нафтопродуктів від 18.08.2011р. (пункт 7 Додатку №5).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки, за яким, згідно частин 1 та 2 ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином змістом взаємних договірних зобов'язань сторін є обов'язок позивача поставити відповідачу обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов'язок відповідача прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно повинно бути виконано у цей строк. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 ГК України.

Позивач на виконання своїх зобов'язань за Договором згідно Додатку №5 від 22.11.2011р. поставив відповідачу товар (паливо дизельне ЕН-590 (код УКТ ЗЕД 2710194110) в кількості 10100 літрів вартістю 92920,40 грн., що підтверджується копією залученої до матеріалів справи видаткової накладної від 22.11.2011р. № РН-0000298 та сторонами не заперечується.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Пунктом 2 Додатку №5 від 22.11.2011р. сторони передбачили, що оплата має бути здійснена в строк до 28.11.2011р.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач визнає, що відповідач за отриманий за видатковою накладною від 22.11.2011р. № РН-0000298 товар розрахувався повністю, однак, оплата за товар була здійснена з порушенням строків, передбачених пунктом 2 Додатку №5 від 22.11.2011р.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи копій банківських виписок ТОВ «Аверсойл», та не заперечується сторонами, позивач здійснював оплату отриманого дизельного пального частинами в період з 23.01.2012р. по 13.09.2012р., а саме платіжними дорученнями:

від 23.01.2012р. № 14 на суму 12920,40 грн.;

від 16.02.2012р. № 38 на суму 10000,00 грн.;

від 03.05.2012р. № 104 на суму 5000,00 грн.;

від 21.05.2012р. № 132 на суму 10000,00 грн.;

від 13.06.2012р. № 157 на суму 15000,00 грн.;

від 13.07.2012р. № 200 на суму 10000,00 грн.;

від 30.08.2012р. № 259 на суму 15000,00 грн.;

від 13.09.2012р. № 274 на суму 15000,00 грн., а всього 92920,40 грн.

За таких обставин судом встановлено, що основна заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений за видатковою накладною від 22.11.2011р. № РН-0000298 згідно Додатку №5 від 22.11.2011р. до Договору № 1808-02 від 18.08.2011р. відсутня.

Однак, як вбачається з доданих до матеріалів справи копії банківських виписок, оплата товару здійснювалась відповідачем з порушенням строків, передбачених пунктом 2 Додатку №5 від 22.11.2011р. до Договору № 1808-02 від 18.08.2011р. (до 28.11.2011р.)

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача:

5884,28 грн. пені за період прострочення з 29.11.2011р. по 28.05.2012р.,

581,68 грн. інфляційних за період прострочення з 29.11.2011р. по 28.05.2012р.,

13808,88 грн. 36% річних за період прострочення з 29.11.2011р. по 28.05.2012р.

Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Частиною 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання..

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Як вбачається з пункту 4.1 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення покупцем строків оплати, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Постановою правління НБУ від 09.08.2010р. №377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» розмір облікової ставки НБУ з 10.08.2010р. встановлений на рівні 7,75%, постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» розмір облікової ставки НБУ з 23.03.2012р. встановлений на рівні 7,50%.

За таких обставин розрахунок пені має бути здійснено відповідно до зазначених норм закону на рівні подвійної облікової ставки НБУ за відповідний період.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Інший розмір процентів річних встановлений пунктом 4 Додатку №5 від 22.11.2011р. до Договору № 1808-02 від 18.08.2011р., відповідно до якого у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого товару, покупець крім штрафних санкцій (сплата пені згідно до пункту 4.1 Договору) зобов'язаний сплатити постачальнику 36% річних від суми боргу.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. За таких обставин законом не заборонено передбачити в договорі інший розмір процентів річних, ніж передбачено ст. 625 ЦК України, в даному випадку 36%.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі № 37/64).

Суд звернув увагу на те, що від імені ФОП ОСОБА_1 Додаток №5 від 22.11.2011р. підписаний не ФОП ОСОБА_1, а іншою особою. Однак, відповідач не посилається на недійсність або неукладеність вказаного Додатку. Суду не подано доказів того, що Додаток №5 визнано недійсним у встановленому законом порядку.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, сторони повністю виконали умови, визначені зазначеним Додатком - позивач поставив обумовлений Додатком №5 товар, а відповідач прийняв його та здійснив за нього оплату, що свідчить про подальше схвалення відповідачем укладення зазначеного Додатку.

Відповідно до пункту 9.3 Роз'яснення ВАСУ від 12.03.1999р. № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що вказаний Додаток №5 по суті є специфікацією, якою в розумінні ст. 266 ГК України може бути передбачено лише детальна характеристика належного до поставки товару, а не відповідальність сторін, яка має бути передбачена лише договором або законом.

По-перше, за правовою природою проценти річних не є штрафними санкціями, а є засобом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.

По-друге за принципом свободи договору, закріпленим в ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 175, 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони визначають зміст договору на основі вільного волевиявлення, тобто сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови, що не суперечать законодавству.

Встановлення в договорі іншого розміру річних, ніж 3%, передбачені ст. 625 ЦК України, як і передбачення сторонами умов оплати та наслідків їх порушення в додатку до договору, а не власне в договорі, навіть якщо вказаний додаток є специфікацією, не заборонено жодним законодавчим чи підзаконним актом України.

По-третє, пунктом 3.2 Договору сторони передбачили, що строк та порядок розрахунків (а не лише докладна характеристика товару) за кожну партію зазначаються у відповідних Додатках, кожен з яких, відповідно до пункту 1.1 Договору, є окремою угодою, укладеною в рамках вказаного договору, і є невід'ємною його частиною. Також відповідно до пункту 2.3 Договору, обов'язок постачальника поставити товар виникає лише після підписання сторонами відповідного додатку до Договору, в якому сторони вказують всі істотні умови.

За таких обставин, виходячи з наступного розрахунку:

ПідставаСума, грн., Строк оплатиФактично сплачено, грн.Основний борг, грн.Період прострочення36% річних, грн.Інфляційні, грн. Пеня, грн. Рахунок-фактура від 22.11.2011р. № СФ-000031292920,40 (28.11.11) 92920,4056 днів (29.11.11-23.01.12)5132,26371,68 (індекс 1,004)2209,72Платіжне доручення від 23.01.12 № 14 12920,4080000.0024 дні (24.01-16.02.12)1893,70160,00 (індекс 1,002)813,11Платіжне доручення від 16.02.12 № 38 10000,0070000,0077 днів (17.02-03.05.12)5316,16210,00 (індекс 1,003)2242,49Платіжне доручення від 03.05.12 № 104 5000,0065000,0018 днів (04.05-21.05.12)1153,97-195,00 (індекс 0,997)479,51Платіжне доручення від 21.05.12 № 132 10000,0055000,007 днів (22.05-28.05.12)379,730157,79Платіжне доручення від 13.06.12 № 157 15000,0040000,00 Платіжне доручення від 13.07.12 № 200 10000,0030000,00 Платіжне доручення від 30.08.12 № 259 15000,0015000,00 Платіжне доручення від 13.09.12 № 274 15000,000 всього92920,4092920,400 13875,82546,685902,62судом встановлено, що за заявлений позивачем період з 29.11.2011р. по 28.05.2012р. належна до стягнення з відповідача на користь позивача пеня становить 5902,62 грн., збитки, завдані інфляційними процесами, становлять 546,68 грн. та 36% річних становлять 13875,82 грн.

Позивачем заявлено до стягнення 13808,88 грн. річних та 5884,28 грн. пені і заяви про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України позивачем не подавалось. Суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та річних підлягають задоволенню повністю в заявлених сумах. Позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 581,68 грн. збитків, завданих інфляційними процесами, підлягає задоволенню частково в сумі 546,68 грн.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю «Аверсойл» частково та відповідно до ст. 49 ГПК України, покладає судовий збір на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 11, 16, 179, частиною 1 ст. 509, частиною 1 ст. 530, ст. 526, частиною 1 ст. 546, ст. 547, частиною 3 ст. 549, ст. 610, частиною 1 ст. 612, ст.ст. 625, 627, 629, частинами 1 та 2 ст. 692, частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 179, частиною 1 ст. 193, частиною 6 ст. 231, частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Аверсойл» задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_2)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аверсойл» (04073, м. Київ, Оболонський район, вул. Куренівська, буд. 21-Г, код ЄДРПОУ 37445070)

5884,28 грн. (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні двадцять вісім копійок) пені,

546,68 грн. (п'ятсот сорок шість гривень шістдесят вісім копійок) збитків, завданих інфляційними процесами,

13808,88 грн. (тринадцять тисяч вісімсот вісім гривень вісімдесят вісім копійок) річних;

1606,72 грн. (одну тисячу шістсот шість гривень сімдесят дві копійки) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 16.01.2013р.