Рішення № 28626524, 15.01.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2013 р.Справа № 5013/1673/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1673/12

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Володимир-Волинський, Волинська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інеріс", м. Кіровоград

про стягнення 35000,00 грн

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Господарський суд враховує, що ухвала про порушення провадження у даній справі від 13.12.2012 року надіслана сторонам з дотриманням вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75. Зокрема, на зворотній стороні у лівому нижньому куті першого примірника зазначеної ухвали містяться відбиток штампу, порядкові реєстрові номери та підпис працівника суду, зроблені 14.12.2012 року при її надсиланні сторонам у справі.

Відповідно до листа Вищого господарського суду України від 13.08.08 № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Додатковим доказом належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення позивачеві від 14.12.2012 та поштовий конверт з вкладенням (копія ухвали суду від 13.12.2012 року) адресований відповідачеві, повернутий до господарського суду органом поштового зв'язку з відміткою: "адресат вибув", які долучені до матеріалів справи.

Таким чином, суд вважає, що сторони у справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Інеріс" боргу в сумі 35000,00 грн.

Позивач надіслав до суду клопотання від 27.12.2012 року про розгляд даної справи за відсутності позивача.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребувані ухвалами суду документів не подав. Позовні вимоги ні по суті, ні по розрахунку не заперечив.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до платіжного доручення № 189 від 14.09.2012 року на суму 35000,00 грн з призначенням платежу за платформу гідравлічну 1500х2500 мм, 2 т, згідно до рахунку №СК-12/12 від 13.09.2012 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 перераховано грошові кошти в сумі 35000,00 грн на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Інеріс".

Дані кошти перераховані позивачем відповідачу згідно комерційної пропозиції № 06 від 21.08.2012 року, як 100% попередня оплата за товар (платформу гідравлічну 1500х2500 мм, 2 т) вартістю 35000,00 грн, разом з ПДВ.

ТОВ "Інеріс" в свою чергу до цього часу не виконало свого обов'язку та не поставило ФОП ОСОБА_1 товар (платформу гідравлічну 1500х2500 мм, 2 т) вартістю 35000,00 грн, за який здійснено оплаті позивачем 14.09.2012 року.

У зв'язку з непоставкою відповідачем товару, а саме: платформи гідравлічної 1500х2500 мм, 2 т, вартістю 35000,00 грн. (разом з ПДВ), позивачем було направлено відповідачеві претензію №2910-П від 29.10.2012 року про повернення грошових коштів в сумі 35000,00 грн., оплачених в якості попередньої оплати за товар, яка залишена відповідачем без реагування.

Дослідивши наявні матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач отримав оплату за товар (платформу гідравлічну), а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку відповідно до пункту 1 статті 175 Господарського кодексу України, тобто поставки оплаченого товару.

Відповідно до частини 2 пункту 1 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 181 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

З огляду на положення Глави 54 Цивільного кодексу України, оскільки зобов'язання між сторонами виникли з приводу поставки товару, закон не передбачає спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічне визначення вказаних правовідносин містить ст. 712 ЦК України.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Поданий позивачем до матеріалів справи рахунок № СК-12/12 від 13.09.2012 року містить вказівку, що товар відпускається за фактом надходження коштів на р/р постачальника: самовивозом, за наявності довіреності та паспорта. Вказаний рахунок оплачено позивачем 14.09.2012 року, що підтверджено платіжним дорученням № 7 189.

Разом з тим, як вбачається з комерційної пропозиції № 06 від 21.08.2012 року та вказує сам позивач у своїй позовній заяві, виконавець зобов'язався виконати замовлення у термін 30 робочих днів.

Крім того, позивачем на адресу відповідача направлено претензію №2910-П від 29.10.2012 року, яку відповідачем залишено без відповіді.

Відповідач не подав до суду доказів поставки оплаченого позивачем товару та не повернув отримані кошти в сумі 35000,00 грн.

Відповідно до норм частини 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача попередньої оплати у сумі 35000,00 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати по оплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інеріс" (вул. Набережна, 9, м. Кіровоград, ідентифікаційний номер 37624138) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) борг в сумі 35000,00 грн, а також судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1609,50 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення надіслати позивачеві на адресу: вул. Ю.Яновського, 16, м. Володимир-Волинський, Волинської області; відповідачеві на адресу: вул. Набережна, 9, м. Кіровоград.

Повне рішення складено 15.01.2013 року.

Суддя Т. В. Макаренко