Рішення № 28625850, 15.01.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2013 р.

Справа № 5013/1651/12

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластополімер", м. Сімферополь

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Інеріс", м. Кіровоград

про стягнення 24360,00 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брав;

від відповідача - участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластополімер" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю "Інеріс" за договором №ГШО-67/12 від 31.07.2012 року в сумі 24360,00 грн., з яких 23200,00 грн. - основний борг та 1160,00 грн. - неустойка, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору. Позов мотивовано неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки продукції.

Ухвалою господарського суду від 12.12.2012 року порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду та від сторін витребувано необхідні для вирішення спору докази.

Представник позивача в судовому засіданні присутній не був, натомість, 02.01.2013 року до господарського суду надійшло клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластополімер" від 27.12.2012 року про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого повноважного представника в судове засідання 15.01.2013 року.

Господарський суд вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки явка представника позивача у судове засідання судом обов'язковою не визнавалась, у разі неможливості участі певного представника товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластополімер" не було позбавлено можливості уповноважити іншу особу на представництво його інтересів у судовому засіданні. Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи лише у разі, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному судовому засіданні. Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено. Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластополімер" надано до суду всі необхідні для вирішення спору матеріали.

Представник відповідача в судовому засіданні також присутній не був. На момент проведення судового засідання до господарського суду повернуто ухвалу від 12.12.2012 року про порушення провадження по справі з позначкою "адресат вибув". Вказана ухвала направлялась відповідачу за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується витягом №15406908 від 18.12.2012 року (а.с.30).

Враховуючи вищезазначене, а також положення ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, підпункту 3.9.1. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином.

Станом на час проведення судового засідання відзив на позов, заяви та клопотання від товариства з обмеженою відповідальністю "Інеріс" до господарського суду не надходили.

Правом на змагальність, передбаченим ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не скористався з власної ініціативи.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

31.07.2012 року між сторонами укладено договір №ГШО-67/12 (надалі – договір №ГШО-67/12), за умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю "Інеріс" (надалі - ТОВ "Інеріс" або постачальник) зобов’язалось розробити, спроектувати, виробити та поставити продукцію, а також, якщо про це вказано у специфікаціях, здійснити монтажні та пусконалагоджувальні роботи, а товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластополімер" (надалі – ТОВ "НВП "Пластополімер" або замовник) – отримати та оплатити продукцію в порядку та на умовах визначених договором.

Відповідно до п. 1.2. договору №ГШО-67/12 найменування, асортимент, кількість і ціна продукції встановлюється сторонами в специфікаціях, які є невід’ємною частиною цього договору.

Пунктами 2.1. та 3.3. договору №ГШО-67/12 сторони встановили, що поставка та оплата продукції здійснюється в строки та в порядку передбаченому специфікацією.

Згідно п. 1 специфікації ГШО-75/12 від 31.07.2012 року до договору №ГШО-67/12 відповідач зобов’язався поставити, а позивач прийняти та оплатити продукцію на загальну суму 23200,00 грн. (а.с.20).

Відповідач повинен виготовити та поставити продукцію в строки визначені п.п. 3, 4 специфікації, а саме: виготовити та відвантажити продукцію в строк 35 робочих днів з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника..

Відповідно до п. 5 специфікації оплата продукції здійснюється на умовах 100% передоплати..

На виконання умов договору позивачем перераховано попередню оплату за продукцію на загальну суму 23200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №22889 від 01.08.2012 року (а.с.21).

20.09.2012 року сторонами складено та підписано акт приймання-передачі робіт №ГШО-75/12 до договору №ГШО-67/12 від 31.07.2012 року, згідно з яким ТОВ "Інеріс" виготовило продукцію визначену специфікацією ГШО-75/12 від 31.07.2012 року. Виготовлена продукція задовольняє вимоги ТОВ "НВП "Пластополімер". Вказаний акт приймання-передачі робіт підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств (а.с.19).

Однак, відповідачем не виконано зобов’язання щодо поставки продукції обумовленої договором та специфікацією. В зв'язку з цим, позивачем на адресу відповідача рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням направлялась претензія від 05.11.2012 року № 341-06/11 з вимогою здійснити поставку оплаченої продукції, визначеної в специфікації ГШО-75/12 від 31.07.2012 року та договорі №ГШО-67/12 від 31.07.2012 року протягом 7 календарних днів з моменту отримання претензії, а у разі неможливості здійснення поставки у вказаний строк, повернути грошові кошти (передоплату) в сумі 23200,00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ "НВП "Пластополімер" (а.с.22). Поштовим повідомленням вказану претензію повернуто позивачу з поміткою "адресат вибув".

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір №ГШО-67/12 від 31.07.2012 року є договором поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки, відповідач не передав обумовлену договором продукцію позивачу в строки передбачені договором №ГШО-67/12 від 31.07.2012 року, останній має право вимагати повернення попередньої оплати.

З огляду на викладене вимоги позивача про стягнення 23200,00 грн. суми попередньої оплати підлягають задоволенню.

ТОВ "НВП "Пластополімер" заявлено також вимогу про стягнення з ТОВ "Інеріс" пені в сумі 1160,00 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п. 6.5. договору №ГШО-67/12 за прострочення поставки або недопоставку продукції відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі 0,1% від вартості недопоставленої продукції за кожний день прострочення, але не більше 5% від загальної вартості продукції.

Враховуючи викладені обставини та зважаючи на те, що відповідачем продукція не була поставлена у строки визначені договором №ГШО-67/12 від 31.07.2012 року, позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 1160,00 грн. за період з 26.09.2012 по 22.11.2012 року.

Таким чином вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 77, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інеріс" (25006, м. Кіровоград, вул. Набережна, 9; ідентифікаційний код 37624138) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластополімер" (юридична адреса: 97576, АР Крим, Сімферопольський район, с. Андрусове, вул. Лісна, 1; фактична адреса: 95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Будьоного, 32; ідентифікаційний код 25135942) 24360,00 грн. заборгованості, з яких 23200,00 грн. сума попередньої оплати згідно договору №ГШО-67/12 від 31.07.2012 року, 1160,00 грн. пені, а також 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Засвідчений належним чином примірник рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачу за адресою: 95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Будьоного, 32; відповідачу за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Набережна, 9.

Суддя М.С. Глушков