Рішення № 28625822, 15.01.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.01.13 Справа № 27/5014/3268/2012

Суддя Лазненко Л.Л., при секретарі судового засідання Дрожанової О.В., розглянувши матеріали за позовом

Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 9053 грн. 52 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача - Семендяєв О.С. - юрисконсульт юридичного відділу, довіреність від 11.12.2012 № 113-д;

від відповідача - представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором на постачання теплової енергії №564 від 28.07.2005 в сумі 8249 грн. 29 коп., пені в сумі 472 грн. 39 коп., інфляційних нарахувань в сумі 130 грн. 67 коп. та 3% річних в сумі 201 грн. 17 коп.

Представник позивача в судовому засіданні 15.01.2013 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав суду додаткові документи.

Згідно довідки є Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 11.01.2013 №15576691 належною адресою відповідача є АДРЕСА_1, що приймається судом до уваги.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, про час та місце слухання належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 9101611947694. Відзив на позовну заяву не подав, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Суд, враховуючи думку позивача, вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у неї матеріалами за відсутності представника відповідача. Неподання відповідачем відзиву також не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

28.07.2005 між позивачем - Луганським міським комунальним підприємством „Теплокомуненерго" (постачальник, позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (споживач, відповідач) було укладено договір на поставку теплової енергії №564 (далі договір), за умовами якого постачальник зобов'язався подавати споживачу теплову енергію необхідної якості і в необхідних розрахункових або договірних обсягах (розділ 1 договору).

Теплова енергія подається споживачу в об'ємах згідно Додатку №1 (п.2.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору початок та закінчення опалювального сезону визначається погодними умовами і встановлюється постачальником на підставі рішення виконкому міської ради за середньодобової температури повітря не менше +8?С протягом 3-х діб.

Згідно п.6.3 договору споживач зобов'язався здійснювати оплату не пізніше 10 числа наступного місяця за розрахунковим.

Пунктом 7.2.3 договору сторони передбачили, що постачальник несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію -пеня в розмірі 0,5% суми, що підлягає оплаті, але не більше 2-х облікових ставок НБУ.

В п.10.1 договору сторони встановили строк його дії до 28.07.2008, але згідно п.10.3 договору він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його розірвання не буде заявлено письмово однією із сторін.

Позивач свої зобов'язання за договором за період з квітня 2011 року по жовтень 2012 року виконав у повному обсязі, що підтверджується виставленими рахунками та реєстрами про їх направлення відповідачу. Відповідач за надані послуги не оплатив, тому за ним виникла заборгованість за період з квітня 2011 року по жовтень 2012 року в сумі 8249 грн. 29 коп., на яку позивач нарахував пеню в сумі 472 грн. 39 коп., 3% річних в сумі 201 грн. 17 коп., інфляційні збитки в сумі 130 грн. 67 коп. та звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.3 договору сторони передбачили строк виконання обов'язку відповідача з оплати наданих послуг не пізніше 10 числа наступного місяця за розрахунковим, який відповідач не був дотриманий.

Факт надання послуг з постачання теплоносія в приміщення відповідача підтверджений матеріалами справи, тому позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 8249 грн. 29коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2.3 договору сторони передбачили, що постачальник несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію -пеня в розмірі 0,5% суми, що підлягає оплаті, але не більше 2-х облікових ставок НБУ.

Таким чином, нарахована позивачем відповідачу пеня за заявлений період згідно розрахунку (а.с.28) в сумі 472 грн. 39 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивачем правомірно нараховані відповідачу інфляційні нарахування за період з квітня 2011 року по жовтень 2012 року в сумі 130 грн. 67 коп. та 3% річних за період з квітня 2011 року по жовтень 2012 року в сумі 201 грн. 17 коп.

За вказаних обставин вимоги позивача підлягають до задоволення повністю.

Судовий збір покладається на відповідача згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 15.01.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго", м.Луганськ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго", вул.Куракіна, б.23а, м.Луганськ, код 24047779 заборгованість в сумі 8249 грн. 29 коп., пеню в сумі 472 грн. 39 коп., інфляційні нарахування в розмірі 130 грн. 67 коп., 3% річних в сумі 201 грн. 17 коп., судовий збір в сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення: 16.01.2013

Суддя Л.Л. Лазненко