Рішення № 28625136, 10.01.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №2601/19173/12

Провадження № 2/752/573/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.01.2013 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Овдій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»в особі Філії «Центральне РУ»Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

позивач звернувся в Голосіївський районний суд м. Києва з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат у справі.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 16.04.2007 р. між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит»в особі Філії «Київське регіональне управління Банку «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 10-425/07-А. На підставі зазначеного договору Позичальнику було надано в тимчасове користування кредитні ресурси в сумі 117 000 гривень, з оплатою по процентній ставці 14,5% річних та терміном погашення до 15.04.2012 р. Кредит було надано для придбання автомобіля «GREAT WALL SUV».

Відповідно до п.3.2.1. кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 зобов'язувався щомісяця, до 10 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами у розмірі 1 950 гривень.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту, 16.04.2007 р. між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору поруки, у випадку невиконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором та/або Договором кредитної лінії, Поручитель та Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що й Боржник, в тому числі по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків.

Крім того, 16.04.2007 р. між ОСОБА_1 та Кредитором було укладено договір застави автомобіля «GREAT WALL»марки SUV.

Відповідно до умов та положень вказаного договору, транспортний засіб передано в заставу як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих за Кредитним договором № 10-425/07-А від 16.04.2007 р., а також сплати процентів за користування кредитом, виходячи з процентної ставки 14,5% річних, пені, штрафних санкцій за цим договором або за Кредитним договором, враховуючи відшкодування збитків, завданих простроченням платежів за вказаними договорами, відшкодуванню витрат по зверненню стягнення на предмет застави, в повному обсязі (в тому числі витрати по вчиненню виконавчого напису), визначеному на момент фактичного задоволення вимог.

Однак, ОСОБА_1 не виконав своїх зобов»язань і сплатив лише частину коштів в погашення заборгованості, в зв»язку з чим сума боргу станом на 04.09.2012 р. становить 202 715 гривень 05 копійок.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив суд позов задовольнити, з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в ході розгляду справи визнав позов частково, не погоджуючись з розміром заборгованості, який пред»явлено до стягнення. ОСОБА_1 пояснив, що прострочення сплати кредиту виникло у зв'язку з фінансовими труднощами.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, хоча був повідомлений судом належним чином про день і час розгляду справи, не надав заяву про відкладення розгляду справи, не повідомив причини неявки, в зв»язку з чим суд вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 16.04.2007 р. між Банком «Фінанси та Кредит»в особі філії «Київське РУ»Банк «Фінанси та Кредит»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 10-425/07-А, відповідно до якого останньому було надано в тимчасове користування кредитні ресурси в сумі 117 000 гривень, з оплатою процентів у валюті кредитування, за процентною ставкою 14,5% річних та терміном погашення до 15.04.2012 р.

З метою виконання зобов'язань за Договором, 16.04.2007 р. між Позикодавцем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки.

16.04.2007 р. між ОСОБА_1 та Банком було укладено договір застави автомобіля.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу вищезазначені кошти.

Згідно з ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.2.1., 3.2.2. Кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 зобов'язався повністю повернути кредитні ресурси щомісяця, в термін до 10 числа кожного місяця, наступного за місяцем користування шляхом щомісячного зарахування відповідної суми (1 950 гривень) на Позичковий рахунок.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не виконав в повному обсязі своїх зобов'язань, передбачених Кредитним договором № 10-425/07-А, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 04.09.2012 р. становить 202 715 гривень 05 копійок, з яких:

- 40 032,96 гривень - сума основної заборгованості по кредиту;

- 3 369,18 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитними коштами;

- 3 254,71 гривні -заборгованість за нарахованою щомісячною комісією;

- 156 058,20 гривень -пеня за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків за користування ним та щомісячної комісії.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.п.2.1.,2.2. Договору поруки, у випадку невиконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором та/або Договором про відкриття кредитної лінії, Боржник і Поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що й Боржник в т.ч. по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню збитків.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, ікщо інше не передбачено законом.

Судом встановлено, що 22 вересня 2008 р., 24.04.2009 р. на адресу відповідачів було направлено повідомлення щодо усунення порушення, однак будь-яких дій, які свідчили про їх намір погасити наявну заборгованість відповідачами здійснено не було.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідачів не лише суму заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками, але і пеню, нараховану відповідо до умов Кредитного договору.

Розмір пені, що нарахована до стягнення позивачем, значно перевищує розмір заборгованості по тілу кредиту та нарахованим відсоткам за користування кредитними коштами.

Відповідно до ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що розмір пені перевищує розмір заборгованості, суд вважає за можливе застосувати положення ч.3 ст.551 ЦК України та зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню, до розміру основної заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками.

Оскільки, на день розгляду справи, з боку відповідачів не надано доказів про виконання свого обов'язку в частині сплати заборгованості за договором кредиту, суд вважає, що позов є обґрунтованим, обставини, викладені в ньому, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому він підлягає частковому задоволенню, за виключенням пені, яка була зменшена судом на підставі ч. 3 ст.551 ЦК України.

Крім того, суд вважає за необхідне на підставі ст.88 ЦПК України стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати в справі пропорціійно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 526, 554, 611, 625, 1050 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 88, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»в особі Філії «Центральне РУ»Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»в особі Філії «Центральне РУ»Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»заборгованість за кредитним договором в розмірі 93313 гривень 70 копійок, судовий збір в розмірі 932 гривні 48 копійок, а всього 94245 гривень 48 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва.

Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні під час оголошення рішення суду, мають право оскаржити його протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя