Постанова № 28623530, 20.12.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.12.2012 р. справа №5009/3339/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброва Г.І., Чернота Л.Ф.Представники сторін: від позивача:Зайцев В.В. -за довіреністю;від відповідача:Стініч М.М. -за довіреністю; розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької областівід30.10.2012 р. (підписано 05.11.2012 р.)у справі№ 5009/3339/12 (суддя Давиденко І.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інна", м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжяпровизнання недійсним рішення, оформленого протоколом від 21.06.12

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2012 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Інна", м. Запоріжжя (позивач) із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя (відповідач) про:

- визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 21.06.12. по розгляду акту про порушення № 0008353 від 12.06.12.;

- скасування оперативно-господарської санкції шляхом скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 21.06.12. по розгляду акту про порушення № 0008353 від 12.06.12.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.10.2012 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення по справі, невідповідність висновків, викладених в рішенні обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник посилався на помилковість висновків господарського суду щодо відсутності в акті про порушення та схемі до акту місця підключення електропроводки до мереж енергопостачальника, зазначивши, що таке порушення відображене в таблиці третього розділу в графі «Самовільне підключення»точка 2 та позначене так само на схемі, яка додана до акту про порушення.

Апелянт також вважає безпідставним посилання в рішенні суду на листи НКРЕ від 26-27.09.2012р., в яких зазначено про відсутність в акті місця самовільного підключення, оскільки НКРЕ не вірно застосовано норми Правил та Методики, а тому суд першої інстанції повинен був перевірити надані НКРЕ висновки у спірних листах.

Крім того, відповідач вважає, що визначені в акті про порушення недоліки не звільняють позивача від відповідальності за здійснення правопорушення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії № 3399 від 30.06.2004р. (далі - Договір), згідно з яким відповідач зобов'язався постачати електроенергію, а позивач -споживати та оплачувати її вартість та здійснювати інші передбачені договором платежі у відповідності до умов договору та Правил.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що Договір у спірний період (на момент здійснення спірної перевірки) був чинним.

Працівниками відповідача 12 червня 2012 року у приміщенні кафе "Бахус", що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 27, та належить позивачу, складено акт № 00008353 (а.с. 12 -13) про порушення позивачем Правил у вигляді підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електропроводки поза розрахунковим приладом обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. В акті зазначено, що приєднання виконано приховано алюмінієвим провідником перерізом 4 кв.мм по мережі 220В.

Акт про порушення Правил користування електричною енергією № 00008353 (надалі -акт) був підписаний представниками відповідача, представник позивача підписав акт із зауваженнями щодо відсутності безоблікового приєднання.

До акту додано схему електропостачання споживача (а.с.13).

Рішенням комісії відповідача від 21.06.2012 року, яке оформлене протоколом б/н (а.с. 14) на підставі зазначеного акту про порушення № 00008353 було донараховано вартість необлікованої електроенергії, що склала 65281 кВт, на суму 58 131,78 грн., за період часу: з 13.06.09р. по 15.06.12р., на яку був виписаний рахунок № 1228 від 31.01.2012р. (а.с. 17).

Статтею 235 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною.

Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Постановою Верховного суду України від 04.04.2011р. по справі № 2-24/912-2010, що є обов'язковою для застосування в силу ст.111-28 ГПК України, визначено, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санацією, отже спірне рішення комісії відповідача є оперативно-господарською санкцією.

Підстави та порядок застосування вказаної санкції зазначені в Правилах користування електричною енергією затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 в редакції, що діяла на момент проведення перевірки (далі -Правила), обов'язковість застосування яких також встановлена сторонами в п. 2.1. Договору.

Згідно із п. 6.41 Правил (в редакції, що діяла на час складання акту), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору, на місці виявлення порушення, у присутності представника споживача, оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

У разі відмови споживача підписати акт, в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Крім того, за змістом п. 2.1.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656 (далі-Методика), що застосована відповідачем в спірному рішенні комісії, умовою до такого застосування є обов'язкове зазначення в акті про порушення та позначення на схемі місця (точки) підключення до відповідних мереж, а п. 4.6 Методики вимагається зазначення в акті всіх, необхідних для розрахунку параметрів, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, зокрема, меж балансової належності.

Згідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечуючи проти факту порушення зі свого боку, позивач вказує, що належне йому нежитлове приміщення кафе знаходиться в підвалі житлового будинку, електропостачання на електроустановки приміщення здійснюється від ВРУ житлового будинку, а в самому приміщенні розташовані загальні комунікації будинку, в тому числі - електричні мережі з відповідними прохідними коробами та комутаційними пристроями, до яких позивач не має ніякого відношення.

Належними доказами доводи позивача відповідачем не спростовані.

Ухвалою судової колегії від 30.11.2012 року відповідача було зобов'язано надати Додаток до Договору про постачання електричної енергії №3399 «Однолінійна схема з вказівкою меж балансової належності та експлуатаційної відповідальності», наявність якого передбачена розділом 9 Договору.

Такого Додатку відповідач не надав.

Матеріалами справи, зокрема змістом акту від 24.20.08 (а.с.55) підтверджуються доводи позивача щодо розташування в приміщенні кафе загальних електричних мереж будинку з роз'єднувальними коробами та комутаційними пристроями, частина яких була опломбована відповідачем за вказаним актом, а частина -вже після спірної перевірки -за актом про опломбування від 13.08.2012 року (а.с.16)

Стан вказаних мереж не охоплювався межами відповідальності позивача, що підтверджується змістом акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (а.с.30).

Будь-яких доказів приєднання до вказаних мереж будь-яких електроустановок позивача матеріали справи, в тому числі акт про порушення -не містять.

Вказаний акт про порушення взагалі не містить зазначення точки підключення до відповідних мереж, не містить вказання на струмоприймачі позивача, які начебто приєднані безобліково, а отже прямо протирічить вищевказаним вимогам Правил та Методики, що унеможливлює прийняття вказаного акту як підстави до визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил.

Також за змістом вказаного акту про порушення, відсутні будь-які пошкодження мереж та електропроводки, за якими здійснюється енергопостачання, схема обліку із відповідними приладом та пломбами також не порушені.

Крім того, акт про порушення взагалі не містить доказів знаходження виявленого кабелю під електричним навантаженням під час перевірки, більш того, у відповідній графі щодо наявності струму споживання п. 3 акту про порушення зазначено, що останнього не було.

Складена відповідачем у якості додатка до акту про порушення схема підключення електроустановки (а.с. 13), не підтверджує зміст акту, оскільки відображає розташування електроустановок вже після приладу обліку споживача, а розташування точок начебто самовільного підключення та вилучення зразка кабелю взагалі не має до електроустановок позивача жодного відношення.

За змістом п. 6.1 Правил, обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

В розумінні п. 1.2 Правил недоврахована електрична енергія -обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

Відповідач не дотримався вимог Правил при складанні акту про порушення та проведення перевірки, не відобразив в акті відомості, що є необхідними для застосування акту в якості підстави до нарахування суми недооблікованої електричної енергії, отже вказаний акт про порушення не підтверджує факт вчинення позивачем порушення Правил та не є підставою до нарахування вартості недооблікованої електричної енергії за рішенням комісії в порядку п.6.42 Правил.

Отже факт самовільного підключення електропроводки позивача до мереж відповідача та безоблікове споживання електричної енергії спростовується матеріалами справи, законні підстави застосування спірної господарської санкції відсутні, оскільки факту порушення не встановлено.

Крім того, розраховуючи обсяг та вартість неврахованої електричної енергії, відповідач припустився також порушень вимог п. 2.9 Методики в частині визначення періоду нарахування, провівши його не за кількістю робочих днів споживача з дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (тобто з 21.02.2012 року згідно до акту про опломбування від 20.02.2012 року на а.с.11), а за трирічний період, що в рази перебільшує суму, на яку відповідач міг би претендувати у разі підтвердження факту самовільного підключення.

Судова колегія вважає безпідставними доводи відповідача щодо наявності на акті про опломбування розрахункового засобу обліку примітки «технічна перевірка не проводилася», оскільки за змістом п.п.1.2,3.31-3.34 Правил опломбовуючи елементи розрахункового засобу обліку споживача, енергопостачальник засвідчує відповідність стану засобу обліку та схеми його підключення вимогам нормативно-технічних документів, відсутність доступу до струмоведучих частин схеми обліку, що відповідає визначенню «технічна перевірка»в п.1.2 Правил. Зазначена примітка свідчить тільки про недбале ставлення працівників відповідача до виконання своїх обов'язків та не може бути причиною звільнення відповідача від правових наслідків таких дій.

За таких підстав є законним та обґрунтованим висновок господарського суду Запорізької області про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги щодо правомірності його складання є безпідставними.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 30.10.2012 року у справі №5009/3339/12 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 30.10.2012 року у справі №5009/3339/12 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуюча О.В. Стойка

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота

Надр.5 прим.

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС