Рішення № 28623321, 10.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/16181-2012 10.01.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.І. Консалтинг»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Муштей Л.Ю. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 10 січня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

14 листопада 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фора»(позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву № 09/03-юр від 31.08.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.І. Консалтинг» (відповідач) грошових коштів в розмірі 26 086,50 грн. (двадцять шість тисяч вісімдесят шість гривень 50 копійок), як безпідставно отриманих коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не надав послуги на користь позивача по отриманню дозволу на розміщення об'єктів зовнішньої реклами та не повернув отримані за надання таких послуг кошти в сумі 25 200,00 грн., у зв'язку з чим останній звернувся до суду з вимогами стягнути безпідставно отримані кошти.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 13.12.2012 року.

Розпорядженням від 13.12.2012р. заступника голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-10/16181-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»до Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.І. Консалтинг» про стягнення грошових коштів для розгляду судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2012 року справа № 5011-10/16181-2012 прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 10.01.2013 року о 10:55.

Розпорядженням від 18.12.2012р. заступника голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-10/16181-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»до Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.І. Консалтинг» про стягнення грошових коштів для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року призначено розгляд справи № 5011-10/16181-2012 на 10.01.2013р. о 10:55.

10 грудня 2012 року через канцелярію до суду від позивача надійшли додаткові документи по справі № 5011-10/16181-2012, оформлені супровідним листом № 12/11-юр від 10.12.2012р., які долучено судом до матеріалів справи.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що в вересні 2010 року перерахував на користь відповідача грошові кошти в розмірі 25 200,00 грн., як суму авансової плата за дозвіл на розміщення реклами, однак, як стверджує позивач, відповідач не надав послуги по отриманню дозволу на розміщення об'єктів зовнішньої реклами та не повернув отримані за надання таких послуг кошти в сумі 25 200,00 грн., а тому, за переконанням позивача, відповідач повинен повернути отримані грошові кошти без належної на те підстави.

З матеріалів справи слідує, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 25.06.2011р. надіслав відповідачу лист № 220 від 23.06.2011р. про повернення коштів (копія вимоги в справі). Як стверджує позивач, на його звернення відповідач не відреагував, безпідставно отриманих коштів не повернув.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання зобов'язання щодо повернення безпідставно набутих грошових коштів.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в вересні 2010 року позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти в розмірі 25 200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 768525 від 30.09.2010р. (копія платіжки міститься в справі).

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом вставлено, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 25.06.2011р. надіслав на адресу відповідача лист про повернення коштів на суму 25 200,00 грн. в якому вимагав повернути помилково перераховані грошові кошти. Факт надсилання вимоги про повернення коштів підтверджується описом вкладення в цінний лист з відміткою поштового штемпеля про відправлення відповідної кореспонденції та повідомленням про вручення реєстр. № 02092 0225718 2 (копії документів містяться в справі). Позивач зазначає, що на його звернення відповідач не відреагував, безпідставно отриманих коштів не повернув.

З тверджень позивача судом з'ясовано, що станом на час розгляду справи сума безпідставно набутих коштів відповідачем не перерахована, що підтверджується довідкою № 12/10-юр від 10.12.2012р. (оригінал міститься в справі).

Зважаючи на викладене, дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо повернення позивачу безпідставно отриманих коштів відповідачем, станом на січень 2012 року, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 25 200,00 грн., як безпідставно отриманих коштів.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, позивач, в силу вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 625 Цивільного кодексу України, має довести обов'язок сплатити 3% річних за заявлений до стягнення період нарахування відповідних санкцій за прострочення повернення відповідачем грошових коштів, як безпідставно набутих.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням надсилання позивачем відповідачу вимоги про повернення грошових коштів, наслідком чого є виникнення, в силу ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 625 Цивільного кодексу України, грошового зобов'язання у відповідача пере позивачем щодо повернення таких коштів згідно листа № 220 від 23.06.2011р., стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 874,06 грн. 3% річних, що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів25200.0007.07.2011 - 31.08.20124223 %874.06Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 26 074,06 грн. з них основного боргу -25 200,00 грн. та 3% річних - 874,06 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 608,69 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.І. Консалтинг»(ідентифікаційний код: 36843221, адреса: 01010, м. Київ, вул. Суворова, буд. 19-А), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора» (ідентифікаційний код: 32294897, адреса: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу/безпідставно отримані кошти -25 200,00 грн. (двадцять п'ять тисяч двісті гривень), 3% річних - 874,06 грн. (вісімсот сімдесят чотири гривні 06 копійок) та судові витрати - 1 608,69 грн. (одна тисяча шістсот вісім гривень 69 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.01.2013р.

Суддя О.В. Котков