Рішення № 28623248, 15.01.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" січня 2013 р. Справа № 6/5007/1415/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Калінчук О.В. довіреність від 15.01.2013р. за вих.№8;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Житомирського агротехнічного коледжу (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО Агро-Пром-Сервіс" (с.Вереси Житомирський район Житомирська область)

про стягнення 6333,96 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 6333,96грн. заборгованості за надані послуги по збиранню зернових, з яких: 5024,72грн. - основний борг, 857,02грн. - інфляційні, 452,22грн. - 3% річних. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду надав акт звірки взаємних розрахунків від 15.01.2013р., підписаний представниками обох сторін та скріплений їх печатками.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали суду (а.с.17).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2009 року між Житомирським агротехнічним коледжем (Виконавець/позивач) та Відкритим акціонерним товариством "ВО Агро-Пром-Сервіс", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ВО Агро-Пром-Сервіс" (Замовник/відповідач) було укладено договір №17 (а.с.9), за умовами якого виконавець зобов'язується провести збирання зернових зернозбиральним комбайном ДОН-1500 на площі 120 га.

Договірна ціна робіт, що доручені виконавцю, буде визначатися за цінами, що складуться на ринку на момент надання послуги на паливі замовника. Погодження ціни оформляється сторонами додатково "протоколом узгодження цін". Замовник зобов'язаний перерахувати попередню оплату в розмірі 15000,00 грн. до початку надання послуги. Після завершення робіт результати оформляються актом виконаних робіт. Замовник здійснює оплату згідно акту виконаних робіт до 01.09.2009р. (п.2 договору).

Відповідно до Протоколу визначення та погодження ціни на збирання зернових (а.с.10) сторонами визначено та погоджено ціну на збирання зернових колосових культур в ТОВ "ВО Агро-Пром-Сервіс", яка становить 300,00 грн. за 1 га.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуг по збиранню зернових культур (обмолот зернових культур, а саме: ячменю на площі 5 га, пшениці на площі 17 га, жита на площі 36 га, овсу на площі 45 га, загальною площею 103 га), а відповідач отримав від позивача послуг на суму 30900,00грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 01.09.2009р. (а.с.11).

Відповідач свої зобов'язання за договором №17 від 26.06.2009р. виконав частково та заборгував позивачу 5024,72грн., що також стверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 15.01.2013 р. Це і стало причиною виникнення спору.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 857,02 грн. - інфляційних та 452,22 грн. - 3% річних.

З огляду на предмет і характер зобов'язань, взятих сторонами в договорі, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг зі збирання зернових зернозбиральною технікою згідно договору №17 про надання послуг від 26.06.2009р., які регулюються главою 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст. 901, 903 ЦК України (договір про надання послуг).

Відповідно до вказаних статей за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї статі застосовуються до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визначаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Враховуючи, що відповідач в порушення умов договору №17 від 26.06.2009р. не провів розрахунки з позивачем, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 5024,72грн. боргу за надані послуги обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних та 3% річних (а.с.14), суд вважає його обґрунтованим, оскільки інфляційні в сумі 857,02грн. та 3% річних у розмірі 452,22грн. нараховані відповідно до вимог чинного законодавства України.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, інфляційних та річних, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів тощо).

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами, які є в матеріалах справи, і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача за правилами ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО Агро-Пром-Сервіс" (12430, Житомирська область, Житомирський район, с. Вереси, вул. Леніна, 13-Б, код 34277698)

- на користь Житомирського агротехнічного коледжу (10031, м. Житомир, вул. Щорса, 96, код 00727966) - 6333,96грн. заборгованості, з яких: 5024,72грн. - основний борг, 857,02грн. - інфляційні, 452,22грн. - 3% річних, а також 1609,50грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16 січня 2013 року. 16 січня 2013 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек.з повід.)