Ухвала суду № 28622658, 03.05.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Майстренко Н.М.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"03" травня 2012 р. Справа № 0670/3009/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Кузьменко Л.В.

Пасічник С.С.,

при секретарі Бєляєвій Т.В.,

за участю сторін:

від позивача: Жуковського Г.В., представника за довіреністю,

від відповідача: не з"явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" грудня 2011 р. у справі за позовом Дочірнього підприємства "Крупзавод Озерянка" Товариства з обмеженою відповідальністю "ІПС" до Державної податкової інспекції у Житомирському районі про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 21 грудня 2011 року адміністративний позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Житомирському районі від 15.03.2011 року №0000292301 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 129005,00 грн., з яких 103204,00 грн. - основний платіж та 25801,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 15.03.2011 року №0000302301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 7365,00 грн., з яких 5892,00 грн. - основний платіж та 1473,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач у справі звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі відповідач вказав, що судом першої інстанції неповно з"ясовані обставини справи, а також порушені норми матеріального права, зокрема п. 5.9 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, враховуючи таке.

З матеріалів справи вбачається, що Дочірнє підприємство "Крупзавод Озерянка" Товариства з обмеженою відповідальністю "ІП С" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 15.03.2011 року №0000292301 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 129005,00 грн., з яких 103204,00 грн. - основний платіж та 25801,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, а також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.03.2011 року №0000302301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 7365,00 грн., з яких 5892,00 грн. - основний платіж та 1473,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на безпідставність висновків акту перевірки щодо порушення підприємством вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 11.21 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем було здійснено виїзну планову перевірку Дочірнього підприємства "Крупзавод Озерянка" товариства з обмеженою відповідальністю "ІПС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року, за наслідками якої складено акт від 11.03.2011 року №439/23-0/31049994/0110.

У ході здійснення перевірки відповідачем зроблено, зокрема, висновок про порушення підприємством вимог пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, пп. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7, пп. 11.2.1 п. 11.2, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток на 110891,00 грн., в тому числі: за III квартал 2009 року - на 4749,00 грн., за ІІІ-ІУ квартал 2009 року - на 36059,00 грн., за І квартал 2010 року - на 29743,00 грн., за І півріччя 2010 року - на 44339,00 грн., за 9 місяців 2010 року - на 43503,00 грн., за 2010 рік - на 74832,00 грн.; а також висновок про порушення підприємством вимог п. 4.1. ст. 4, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість на 5892,00 грн., у тому числі: за грудень 2009 року - на 42,00 грн. та за січень 2010 року - на 5850,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 15.03.2011 року були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000292301, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 138614,00 грн., з яких 110891,00 грн. - основний платіж та 27723,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; а також №0000302301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 7365,00 грн., з яких 5892,00 грн. - основний платіж та 1473,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до наданого відповідачем розрахунку донарахованих податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розрізі встановлених у акті перевірки порушень, донарахування у сумі 110891,00 грн. пов'язано з наступними обставинами:

- позивачем у порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" неправильно визначено приріст балансової вартості запасів, що призвело до заниження валових доходів у сумі 20764,00 грн. та донарахування податку на прибуток підприємств у сумі 5191,00 грн.;

- у порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем безпідставно збільшено валові витрати на суму 104476,00 грн., зв'язку з чим донараховано податок на прибуток підприємств у сумі 26119,00 грн.

- заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.6 декларації "Інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5" у сумі 30749,00 грн., у зв'язку з чим донараховано податок на прибуток підприємств у сумі 7687,00 грн.;

- у порушення пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством у І півріччі 2010 року завищено валові витрати на суму попередньої оплати по постачальнику ВКФ "Югдоргсервіс", які відображені по рахунку 631, на суму 76840,00 грн., у зв'язку з чим донараховано податок на прибуток підприємств у сумі 19210,00 грн.;

- підприємством у 2010 році неправомірно віднесено до складу валових витрат 186498,00 грн., які є вартістю послуг з передпродажної підготовки товарів та мерчендайзингу, наданих ТОВ "Пакко Холдінг", що призвело до завищення валових витрат на зазначену суму та донарахування податку на прибуток підприємств у сумі 46625,00 грн.;

- підприємством неправомірно віднесено до складу валових витрат витрати по оплаті рекламних послуг, наданих ТОВ "Рост Медіа", у сумі 24496,00 грн., у зв'язку з чим донараховано податок на прибуток підприємств у сумі 6124,00 грн.

В зв"язку з тим, що позивач погодився з висновком контролюючого органу про заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.6 декларації "Інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5" у сумі 30749,00 грн. ( у зв'язку з чим донараховано податок на прибуток підприємств у сумі 7687,00 грн.), та погодився зі збільшенням грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 7687,00 грн. та із застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1922,00 грн., то подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить частково визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.03.2011 року №0000292301.

Щодо питання обґрунтованості висновків відповідача про порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок неправильного визначення прирісту балансової вартості запасів, що призвело до заниження валових доходів у сумі 20764,00 грн., та безпідставного збільшення валових витрат на суму 104476,00 грн. (4 квартал 2009 року) колегія суддів зазначає таке.

Встановлено, що позивач самостійно виявив дані помилки та виправив їх у декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік.

Відповідач вважає, що дана помилка могла бути виправлена тільки шляхом подання уточнюючого розрахунку до декларації того податкового періоду, в якому була допущена помилка. Натомість, позивачем до податкового органу подано декларацію за наступний податковий період з виправленими показниками, що, на думку відповідача, є беззаперечним порушенням як Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", так і Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року №143.

Колегія суддів не погоджується з доводами відповідача.

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-111 (з відповідними змінами та доповненнями), який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Таким чином, платник податків може подати уточнюючий розрахунок або відобразити уточнюючі показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період. Можливість реалізації даного права не ставиться у залежність від виду податку, періоду та способу звітування.

Вказане не суперечить вимогами п. 2.3 розділу 2 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року №143, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року за №271/7592, відповідно до якого платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф, нарахований відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону №2181. Уточнюючий розрахунок, який відображає виправлені показники, складається за формою, що додається до цього Порядку;

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону №2181, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу (рядок 02.2) та валових витрат (рядок 05.2) того податкового періоду, за який подається звітна декларація.

У декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік Дочірнє підприємство "Крупзавод Озерянка" відобразило коригування валового доходу, валових витрат, а також самостійно нарахувало суму штрафу у зв'язку з виправленням помилок.

З урахуванням викладеного, збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у сумі 31310,00 грн. є неправомірним.

Щодо порушення позивачем пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок завищення підприємством у І півріччі 2010 року валових витрат на суму попередньої оплати по постачальнику ВКФ "Югдоргсервіс" на суму 76840,00 грн., то колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в цій частині відповідач не довів правомірності свого рішення, а тому збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 19210,00 грн. за завищення валових витрат на 76840,00 грн. є незаконним.

Так, з наданого позивачем реєстру кореспонденції бухгалтерського обліку та показників валових витрат ДП "Крупзавод Озерянка" вбачається, що у І кварталі 2010 року попередня оплата у сумі 76840,00 грн. була включена до складу валових витрат, а у другому кварталі 2010 року - виключена, а тому твердження відповідача, що позивачем фактично суму 76840,00 грн. двічі віднесено до складу валових витрат, є безпідставними.

Крім того, з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за І квартал 2010 року вбачається, що по постачальнику ВКФ "Югдоргсервіс" обороти за цей період складають: Дт 664880,26 грн. Кт 572671,40 грн., сальдо на кінець періоду Дт 92208,86 грн. (без ПДВ - 76840,00 грн.). У той же час, за І півріччя 2010 року згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 сальдо на кінець цього періоду відсутнє, що спростовує висновок контролюючого органу стосовно повторного включення позивачем до складу валових витрат 76840,00 грн.

Щодо рішення Державної податкової інспекції у Житомирському районі від 15.03.2011 року №0000292301 в частині донарахування податку на прибуток підприємств у сумі 46625,00 грн., що пов'язано з включенням до складу валових витрат вартості послуг з передпродажної підготовки товарів та мерчендайзингу, наданих ТОВ "Пакко Холдінг", на загальну сумуі 86498,00 грн., колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Матеріалами справи стверджується, що всі необхідні документи щодо придбання та оплати придбаних послуг у ТОВ "Пакко Холдінг" є в наявності у позивача. У підтвердження витрат за наслідками господарських взаємовідносин з ТОВ "Пакко Холдінг" позивачем, зокрема, надано договір від 15.06.2009 року №150609-06/2л, укладений з зазначеним товариством (Виконавець), за умовами якого Виконавець надає наступні послуги: формування повноцінної асортиментної присутності товарів, які поставляються Замовником, у торгівельних точках Виконавця, оформлення їх первинного експонування; здійснення розповсюдження Виконавцем товару з Регіонального Центру в мережі магазинів; здійснення документального й технічного супроводу процесів торгівлі; інформування клієнтів про зміни асортименту продукції та цінової політики.

Крім того, відповідно до договору від 15.06.2009 року №150609-08/1п (ДГ-00102) позивач (Постачальник) взяв на себе зобов'язання постачати ТОВ "Пакко Холдінг" (Покупець) товар партіями у відповідності до замовлень Покупця за відповідну плату. Відповідачем не заперечується, що основним видом діяльності позивача є виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості.

Позивачем також надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2010 року на суму 28496,22 грн., від 28.02.2010 року на суму 37711,68 грн., від 31.10.2010 року на суму 19231,00 грн., від 30.11.2010 року на суму 31346,40 грн., від 31.12.2010 року на суму 52868,52 грн., розрахункові документи про здійснення оплати за надані послуги, якими є платіжні доручення від 16.11.2010 року, від 13.12.2010 року, від 22.12.2010 року, від 18.01.2011 року, а також заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог від 11.03.2010 року, від 12.04.2010 року, від 10.06.2010 року, від 09.09.2010 року.

З довідки ТОВ "Пакко Холдінг" від 01.07.2011 року №6438 суд вбачає, що товариство підтвердило, що у період з 15.09.2009 року по 31.12.2010 року Дочірньому підприємству "Крупзавод Озерянка" були надані послуги мерчендайзингу, які обумовлені договором від 15.06.2009 року №150609-06/2л. Послуги надавались у мережі роздрібної торгівлі м. Хмельницького, м. Житомира, м. Ужгорода та м. Рівне (а. с. 53, том 2).

Колегія суддів також враховує, що після укладення договору зТОВ "Пакко Холдінг" доходи позивача від реалізації власної продукції збільшились, а також збільшився прибуток підприємства.

З урахуванням викладеного, витрати за наслідками господарських взаємовідносин з ТОВ "Пакко Холдінг" у сумі 186498,00 грн. правомірно включені позивачем до складу валових витрат підприємства.

Щодо витрат у сумі 24496,00 грн., пов'язаних з оплатою рекламних послуг ТОВ "Рост Медіа", судом встановлено, що відповідно до договору від 29.03.2010 року №29/03/10, укладеного між позивачем (Замовник) та ТОВ телерадіокомпанія "Рост Медіа" (Виконавець) про організацію рекламної кампанії, Виконавець взяв на себе зобов'язання надати Замовнику послуги по розміщенню рекламних матеріалів Замовника в ефірі регіональних каналів України, в друкованих засобах масової інформації, на радіо, а також з використанням інших способів доведення рекламної інформації до споживача. Умови розміщення рекламних матеріалів Замовника (територія виходу в ефір, ефірний час, площа в друкованих ЗМІ, вартість та порядок сплати, строки підготовки та вимоги до рекламних матеріалів, графік здійснення рекламної кампанії та інше) обумовлюються в Додатках до Договору. Крім того, виконавець за завданням Замовника може приймати на себе підготовку для Замовника відповідних рекламних матеріалів.

Сторонами даного договору було складено додатки №1 та №2 до нього від 29.03.2010 року та від 09.04.2010 року відповідно, якими визначено територію виходу в ефір реклами позивача (м. Житомир та Житомирська область, м. Ужгород, м. Івано-Франківськ, м. Вінниця), вид послуг (рекламна кампанія в регіональних блоках ТК "Інтер" та ТК "СТБ"), строки виконання завдання та вартість послуг.

На виконання умов даного договору ТОВ "Рост Медіа" були виписані рахунки-фактури від 09.04.2010 року та від 20.05.2010 року, а також складені з позивачем акти здачі - прийняття робіт (надання) послуг від 30.05.2010 року на загальну суму 8124,31 грн., від 31.05.2010 року на загальну суму 13462,28 грн. та від 30.06.2010 року на загальну суму 7808,50 грн.

Розрахунок був здійснений відповідно до платіжних доручень від 12.04.2010 року №546, від 14.04.2010 року №605, від 26.04.2010 року №646, від 20.05.2010 року №763, від 28.05.2010 року №804 та від 15.06.2010 року №883, копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, факт придбання та оплати рекламних послуг, наданих ТОВ "Рост Медіа", підтверджується бухгалтерськими документами.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що донарахування позивачу податку на прибуток підприємств у сумі 6124,00 грн. за неправомірне включення до складу валових витрат вартості рекламних послуг є таким, що не узгоджується з вимогами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Житомирському районі від 15.03.2011 року №0000292301 в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на 129005,00 грн., з яких 103204,00 грн. - основний платіж та 25801,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, не відповідає вимог ч. 3 ст. 2 КАС України.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 15.03.2011 року №0000302301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 7365,00 грн., з яких 5892,00 грн. - основний платіж та 1473,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 цієї ж статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Зважаючи на те, що придбання передпродажних та рекламних послуг пов'язано з господарською діяльністю ДП "Крупзавод Озерянка", місцевий суд дійшов правомірного висновку про дотримання позивачем усіх визначених Законом України "Про податок на додану вартість" правових підстав для включення суми податку на додану вартість у розмірі 4899,00 грн. до складу податкового кредиту товариства.

Наявні у позивача податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи, є належними доказами формування підприємством податкового кредиту.

Щодо заперечень відповідача стосовно того, що позивачем не наведено жодних доводів у спростування порушень, які пов'язані з невключенням до складу податкових зобов'язань серпня 2010 року податку на додану вартість у сумі 461,00 грн.; неправомірним включенням до складу податкового кредиту 582,00 грн. (у тому числі у листопаді 2009 року -128,00 грн., у лютому 2010 року - 63,00 грн., у квітні 2010 року - 60,00 грн., у травні 2010 року -135,00 грн., у липні 2010 року - 169,00 грн.) на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "СІТ", та у травні 2010 року - 1530,00 грн. на підставі податкової накладної, отриманої від ТОВ "Континент Нафтотрейд", у зв'язку з розбіжностями з контрагентами, що виявлені автоматизованою системою співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів; безпідставним включенням до складу податкового кредиту грудня 2010 року податку на додану вартість у сумі 10250,00 грн., нарахованого на суму отриманого товару від ПП "Агрофірма "Вікторія", суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до п. п. З, 4 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 2.12.2010 року №984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за №34/18772, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Пунктом 5.2 розділу II названого Порядку передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Крім того, відповідно до п. З розділу III цього ж Порядку до акта (довідки) документальної позапланової перевірки додаються інформативні додатки залежно від питань, що підлягали перевірці, якими, зокрема, є розрахунки донарахованих (зменшених) сум податків та зборів, а також розрахунки зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, зменшення (збільшення) заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість, зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розрізі податкових періодів (п. 1 цього розділу).

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що складений ДПІ у Житомирському районі за наслідками перевірки позивача акт від 11.03.2011 року №439/23-0/31049994/0110 не відповідає наведеним вимогам.

Так, у розділі 4 зазначеного акта перевірки зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 5892,00 грн., у тому числі за грудень 2009 року - на 42,00 грн. та за січень 2010 року - на 5850,00 грн. Крім того, зроблено висновок про зменшення підприємству залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за грудень 2010 року на 29660,00 грн.

Суд правильно вказав, що відповідачем у акті перевірки чітко та систематизовано не викладено обставин тих порушень, які нібито не були спростовані позивачем, з зазначенням відповідних первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, наведенням регістрів бухгалтерського обліку, кореспонденції рахунків операцій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, що взагалі унеможливлює встановлення того, на що вплинули дані порушення: або на висновок про заниження податку на додану вартість, або на висновок про зменшення підприємству залишку від'ємного значення податку на додану вартість.

Суд також правильно встановив, що розрахунок заниження податку на додану вартість за 2009 рік (з врахуванням тверджень податкового органу про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту у листопаді 2009 року 128,00 грн.) відповідно до наведених у акті перевірки зведених даних щодо задекларованих та встановлених у ході перевірки сум податку на додану вартість був здійснений без врахування суми від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 28931,00 грн., у той час як така сума була задекларована позивачем за вересень 2009 року (104505,00-76516,00-28078,00+128,00=42), а відтак висновок відповідача про заниження податку на додану вартість за грудень 2009 року зроблений без здійснення належного розрахунку. Жодного обґрунтування в підтвердження правильності розрахунку сум податку на додану вартість відповідачем надано не було.

Щодо висновку відповідача про заниження податку на додану вартість за січень 2010 року на 5850,00 грн., то суд правильно врахував, що у січні 2010 року відповідачем не було визнано право позивача на включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "Пакко Холдінг" (на загальну суму 28496,22 грн., в т.ч. ПДВ - 4749,00 грн. та на загальну суму 9105,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1518,00 грн.). Зважаючи на задеклароване позивачем за січень 2010 року від'ємне значення податку на додану вартість у сумі 387,00 грн. та на невизнаний відповідачем податковий кредит у загальній сумі 6267,00 грн., сума донарахування мала б становити 5880,00 грн., у той час як оскаржуваним рішенням за цей період донараховано 5850,00 грн.

Відповідач не надав розрахунків донарахованої суми податку на додану вартість, а його посилання на те, що позивачем не спростовані порушення, викладені в акті перевірки щодо належного формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, не є тими обставинами, які доводять правомірність рішення контролюючого органу від 15.03.2011 року №0000302301.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.03.2011 року №0000302301 також підлягають задоволенню у повному обсязі.

Підсумовуючи наведене, слід вказати, що рішення суду першої інстанції прийняте з повним з"ясуванням всіх обставин справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його належить залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195,198, 200, 205, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Л.В. Кузьменко С.С. Пасічник

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Дочірнє підприємство "Крупзавод Озерянка" Товариств з обмеженою відповідальністю "ІПС" с.Озерняка,Житомирська область, Житомирський район

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Житомирському районі пл.Перемоги 2,м.Житомир,10014 (р/п)