Рішення № 28622574, 20.12.2012, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 2-3448/12

Провадження № 2/1015/1833/2012

РІШЕННЯ

іменем України

20.12.2012 року Києво-Святошинський районний суд Київської областів складі:

головуючого судді Коцюрби М. П.,

за участю секретаря: Кучер В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2012 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі -ПАТ КБ «ПриватБанк», Банк, Позивач) звернулось до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № КЗН1АК22090042 від 06.09.2007 року (далі -кредитний договір) ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 52 246 (п'ятдесят дві тисячі двісті сорок шість) грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.09.2012 року.

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Заборгованість відповідача за кредитним договором становить 77 812 (сімдесят сім тисяч вісімсот дванадцять) грн. 54 коп., яка складається: заборгованість за кредитом -19 446 (дев'ятнадцять тисяч чотириста сорок шість) грн. 58 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом -22 290 (двадцять дві тисячі двісті дев'яносто) грн. 64 коп.; заборгованість по комісії за користування кредитом -10 049 (десять тисяч сорок дев'ять) грн. 85 коп.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 26 025 (двадцять шість тисяч двадцять п'ять) грн. 47 коп.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк»і ОСОБА_1 06.09.2007 року уклали договір застави рухомого майна № КЗН1АК22090042 (далі -договір застави), згідно з яким Відповідач надав в заставу автомобіль «ВАЗ», модель: 21112, рік випуску:2007, тип ТЗ: легковий універсал - в, № кузова/шасі:НОМЕР_2 реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 та у п.34.5 договору застави визначили, що вартість заставного майна становить 45 800 (сорок п'ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп.

Згідно ч.2 ст. 28 Закону України «Про задоволення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та п.12.2.2 договору передбачено обов'язок Відповідача передати у володіння предмет застави Заставодержателю в разі невиконання Відповідачем покладених на нього зобов'язань.

26.07.2012 року на адресу Відповідача було надіслано претензію з вимогою повернути всю суму заборгованості та/або передати заставний автомобіль ПАТ КБ «Приватбанк»для його реалізації, але вказана вимога Відповідачем була залишена без реагування.

Позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № КЗН1АК22090042 від 06.09.2007 року в сумі 77 812 (сімдесят сім тисяч вісімсот дванадцять) грн. 54 коп. звернути стягнення на предмет застави: автомобіль «ВАЗ», модель: 21112, рік випуску:2007, тип ТЗ: легковий універсал -в, № кузова/шасі:НОМЕР_2 реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1; надати Позивачу право продажу вищевказаного автомобіля шляхом укладення від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу з будь-якою особою-покупцем у порядку, встановленому ст. 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», встановивши початкову ціну для подальшої реалізації в сумі 55 575 (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 60 коп. зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України; зобов'язати ОСОБА_1 передати Позивачу вищезазначений автомобіль та ключі від вищевказаного автомобіля; стягнути з Відповідача на користь Банку судові витрати у справі.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до укладеного кредитного договору № КЗН1АК22090042 від 06.09.2007 року (далі -кредитний договір) ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 52 246 (п'ятдесят дві тисячі двісті сорок шість) грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.09.2012 року.

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець зобов'язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст.530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст.550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Заборгованість Відповідача за кредитним договором становить 77 812 (сімдесят сім тисяч вісімсот дванадцять) грн. 54 коп., яка складається: заборгованість за кредитом -19 446 (дев'ятнадцять тисяч чотириста сорок шість) грн. 58 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом -22 290 (двадцять дві тисячі двісті дев'яносто) грн. 64 коп.; заборгованість по комісії за користування кредитом -10 049 (десять тисяч сорок дев'ять) грн. 85 коп.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 26 025 (двадцять шість тисяч двадцять п'ять) грн. 47 коп.

Відповідно до норми ст.572 ЦК України, яка кореспондується з нормою ст.1 Закону України "Про заставу", в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Ст.574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк»і ОСОБА_1 06.09.2007 року уклали договір застави рухомого майна № КЗН1АК22090042 (далі -договір застави), згідно з яким Відповідач надав в заставу автомобіль «ВАЗ», модель: 21112, рік випуску:2007, тип ТЗ: легковий універсал - в, № кузова/шасі:НОМЕР_2 реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 та у п.34.5 договору застави визначили, що вартість заставного майна становить 45 800 (сорок п'ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп.

Згідно ч.2 ст. 28 Закону України «Про задоволення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та п.12.2.2 договору передбачено обов'язок Відповідача передати у володіння предмет застави Заставодержателю в разі невиконання Відповідачем покладених на нього зобов'язань.

26.07.2012 року на адресу Відповідача було надіслано претензію з вимогою повернути всю суму заборгованості та/або передати заставний автомобіль ПАТ КБ «Приватбанк»для його реалізації, але вказана вимога Відповідачем була залишена без реагування.

Ст.579 ЦК України, яка кореспондується зі ст.19 Закону України "Про заставу", передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.2 ст.590 ЦК України та ч.1 ст.20 Закону України "Про заставу" встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 589 ЦК України визначено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання.

Право застави не тільки забезпечує виконання основного зобов'язання , а й визначає можливі способи здійснення заставодержателем захисту свої прав та інтересів у основному зобов'язанні.

Згідно ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

П.4 ч.2 ст.25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" установлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст.26 цього Закону.

П.2 ч.1 ст.26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № КЗН1АК22090042 від 06.09.2007 року у сумі 77 812 (сімдесят сім тисяч вісімсот дванадцять) грн. 54 коп. звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль «ВАЗ», модель: 21112, рік випуску:2007, тип ТЗ: легковий універсал - в, № кузова/шасі:НОМЕР_2 реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) , шляхом продажу зазначеного автомобіля ПАТ КБ "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ та наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, які необхідні для здійснення продажу.

Також, посилаючись на ч.2 ст.28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" позивач просив суд витребувати у відповідача та передати позивачеві предмет застави, комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (передати майно у заклад).

Частиною 2 ст.575 ЦК України визначено, що закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.

Відповідно до норми ч.2 ст.28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов'язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.

Позивач не надав суду доказів на підтвердження реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а також того, що протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишилося не виконаним. Окрім того, суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на даний час предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмовити ПАТ КБ "ПриватБанк" у задоволенні позову в частині вимог про витребування у відповідача та передання позивачеві предмета застави, комплекту ключів та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

У відповідності до ст.88 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору у сумі 778 (сімсот сімдесят сім) грн. 13 коп.

На підставі ст. ст. 15, 16, 526, 530, 533, 536, 572, 576, 584, 585, 589-590, 625, 1049, 1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст.ст.19, 20, 44-46 Закону України "Про заставу", ст.ст.1, 24-28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та керуючись ст. ст. 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави -задовольинит частково.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № КЗН1АК22090042 від 06.09.2007 року у сумі 77 812 (сімдесят сім тисяч вісімсот дванадцять) грн. 54 коп., яка складається: заборгованість за кредитом -19 446 (дев'ятнадцять тисяч чотириста сорок шість) грн. 58 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом -22 290 (двадцять дві тисячі двісті дев'яносто) грн. 64 коп.; заборгованість по комісії за користування кредитом -10 049 (десять тисяч сорок дев'ять) грн. 85 коп.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 26 025 (двадцять шість тисяч двадцять п'ять) грн. 47 коп., звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль «ВАЗ», модель: 21112, рік випуску:2007, тип ТЗ: легковий універсал -в, № кузова/шасі:НОМЕР_2 реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), шляхом продажу зазначеного автомобіля Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк»(код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ та наданням Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк»"ПриватБанк" всіх повноважень, які необхідні для здійснення продажу, встановивши початкову ціну для подальшої реалізації автомобілю в сумі 55 575 (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у сумі 778 (сімсот сімдесят сім) грн. 13 коп.

В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ч. 1 ст. 223 ЦПК України.

Суддя М.П. Коцюрба