Постанова № 28622067, 26.07.2012, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 429/7265/12

26 липня 2012 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі судді Кононенко Т.О., за участю секретаря Кисіль Н.М., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Павлоградського МВ в Дніпропетровській області Чуднівця Дмитра Валентиновича про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення -

В С Т А Н О В И В:

11.07.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом і в обґрунтування своїх вимог вказав, що постановою серії АЕ1 № 373988 інспектора ДПС ВДАІ Павлоградського МВ в Дніпропетровській області Чуднівця Дмитра Валентиновича від 28.06.2012 року він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, стосовно нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 300 грн. Відповідно до зазначеної постанови від 28.06.2012 року ОСОБА_1 керував автомобілем Опель Кадет, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Дніпровська м. Павлоград Дніпропетровської області, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 28.06.2012 постановою серії АЕ1 № 373988 від 18.06.2012, що була складена на нього до протоколу АН1 № 681610 від 28.06.2012 інспектором ДПС ВДАІ Павлоградського МВ в Дніпропетровській області Чуднівця Дмитра Валентиновича накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КпАП України, відповідно до якої, він 28.06.2012 керуючи автомобілем Опель Кадет, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Дніпровська м. Павлоград Дніпропетровської області, не виконав вимогу дорожнього знаку п. 3.34 ПДР «Зупинку заборонено». Не зважаючи на його заперечення і зауваження, інспектором ДПС ВДАІ одночасно винесена постанова про накладення штрафу. Посилаючись на вимоги ст. ст. 9, 33, 268 КпАП України, вважає, що зазначена постанова винесена з порушеннями вимог чинного законодавства, при її винесенні посадовою особою грубо порушені його права, тому постанова про накладення штрафу є незаконною та такою, що підлягає скасуванню (а.с. 4-5).

Разом з постановою в справі про адміністративне правопорушення, позивачу було вручено протокол про адміністративне правопорушення, в якому, в розділі, призначеному для надання пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, позивачем виражена і зазначена незгода з його змістом.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.06.2012 відкрито провадження по справі (а.с.6).

В судовому засіданні позивач, ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги повністю, посилаючись на доводи наведені у позові та на свої пояснення надані у судовому засіданні.

Відповідач - Чуднівець Д.В., в судовому засіданні проти позову заперечував, та зазначив, що 28.06.2012 року під час несення служби на вул. Дніпропвська, м. Павлограда Дніпропетровської області ним було складено протокол відносно ОСОБА_1, який керував автомобілем Опель Кадет, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Дніпровська м. Павлоград Дніпропетровської області, не виконав вимогу дорожнього знаку п. 3.34 ПДР «Зупинку заборонено». Водію роз'яснено у зв'язку з чим складений адміністративний протокол, згідно ст. 255 КУпАП водій ознайомився з протоколом, згідно ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, які були ним зачитані, водій зазначив в протоколі свою точку зору. Позов не визнає, позивач здійснив порушення ПДР, а саме дорожнього знаку п. 3.34 «Зупинку заборонено» ПДР, таким чином було складено протокол, який одразу вручений водію разом з постановою; всі дії щодо складання протоколу здійснені відповідно до закону; позивач в протоколі не зазначив з чим саме він не згоден.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи відповідно до ст. 159 КАС України, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідно до них правовідносини, вважає що позов не підлягає задоволенню на підставі встановлених у судовому засіданні наступних фактичних даних.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Встановленим в судовому засіданні обставинам справи відповідають правовідносини, що регулюються КУпАП, КАС, ПДР України.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що Постановою інспектора ДПС ВДАІ Павлоградського МВ в Дніпропетровській області Чуднівця Дмитра Валентиновича від 28.06.2012 року на позивача накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП в розмірі 300 (триста) грн. (а.с.4), з якого вбачається, що ОСОБА_1 28.06.2012 року о 12 год. 45 хв. керуючи автомобілем Опель Кадет, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Дніпровська м. Павлоград Дніпропетровської області здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку «Зупинку заборонено», чим порушив вимоги п. 3.34 Правил дорожнього руху України. Також в зазначеному протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що відповідальність за правопорушення передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. Копію вказаного протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вручено під підпис.

На підставі вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, 28.06.2012 року, інспектором ДПС ВДАІ Павлоградського МВ в Дніпропетровській області Чуднівця Дмитра Валентиновича складено постанову серії АЕ1 № 373988 в справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 300 (триста) грн. (а.с.4). Копію зазначеної постанови в справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вручено під підпис.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у осіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч. 2 ст. 254 КУпАП).

В ст. 256 КУпАП зазначені вимоги закону щодо змісту та порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП та Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративне порушення правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.10.2003 № 1217, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2003 за № 974/8295, є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі, і складається протокол, у відповідності до ст. 254 КУпАП, уповноваженою на те посадовою особою.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Пунктом 33.3 Правил дорожнього руху України, передбачено, що знак 3.34 «Зупинку заборонено» - заборонений знак, тобто, забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, настає в разі порушення водіями вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС № 77 від 26.02.2009 року, уразі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, працівник Державтоінспекції МВС відповідно до ст. 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення, копія якого під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює порушникові його права і обов'язки відповідно до статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП.

За адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - п'ятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою статті 122, частинами першою, другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою, другою статті 127 та частинами третьою, восьмою, дев'ятою статті 133-1 КУпАП працівники Державтоінспекції МВС, які мають спеціальні звання, відповідно до своїх функціональних обов'язків самостійно виносять постанови в справах про адміністративні правопорушення.

Отже, працівник ДАІ наділений повноваженнями щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та відповідної постанови про накладення стягнення в разі виявлення, на його думку, порушення Правил дорожнього руху України.

Таким чином, суд вважає, що відповідач діяв в межах своїх повноважень, у відповідності до Закону, права позивача при цьому порушені не були, а посилання позивача на невідповідність зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин фактичним подіям, є намагання уникнути адміністративної відповідальності.

Зокрема, з наданих посадовою особою - суб'єктом владних повноважень заперечень, судом достовірно встановлено, що у відповідності до розстановки нарядів 28.06.2012 він ніс патрульну службу по нагляду за дорожнім рухом в м. Павлоград, о 12 год. 45 хв. по вул. Дніпровська виявив, як водій автомобіля марки «Опель Кадет», д.н.з. НОМЕР_1, здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушив вимоги п. 33.3 ПДР України, при цьому знаків аварійної зупинки встановлено не було. У відповідності до п. 9.10 ПДР України разом з включенням аварійної світової сигналізації треба встановити знак аварійної зупинки на відстані, яка забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах у випадку вимушеної зупинки в місцях з обмеженим оглядом дороги. Він підійшов до автомобіля, відрекомендувався, пояснив про допущене порушення, перевірив документи, склав адміністративний протокол відносно водія, підписав його, ознайомив та надав можливість записати пояснення та підписати. Водій ОСОБА_1 з протоколом ознайомився, записав пояснення, отримав копію під підпис, але клопотань про необхідність йому правової допомоги, доручення будь - яких документів до протоколу від нього не надходило. Одразу, у присутності ОСОБА_1, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, запобігання вчиненню нових правопорушень, розглянув справу та виніс постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 300 (триста) грн., оголосив її, копію постанови вручив під підпис та передав на реєстрацію в установленому порядку, яка була направлена за належністю. Вважає, що діяв стосовно водія ОСОБА_1 згідно з чинним законодавством (а.с.4-6).

Позивач ні у своєму позові, ні у судовому засіданні не довів, що він встановлював знак аварійної зупинки, тому суд вважає його доводи надуманими, направленими на те, щоб уникнути адміністративної відповідальності.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серія АЕ1 № 373988 від 28.06.2012, складеної у відношенні ОСОБА_1, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 (триста) грн.

Таким чином суд дійшов висновку відмовити позивачу в задоволенні позову.

При подачі адміністративного позову 11 липня 2012 року позивачем не було сплачено судовий збір за подачу адміністративного позову. Відповідно до ст. 98 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду.

На підставі ст. 94 КАС України судові витрати повинні бути стягнені з позивача, оскільки він не звільнений від їх сплати.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674 від 08.07.2011 року, за подачу адміністративного позову не майнового характеру ставка судового збору складає 0,003 розміри мінімальної заробітної плати, тобто 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.

Керуючись ст. 10, 11, 19, 71, 105, 106, 121, 158, 159, 160-163 КАС України, ПДР України, ст. 122, 288, 289 КпАП України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 32 грн. 19 коп.

Роз'яснити позивачу, що судовий збір необхідно сплатити на поточний рахунок 31215206700032, отримувач платежу УДКСУ у місті Павлограді 22030001, код отримувача 37936856, банк одержувач ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ суду 26509623.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Постанова виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Мотивований текст постанови виготовлений 31.07.2012 року.

Суддя: Т. О. Кононенко