Ухвала суду № 28615852, 19.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" грудня 2012 р. м. Київ К-29371/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області

на постанову Київського окружного апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року

у справі № А6/559-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромцинк»

до 1. Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області;

2. Головного управління Державного казначейства України в Київській області

за участі Прокуратури Київської області

про стягнення, -

В С Т А Н О В И Л А :

06 листопада 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромцинк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Хіміко-металургійний комбінат «Укрцинк»(далі -позивач), звернулось до суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області (далі -відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України в Київській області (далі -відповідач 2) про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетної заборгованості по податку на додану вартість у сумі 66816,00 грн. та процентів за період її існування у сумі 30442,87 грн. (в редакції заяви про збільшення позовних вимог від 23 липня 2009 року за вих. № 137).

Постановою Господарського суду Київської області від 05 серпня 2009 року в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського окружного апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року постанову Господарського суду Київської області від 05 серпня 2009 року скасовано. Дії Білоцерківської ОДПІ в Київській області визнано неправомірними. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «НВП «Укрпромцинк» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 66816,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі Білоцерківська ОДПІ в Київській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року та залишити в силі постанову Господарського суду Київської області від 05 серпня 2009 року.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «ХМК «Укрцинк», посилаючись на те, що постанова Київського окружного апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року є законною та обґрунтованою, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

20 травня 2005 року позивачем до податкового органу була подана декларація з податку на додану вартість за квітень 2005 року, в якій до бюджетного відшкодування позивачем заявлена сума 113101,00 грн. Білоцерківською ОДПІ в Київській області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «НВП «Укрпромцинк»з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01 квітня 2005 року по 31 квітня 2005 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 21 листопада 2005 року № 513/23-4/25295798. На підставі вказаного акту перевірки та з урахуванням процедури апеляційного узгодження Білоцерківською ОДПІ в Київській області були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0009062300/0/1 від 08 грудня 2005 року, № 0009062300/1 від 08 лютого 2006 року, № 9/0000072330/0 від 21 квітня 2006 року та №8/00009062300/2 від 21 квітня 2006 року, якими зменшила заявлену ТОВ «НВП «Укрпромцинк»до відшкодування в декларації за квітень 2005 року суму бюджетного відшкодування на 66816,00 грн.

Постановою Господарського суду Київської області від 27 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26 лютого 2007 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2008 року, у справі №387/18-06 за позовом ТОВ «НВП «Укрпромцинк»до Білоцерківської ОДПІ в Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень позов було задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення -рішення Білоцерківської ОДПІ в Київській області № 9/0000072330/0 від 21 квітня 2006 року та № 8/00009062300/2 від 21 квітня 2006 року (№ 0009062300/0/1 від 08 грудня 2005 року, №0009062300/1 від 08 лютого 2006 року).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивачем не було підтверджено наявність права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по господарських операціях з ТОВ «Полісинтез», які мали місце в березні 2005 року.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у справі № 387/18-06 судами вже була надана належна правова оцінка обставинам щодо відсутності порушень позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 4.1 статті 7, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та правомірності заявленої ним суми бюджетного відшкодування згідно податкової декларації за квітень 2005 року та, як наслідок, наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі про стягнення суми бюджетного відшкодування у відповідності до приписів частини 1 статті 72, частини 5 статті 254, статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з того, що з 01 червня 2005 року до Закону України «Про податок на додану вартість»були внесені зміни, якими норму про нарахування процентів за період існування бюджетної заборгованості було скасовано, тоді як нарахування процентів позивачем здійснено починаючи з 01 серпня 2005 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Як правомірно встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, Білоцерківською ОДПІ в Київській області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «НВП «Укрпромцинк»з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01 квітня 2005 року по 31 квітня 2005 року, за результатами якої складено акт від 21 листопада 2005 року № 513/23-4/25295798.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 4.1 статті 7, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті ТОВ «НВП «Укрпромцинк»завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2005 року на 65544,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки та з урахуванням процедури апеляційного узгодження Білоцерківською ОДПІ в Київській області були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0009062300/0/1 від 08 грудня 2005 року, № 0009062300/1 від 08 лютого 2006 року, № 9/0000072330/0 від 21 квітня 2006 року та № 8/00009062300/2 від 21 квітня 2006 року, якими зменшила заявлену ТОВ «НВП «Укрпромцинк»до відшкодування в декларації за квітень 2005 року суму бюджетного відшкодування на 66816,00 грн.

Постановою Господарського суду Київської області від 27 жовтня 2006 року у справі №387/18-06, залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26 лютого 2007 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2008 року, позов було задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення -рішення Білоцерківської ОДПІ в Київській області №9/0000072330/0 від 21 квітня 2006 року та № 8/00009062300/2 від 21 квітня 2006 року (№0009062300/0/1 від 08 грудня 2005 року, № 0009062300/1 від 08 лютого 2006 року.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

Згідно підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону).

Абзацом 2 підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Положеннями абзацу 2 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Виходячи з аналізу вищевикладених правових норм, після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 387/18-06 Білоцерківська ОДПІ в Київській області мала подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Обов'язок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», не був виконаний Білоцерківською ОДПІ в Київській області, чим були порушені права позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшли правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

При цьому, колегія суддів відзначає, що приймаючи участь у розгляді справи № 387/18-06 про скасування податкових повідомлень-рішень № 0009062300/0/1 від 08 грудня 2005 року, № 0009062300/1 від 08 лютого 2006 року, № 9/0000072330/0 від 21 квітня 2006 року та № 8/00009062300/2 від 21 квітня 2006 року, Білоцерківська ОДПІ в Київській області мала можливість спростувати доводи ТОВ «НВП «Укрпромцинк»щодо неправомірності їх прийняття, проте не зробила цього, а тому не може спростовувати ці ж обставини при розгляді справи за позовом між тими ж сторонами за наслідками скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Білоцерківської ОДПІ в Київській області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського окружного апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна