Ухвала суду № 28615493, 12.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" грудня 2012 р. м. Київ К-15004/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07 липня 2009 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року

у справі № 2а-3883/09/2/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Нижньогірський комбікормовий завод»

до Державної податкової інспекції у Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство «Нижньогірський комбікормовий завод»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим (далі -відповідач) про визнання недійсним рішення ДПІ у Нижньогірському районі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 лютого 2009 року № 0000372300.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07 липня 2009 року позов задоволено. Скасовано рішення ДПІ у Нижньогірському районі АР Крим № 0000372300 від 06 лютого 2009 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07 липня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Нижньогірському районі АР Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07 липня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, враховуючи межі касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Нижньогірському районі АР Крим була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій ВАТ «Нижньогірський комбікормовий завод», за результатами якої складений акт від 30 січня 2009 року на бланку №000074 (зареєстрований за № 0016/01/20/23/00688798).

За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги, зокрема, вимоги пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національний банку України від 15 грудня 2004 року № 637, яке полягало у тому, що у касовій книзі відсутній запис за 28 січня 2009 року про оприбуткування готівкових коштів у сумі 3256,00 грн., тоді як згідно прибуткових касових ордерів № 215 - № 220 за 28 січня 2009 року у касі підприємства були проведені операції по одержанню готівки у зазначеній сумі.

06 лютого 2009 року ДПІ у Нижньогірському районі АР Крим на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0000372300, яким на підставі статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосувала до ВАТ «Нижньогірський комбікормовий завод»штрафні (фінансові) санкції у сумі 16281,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт оприбуткування готівки своєчасно та у повному обсязі відбувся, що підтверджується прибутковими касовими ордерами та касовою книгою, з урахуванням того, що санкції, передбачені статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», застосовуються лише у разі встановлення факту не оприбуткування готівки у касі підприємства, а не за порушення порядку оприбуткування готівки.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами -громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки.

З правового аналізу наведеної норми матеріального права вбачається, що застосування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій можливе виключно за неоприбуткування готівкових коштів.

Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національний банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що оприбуткування готівки -проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національний банку України від 15 грудня 2004 року № 637» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки). Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання реєстратора розрахункових операцій та розрахункової книжки і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно абзаців 1, 2 пункту 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національний банку України від 15 грудня 2004 року № 637»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

При цьому, пунктом 4.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національний банку України від 15 грудня 2004 року № 637»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги («Вкладний аркуш касової книги»та «Звіт касира»), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі. Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року. У разі роздрукування «Вкладного аркуша касової книги»у кінці місяця має автоматично роздруковуватися загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року - їх загальна кількість за рік. Після роздрукування «Вкладного аркуша касової книги»і «Звіту касира»касир зобов'язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати їх і передати «Звіт касира»разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у «Вкладному аркуші касової книги». «Вкладний аркуш касової книги»протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) «Вкладний аркуш касової книги»формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства - юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами, сума готівкових коштів у розмірі 3256,00 грн. була оприбуткована у касі підприємства згідно прибуткових касових ордерів № 215 - № 220 за 28 січня 2009 року, що також знайшло своє відображення у акті перевірки, суми залишку коштів на кінець 27 січня 2009 року та на початок 29 січня 2009 року визначені вірно з урахуванням касових документів за 28 січня 2009 року, зареєстрованих у книзі реєстрації прибуткових документів, прибуткові касові ордери № 215 - № 220 за 28 січня 2009 року були внесені до касової книги, яка велася позивачем в електронному вигляді, згідно касового звіту № 2140 за 28 січня 2009 року, що підтверджується вкладним аркушем касової книги (сторінка 19) (арк. справи 70).

Таким чином, сума у розмірі 3256,00 грн. була внесена платником податків до податкового та бухгалтерського обліку, оскільки її оприбуткування у касі підприємства згідно прибуткових касових ордерів та внесення запису до електронної касової книги робить неможливим ухилення позивача від сплати податків.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій спірним рішенням.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Нижньогірському районі АР Крим підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07 липня 2009 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07 липня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна