Постанова № 28614973, 09.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2013 р. Справа № 5004/2115/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіМирошниченка С.В.,суддівБарицької Т.Л., Хрипуна О.О. (доповідача),розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист"на постанову та рішенняРівненського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 господарського суду Волинської області від 16.11.2011у справі господарського суду№ 5004/2115/11 Волинської областіза позовомПрокурора Волинської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна Українидо1. Світязької сільської ради Шацького району 2. Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" 3. Волинського обласного закритого акціонерного товариства пл туризму і екскурсіях "Волиньтурист" 4. Виконавчого комітету Світязької сільської ради Шацького району треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: 1. Пансіонат "Шацькі озера" 2. Федерація професійних спілок Українипровизнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Світязької сільської ради від 29.01.2001 № 4 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна", визнання недійсним та скасування державної реєстрації свідоцтва про право власності, визнання за державою в особі Фонду державного майна України право власності на будівлі та споруди пансіонату "Шацькі озера"за участю представників прокуратуриТомчук М.О.,позивачаЖаворонок Д.С., відповідача-1не з'явилися,відповідача-2Шатонська О.В.,відповідача-3не з'явилися,відповідача-4не з'явилися,третьої особи-1не з'явилися,третьої особи-2Багатченко Ю.В.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Волинської області від 16.11.2011 у справі № 5004/2115/11 (суддя Кравчук В.О.) задоволено позов прокурора Волинської області в особі Фонду державного майна України; поновлено строк позовної давності; визнано недійсним та скасовано рішення виконавчого комітету Світязької сільської ради Шацького району № 4 від 29.01.2001 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна"; визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію свідоцтва про право власності за № 23238340 від 08.07.2009; визнано за державою в особі Фонду державного майна України право власності на будівлі та споруди пансіонату "Шацькі озера", що розміщені за адресою: Волинська область, Шацький район, с. Світязь, урочище Гушово, 2.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 (головуючий суддя Саврій В.А., судді Філіпова Т.Л., Бучинська Г.Б.) апеляційну скаргу Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ПрАТ "Волиньтурист" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 та рішення господарського суду Волинської області від 16.11.2011 у справі № 5004/2115/11, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг.

В судове засідання 09.01.2013 представники відповідачів 1, 3, 4 не з'явились. Беручи до уваги суть спору та матеріали справи, а також встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності представників вказаних учасників судового процесу.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 29.01.2001 виконавчим комітетом Світязької сільської ради винесене рішення № 4 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна", відповідно до якого оформлено право власності на майно пансіонату "Шацькі озера" за Волинським обласним Закритим акціонерним товариством по туризму і екскурсіях "Волиньтурист". На підставі вказаного рішення 06.03.2001 видано свідоцтво про право власності на будівлі та споруди пансіонату "Шацькі озера".

Відповідно до даних інвентаризаційної справи до будівель та споруд пансіонату "Шацькі озера" входять: головний корпус (А-1) заг. пл. 881,2 кв.м.; клуб - їдальня (В-2) заг. пл. 2213,8 кв.м.; корпус №1 (К-2) заг. пл. 869 кв.м.; корпус №2 (З-2) заг. пл. 956 кв.м.; корпус №3 (Г-3) заг. пл. 3159,2 кв.м.; корпус №4 (Б-2) заг. пл. 262,9 кв.м.; корпус №5 (Ж-3) заг. пл. 659,3 кв.м.; корпус №6 (Е-3) заг. пл. 643,4 кв.м.; корпус №7 (Д-3), заг. пл. 666,3 кв.м.

Суди дійшли висновку, що вказане майно відповідач-3 отримав як внесок до статутного капіталу ЗАТ "Укрпрофтур" у повне господарське відання (акт передачі у власність Волинському обласному Закритому акціонерному товариству по туризму і екскурсіях "Волиньтурист" майна та будівель від 29.10.1998 за № 507). Згідно з статутом, забезпечуючи повне господарське відання, ЗАТ "Волиньтурист" володіє, користується і розпоряджається майном у відповідності із цілями і задачами, встановленими статутом ЗАТ "Укрпрофтур" та статутом ЗАТ "Волиньтурист".

Відповідно до ст. 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених ЦК України. Стаття 136 Господарського кодексу України визначає право господарського відання речовим правом з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Тобто право господарського відання є похідним правом від права власності, обсяг правомочностей суб'єктів права повного господарського відання є вужчим порівняно з правом власності, але ширшим порівняно з правом оперативного управління.

Проте суди не з'ясували наявність речового права відповідачів на спірне майно, не встановили його правовий режим.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірне майно є майновим комплексом громадської організації колишнього Союзу РСР, розташований на території України, віднесений постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3943-ХІІ до загальнодержавної власності.

На думку колегії суддів, вказаний висновок судів попередніх інстанцій є передчасним, оскільки не ґрунтується на матеріалах справи та досліджених судом доказах, зроблений виключно на аналізі суб'єкта права власності без дослідження самого об'єкта, без встановлення часу та обставин створення спірного майна, його існування та приналежності за часів СРСР.

З'ясування вказаних питань має істотне значення для вирішення спору та впливає на правильність застосування норм матеріального права.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4-7 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч. 1 ст. 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (п. 3 ч. 1 статті 111-9 ГПК України), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Вищезазначене не дає підстав вважати постановлені у справі судові рішення законними та вмотивованими.

Виходячи із викладеного та враховуючи, що оцінка доказів і з'ясування обставин у справі на підставі статті 111-7 ГПК України знаходяться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, а прийнятті у справі судові акти не можна вважати законними та обґрунтованими, колегія суддів дійшла висновку про їх скасування з передачею справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, усім доводам сторін надати належну правову оцінку, і в залежності від встановленого вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 та рішення господарського суду Волинської області від 16.11.2011 у справі № 5004/2115/11 скасувати.

Справу № 5004/2115/11 передати на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко Судді Т.Л. Барицька О.О. Хрипун