Постанова № 28613719, 14.01.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2013 р. Справа № 2а/0470/15026/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просила стягнути кошти цього платника податків з рахунків у банках, які його обслуговують, на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 858,90 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначалося, що відповідач має податковий борг з орендної плати за землю у сумі 858,90 грн., який утворився внаслідок несплати у встановлений строк сум податкового зобов'язання, визначеного податковим органом в порядку п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України, через що останнім було виставлено податкову вимогу про сплату боргу. У добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплатив, у зв'язку із чим позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом.

У судове засідання, призначене на 08.01.2013р., з'явився представник позивача, відповідач у це судове засідання не з'явився.

У зв'язку з відсутністю в матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи, її розгляд було відкладено на 14.01.2013 року.

Також суд в порядку приписів ч.1 ст.35 КАС України передав представнику позивача повістку про виклик у наступне судове засідання, яке було призначено на 14.01.2013 року, для передачі відповідачеві (а.с.16).

У судове засідання 14.01.2013 року представник позивача не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а також копію рапорту про те, що відповідач був особисто повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, однак засвідчити своїм підписом даний факт ФОП ОСОБА_1 відмовилась (а.с.19).

При цьому відповідач 14.01.2013р. у судове засідання також не з'явився.

З огляду на положення ст.35 КАС України, суд приходить до висновку про те, що відповідача про час, дату та місце розгляду справи було повідомлено належним чином.

Заяв про відкладення розгляду справи відповідач не подавав, заперечень на позовну заяву також не надавав.

Враховуючи приписи ч.4 ст.128 КАС України, згідно яких у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, а також з огляду на положення ч.4 ст.122 та ч.6 ст.128 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків.

Відповідно до вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, відповідач як платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно до п.6.1 ст.6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

При цьому п.п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п.287.2 ст.287 цього Кодексу облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Згідно 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

При цьому п.287.5 ст.287 Податкового кодексу України передбачено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищенаведених норм 28.04.2012 року ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004551705, яким ОСОБА_1 було визначено податкове зобов'язання із сплати земельного податку у сумі 865,82 грн.(а.с.4).

Означене податкове повідомлення-рішення було надіслане відповідачеві 25.06.2012 року (а.с.5).

Відповідно до п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідачем податкове повідомлення-рішення від 28.04.2012р. № 0004551705 оскаржене не було.

Сума податкового боргу відповідача була зменшена за рахунок наявної у нього переплати у сумі 06,92 грн., тобто загальна сума податкового боргу становить 859,90 грн. Таким чином, сума податкових зобов'язань у розмірі 859,90 грн. є узгодженою та не сплаченою у встановлений законодавством строк, тому, як наслідок, ця сума є податковим боргом розумінні п.п.14.1.175 п.14.1 cт.14 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання означеного податковим органом відповідачеві була направлена податкова вимога № 71 від 30.08.2012 року на суму 858,90 грн., яка останнім була отримана 11.09.2012 року, про що свідчить особистий підпис ФОП ОСОБА_1 у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.4).

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У відповідності до п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем - суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з відповідача суми податкового боргу, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати означеної суми боргу на момент розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) у банках, обслуговуючих цього платника податків, на користь державного бюджету (р/р 33213813700005, одержувач: відділення УДКСУ у Дніпропетровській області,код платежу 13050300, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989269 ) в рахунок погашення податкового боргу у сумі 859,90 грн. (вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень дев'яносто копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу, з урахуванням приписів ч.8 ст.183-2 цього Кодексу, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова