Постанова № 28613581, 13.03.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2012 р. Справа №2а-5589/11/0170/10

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

при секретарі судового засідання - Ждані В.Є.,

за участю представників сторін:

від позивача - Сичов К.А., довіреність від 10.08.2011 року;

від відповідача - Абакумова Н.В., довіреність від 13.03.2012 року; Сімонова О.А., довіреність від 12.03.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корабел-Сервіс"

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корабел-Сервіс" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Керчі АР Крим № 0000131701 від 25.02.2011 року про податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб.

Позовні вимоги мотивовані тим, що викладені ДПІ в м. Керчі АР Крим в акті перевірки № 79/23-1/36198409 від 14.02.2011р. висновки про порушення позивачем п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. 19.2 а) п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та суперечать податковому законодавству України. Зокрема, вважає, що обставини виплати працівнику підприємства ОСОБА_4 1558,80грн. на придбання принтеру Samsung БФП73 в повному обсязі не досліджено працівниками ДПІ в м. Керчі, адже ними не були прийняті до уваги додаткові документи, що підтверджують факт правомірності такої виплати, а відтак донарахування йому спірним податковим повідомленням-рішенням податку з доходів фізичних осіб за цим епізодом в сумі 233,82грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 58,45грн. є безпідставним. Також позивач вважає, що він правомірно не утримав та не перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 4087,50грн. у зв'язку з отриманням учасником товариства ОСОБА_5 50% частки у статутному капіталі від учасника товариства ОСОБА_6, який вибув із засновників товариства за його заявою без майнових та фінансових претензій до товариства та засновника ОСОБА_5 Позивач стверджує, що при перерозподілі часток між засновниками ТОВ "Корабел-Сервіс" відбулось придбання не майнових прав (майнового доходу), засновником ОСОБА_5, а придбання корпоративних прав в ТОВ "Корабел-Сервіс", відповідно в даному випадку оподаткуванню підлягає наступний прибуток засновника ОСОБА_5, пропорційний його частці у статутному фонді ТОВ "Корабел-Сервіс" за підсумками фінансового року. Крім того, як пояснив позивач, засновник ОСОБА_5 ніколи у трудових відносинах з ТОВ "Корабел-Сервіс"не перебував, у зв'язку з чим ТОВ "Корабел-Сервіс"не повинно враховувати як додаткове благо у вигляді отриманої частки у статутному капіталі, відповідно вона не повинна включатися до складу загального місячного оподатковуваного доходу.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.07.2011 року відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні, яке відбулось 13.03.2012 року позивач уточнив позовні вимоги, відмовившись від частини позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Керчі АР Крим № 0000131701 від 25.02.2011 року про податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в частині утримання та перерахування до бюджету у розмірі 233,82 гривень та штрафних санкцій на цю суму в розмірі 58,45 гривень. На позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Керчі АР Крим № 0000131701 від 25.02.2011 року "Про податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб"в частині нарахування податкового зобов'язання ТОВ "Корабел-Сервіс" в сумі 4087,50 гривень та здійснених розрахунків штрафних санкцій на дану суму в розмірі 1021,88 гривень в результаті перерозподілу часток засновників ТОВ "Корабел-Сервіс" наполягав, просив задовольнити позов в цієї частині.

З урахуванням заявленого клопотання щодо відмови від частини позовних вимог ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.03.2012 року прийнята відмова ТОВ "Корабел-Сервіс"від адміністративного позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Керчі АР Крим № 0000131701 від 25.02.2011 року про податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в частині утримання та перерахування до бюджету 233,82 гривень та штрафних санкцій в розмірі 58,45 гривень та в цій частині провадження у справі закрито.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, наведених у запереченнях на позовну заяву (а.с. 74-75). Вказав, що висновки, відображені в акті виїзної планової перевірки від 14.02.2011 року № 79/23-1/36198409, в частині визначення податкових зобов'язань по податку з доходу фізичних осіб у розмірі 5401,65 гривень є правомірними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від № 0000131701 від 25.02.2011 року відсутні. Відповідач наполягав на правильності своїх висновків в акті перевірки та додатково зазначив, що відповідно до п.п. 4.2.13 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003р., з наступними змінами і доповненнями, до складу загального річного оподатковуваного доходу включається інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 цієї статті. В свою чергу, порядок оподаткування інвестиційного прибутку регламентується п. 9.6 ст. 9 даного Закону, у п.п. 9.6.6 якого зазначено, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року. Під терміном "інвестиційний актив" розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу (абз. "а"п.п. 9.6.7 п. 9.6 ст. 9 Закону № 889).

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом в межах уточнених позовних вимог встановлено наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки та податкового повідомлення-рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача -Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим у зв'язку з дотриманням порядку, строків та підстав проведення перевірки та прийняттям такого повідомлення -рішення.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Корабел-Сервіс"є юридичною особою, яка 06.11.2008 року зареєстрована Виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №642468, Довідкою з ЄДРПОУ № 056897 від 17.08.2009 року та Статутом позивача (у новій редакції) (а.с. 61-62, 44-54, 97-120).

Таким чином, ТОВ "Корабел-Сервіс"являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що у період з 25.01.2011 року по 07.02.2011 року Державною податковою інспекцією в м. Керчі АР Крим проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.11.2008р. по 30.09.2010р., за результатами якої складено Акт перевірки № 551/23/32843689 від 30.09.2010 року (а.с. 18-43).

Серед інших порушень, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. 19.2 а) п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"№ 889-IV від 22.05.2003р. в частині неутримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету у листопаді 2009р. та лютому 2010р. у загальному розмірі 4321,32грн.

У п. 3.5.2.1 Акту перевірки відображено, у чому вказані порушення виразилися.

Так, зазначено, що при проведенні перевірки авансових звітів встановлено, що працівнику підприємства ОСОБА_4 по авансовому звіту від 11.11.2009 року б/н були відшкодовані згідно квитанції витрати на придбання принтеру Samsung БФП73 вартістю 1558,80грн., але у квитанції вказано, що грошові кошти були сплачені не від підприємства, а від СПД ОСОБА_4. Таким чином, даний дохід отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо, але не включений до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника, внаслідок чого із суми доходу не утриманий та не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 233,82 гривень.

Також перевіркою встановлено, що згідно протоколу загальних зборів учасників від 25.02.2010 року № 3 ТОВ "Корабел-Сервіс"було прийнято рішення про вихід із засновників товариства ОСОБА_6, без майнових та фінансових претензій до товариства та засновника ОСОБА_5, згідно письмової нотаріально засвідченої заяви. Таким чином, згідно рішення загальних зборів засновників від 25.02.2010 року № 3 частка ОСОБА_6 у розмірі 27250,00 гривень залишена другому засновнику ОСОБА_5

Відповідач також зазначив, що згідно з п. 1.2 ст. 1 даного Закону дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

В свою чергу, згідно з п. 1.15 цього Закону податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Таким чином, на думку ДПІ в м. Керчі АР Крим, вищезгаданий дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді отриманої частки у статутному капіталі, не включений позивачем до складу загального місячного оподатковуваного доходу у порушення п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. 19.2 а) п. 19.2 ст. 19 Закону № 889, та з суми доходу не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 4087,50 гривень.

Вказані висновки Акту перевірки були покладені ДПІ в м. Керчі АР Крим в основу податкового повідомлення-рішення № 0000131701 від 25.02.2011р., яким ТОВ "Корабел-Сервіс" визначено податок з доходів фізичних осіб в розмірі 5401,65 гривень, в тому числі 4321,32 гривень основного платежу та 1080,33 гривень штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 4)

Беручи до уваги, що штрафні санкції за даним податковим повідомленням-рішенням застосовані в розмірі 25% від суми донарахованих зобов'язань, суд доходить висновку, що визначена у податковому повідомленні-рішенні сума донарахувань складається:

- по епізоду щодо отримання працівником ОСОБА_4 додаткового блага -233,82 гривень основного платежу та 58,45 гривень штрафних санкцій (233,82грн. х 25%);

- по епізоду щодо отримання додаткового блага засновником товариства ОСОБА_5 -4087,50 гривень основного платежу та 1021,88 гривень штрафних санкцій (4087,50грн. х 25%).

Перевіряючи спірне податкове повідомлення-рішення в оскарженій позивачем частині, судом встановлено, що відповідно до п. 8.4 Статуту ТОВ "Корабел-Сервіс", державну реєстрацію якого здійснено 06.11.2008 року, статутний капітал Товариства формується за рахунок коштів і майна учасників в наступному порядку: ОСОБА_6 -27250 гривень, частка статутного капіталу - 50%; ОСОБА_5 - 27250 гривень, частка статутного капіталу - 50% (а.с. 109-120).

В матеріалах справи містяться довідки Філії КРУ ВАТ банку "Фінанси та кредит"б/н від 06.11.2008р. та № 261 від 15.11.2011р., з яких вбачається, що станом на 15.11.2011р. загальна сума, внесена у статутний капітал ТОВ "Корабел-Сервіс", складає 54500,00 гривень та внесена засновниками товариства у повному обсязі (а.с. 122, 123).

Відповідно до нотаріально посвідченої заяви від 25.02.2010 року, ОСОБА_6 просив вивести його зі складу засновників ТОВ "Корабел-Сервіс"та зазначив, що будь-яких претензій, в тому числі фінансових і майнових, він до ТОВ "Корабел-Сервіс"та інших учасників не має. (а.с. 57).

У зв'язку з цим, 25.02.2010 року відбулись загальні збори учасників ТОВ "Корабел-Сервіс", на яких, з огляду на зроблену ОСОБА_6 заяву про вихід зі складу засновників товариства та залишення своєї частки у статутному капіталі ОСОБА_5, було прийнято рішення задовольнити заяву ОСОБА_6 про вихід із засновників товариства та його частку залишити засновнику ОСОБА_5, внаслідок чого частки учасників товариства у статутному капіталі вирішено перерозподілити наступним чином -ОСОБА_5 -100% та вирішено прийняти та затвердити Статут у новій редакції (протокол № 3 від 25.02.2010 року (а.с. 55).

На підставі даного рішення загальних зборів, Статут ТОВ "Корабел-Сервіс"було викладено та затверджено у новій редакції, а 07.05.2010 року проведено його державну реєстрацію (а.с. 44-54).

Відповідно до п. 8.4 даного Статуту статутний капітал товариства формується за рахунок коштів і майна учасників у наступному порядку -ОСОБА_5 -54500,00 гривень, частка у статутному капіталі -100%.

Оскільки отримання ОСОБА_5 50% частки у статутному капіталі, за яким позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб та застосовано штрафні санкції, мало місце у лютому 2010 року, суд перевіряє відповідність оподаткування даних відносин Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", який діяв до набрання чинності 01.01.2011 року Податковим кодексом України.

Передусім, слід зазначити, що відповідно до п.п. 4.2.9 п. 4.2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті).

На думку ДПІ, платником податку - ОСОБА_5 отримано дохід як додаткове благо у вигляді отриманої частки у статутному капіталі.

Суд не може погодитись з твердженням відповідача про те, що відповідно до даної норми, а також відповідно до п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. 19.2 а) п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", позивач, як податковий агент, повинен був утримати та перерахувати до бюджету з даної операції податок з доходів фізичних осіб у сумі 4087,50 гривень, адже відповідно до п.п. 4.2.9 п. 4.2 вищевказаного Закону оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб підлягає виключно додаткове благо, отримане платником податку від його працедавця.

Проте, відповідачем суду не надано доказів того, що ОСОБА_5 перебував з ТОВ "Корабел-Сервіс"у трудових відносинах.

Навпаки, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_5 у трудових відносинах з ТОВ "Корабел-Сервіс"не перебував.

Більше того, ОСОБА_5 отримав 50% у статутному капіталі товариства не від працедавця - товариства, а від учасника, який вибув -ОСОБА_6

У запереченнях на позов, в обґрунтування правомірності здійсненого донарахування податку, відповідач додатково послався на п.п. 4.2.13 п. 4.2 ст. 4,п.п. 9.6.6 та абз. "а"п.п. 9.6.7 п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003р., з наступними змінами і доповненнями.

Проте, і з цими твердженнями суд погодитись не може.

Так, п. 3.1 ст. 3 даного Закону визначає, що об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.

П. 1.15 ст. 1 цього Закону визначає, що податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

При цьому, згідно з п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 даного Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Таким чином, для вирішення питання про те, чи були порушені позивачем правила оподаткування спірної операції з перерозподілу часток статутного капіталу товариства між його учасниками, слід також з'ясувати, чи є ця операція отриманням учасником ОСОБА_5 доходу в розумінні Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Поняття "дохід" наведено у п. 1.2 ст. 1 даного Закону, відповідно до якого дохід -це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

В силу п. 1.3 ст. 1 цього Закону дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді, зокрема, доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій, з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах (абз. "в").

Відповідно до п.п. 4.2.13 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003р., з наступними змінами і доповненнями, до складу загального річного оподатковуваного доходу включається інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 цієї статті.

Разом з тим, суд не погоджується з висновками ДПІ в м. Керчі АРК про те, що отримання фізичною особою ОСОБА_5 від вибуваючого учасника ОСОБА_6 своєї частки у статутному капіталі є інвестиційним прибутком в розумінні вищевказаної норми.

При цьому суд виходить з того, що особливості оподаткування інвестиційного прибутку викладені у п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", де у п.п. 9.6.6 зазначено, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

У п.п. 9.6.2 зазначено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Отже, як слідує з даних норм, фактично перевіркою було встановлено отримання ОСОБА_5 інвестиційного активу шляхом отримання частки у статутному капіталі юридичної особи -позивача по справі від учасника ОСОБА_6, який вибув зі складу учасників, а не отримання інвестиційного прибутку від здійснення операцій з ним.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем не було порушено п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п.п. 9.6.6, абз. "а"п.п. 9.6.7 п. 9.6 ст. 9, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. 19.2 а) п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", адже у спірній господарській операції ТОВ "Корабел-Сервіс"не виступало як податковий агент, а отже і не повинно було нараховувати, утримувати та перераховувати податок з доходів фізичних осіб від отриманої ОСОБА_5 частки у статутному капіталі, у зв'язку з чим доходить висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що ДПІ в м. Керчі АР Крим належними доказами не доведено та не підтверджено законності та обґрунтованості винесеного податкового повідомлення-рішення в оскарженої частині.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно було збільшено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 4087,50 гривень та нараховані штрафні санкції на суму 1021,88 гривень.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення у вищевказаній частині не може бути визнано таким, що прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим № 0000131701 від 25.02.2011 року підлягає скасуванню в частині нарахування податкового зобов'язання ТОВ "Корабел-Сервіс"в сумі 4087,50 гривень та здійснених розрахунків штрафних санкцій на дану суму в розмірі 1021,88 гривень в результаті перерозподілу часток засновників ТОВ "Корабел-Сервіс"..

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 13.03.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 19.03.2012 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим № 0000131701 від 25.02.2011 року "Про податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб" в частині нарахування податкового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Корабел-Сервіс" в сумі 4087,50 гривень та здійснених розрахунків штрафних санкцій на дану суму в розмірі 1021,88 гривень в результаті перерозподілу часток засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Корабел-Сервіс".

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корабел-Сервіс" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.