Рішення № 28613500, 10.01.2013, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 2310/1846/2012

Номер провадження 2/699/14/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2013 року м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Побережної Н.П.

за участі секретаря судового засідання Могильної І.В.

представників позивача - Вікторжевського О.М., Золотаря О.С.,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсунь -Шевченківському цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приват Банк"

до ОСОБА_3

про стягнення заборгованості,

суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач пред'явив у суд даний позов і просить стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ "Приват Банк" заборгованість у розмірі 222467,01 грн. за кредитним договором №СSК0AU00100231 від 20.09.2006 року. Свій позов позивач обґрунтовує тим, що відповідач порушила умови кредитного договору, згідно якого 20.09.2006 року банк надав їй кредит в розмірі 13029,70 доларів США на купівлю автомобіля, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 20.09.2013 року. Але позичальник порушила умови договору, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 27843,18 доларів США, станом на 18.07.2012 року, яку вона добровільно погашати не бажає. Тому, позивач і пред'явив даний позов.

У суд представник позивача з'явився, надав пояснення аналогічні до позовної заяви.

Відповідач та представник відповідача у судове засідання з'явилися, позов визнали частково, мотивуючи тим, що у відповдіача був забраний банком автомобіль, а тому банк повинен звернути стягнення на автомобіль, а не стягувати заборгованість, банк не повідомив про збільшення ставки кредиту та про зростання суми заборгованості.

Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення.

У суді встановлено, що 20.09.2006 року між комерційним банком "ПриватБанк" і ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №СSК0AU00100231 (а.с.11-15), згідно якого останній був наданий кредит в сумі 13029,70 доларів США на наступні цілі: купівлю автомобіля, а також у розмірі 4742,81 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,13 % від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту, згідно з п.3.11 кредитного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.6.2 даного договору, з кінцевим терміном повернення 20.09.2013 року, згідно п.1.1 (а.с.15).

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати (п. 1.1 договору - з 21 по 28 число кожного місяця), позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) 248,11 доларів США для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсоткам, винагороди, комісії.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем був укладений договір застави рухомого майна від 20.09.2006 року №СSК0AU00100231 (а.с.38-39), а саме: автомобіля Chevrolet модель Aveo SA69Y, рік випуску 2006, реєстраційний номер НОМЕР_1. Даний автомобіль був переданий відповідачем банку на підставі довіреності 01.10.2009 року (а.с.34). В судовому засіданні було встановлено, що автомобіль на даний час банком не реалізований.

Позивач згідно умов кредитного договору сам взяв на себе зобов'язання відповідати по своїм кредитним зобов'язанням і нести відповідальність перед відповідачем у повному обсязі цих зобов'язань, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом, комісії та пені.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частини 1-2 ст. 625 ЦК України передбачають, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, ст.1048 цього Кодексу передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Ст.1054 цього Кодексу визначено, що за кредитним договором банк чи інша фінансова установа надає кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, зупинивши свій вибір на ПАТ «Приват Банк», відповідач погодилась на умови про надання кредиту як такі, що її влаштовували. Банк не примушував, не нав'язував своїх послуг позивачеві та не вимагав укладення договору. Це була ініціатива особисто відповідача.

Відповідачем же суми кредиту належним чином не сплачувалися, що привело до утворення заборгованості станом на 18.07.2012 року в розмірі 27843,18 доларів США, що за курсом 7,99 грн. відповідно до службового розпорядженн НБУ від 18.07.2012 року (а.с.10) становить 222467,01 грн., яка складається з наступного (а.с.9):

- 11196,86 доларів США - заборгованість за кредитом;

- 8379,46 доларів США - заборгованість за відсотками за користування кредитом;

- 643,72 доларів США -заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 7623,14 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Представником відповідача в судовому засіданні подана заява про зменшення розміру неустойки на суму 7623,14 доларів США, яку відповідач обгрунтовує тим, що позивач збільшив відсоткову ставку по кредиту без повідомлення відповідача, не реалізував переданий відповідачем автомобіль та не повідомив відповідача про збільшення заборгованості.

Суд вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви відповідача, оскільки останнім не наведені істотні обставини для зменшення розміру неустойки.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про пактику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»передбачено, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка… Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до укладеного з позивачем п. 2.3.1 кредитного договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон'юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору.

Розмір відсотків за кредитним договором банком збільшено з 01 листопада 2008 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»№661-IV від 12.12.2008 року, який набрав чинності 09.01.2009 року.

Відповідно до ст.15 ЦК України «Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.»

Стаття 16 ЦК України передбачає, що «Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу».

Відповідно до п.2.3.7 Кредитного договору банк має право стягнути кредит до настання дати 20.09.2013 року, у тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно, при настанні умов, передбачених п.2.3.3, серед яких порушення Позичальником зобов'язань, передбачених умовами даного Договору.

Згідно ч.1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Отже, враховуючи те, що позивач мав право збільшувати відсоткову ставку і самостійно визначати спосіб захисту своїх прав, та відсутність істотних обставин в розмінні ч.3 ст.551 ЦК України суд вважає, що відсутні підстави для зменшення неустойки за кредитним договором.

Також, судом критично оцінюється твердження відповідача про самостійну сплату страхових внесків, оскільки належних доказів відповідач не надав, а саме квитанцій чи інших платіжних документів. Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому, суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

При задоволенні позову суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати в справі, а саме судовий збір в розмірі 2224, 67 грн.

Керуючись ст.ст. 10,11, 58-61, 88, 212 -215, 294 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 551,625, 1048, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці м. Плацен Німеччина, проживаючої та зареєстрованої по АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_3 виданий 11 січня 2005 року Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків (раніше ідентифікаційний номер) НОМЕР_2, інші відомості про особу суду невідомі, заборгованість по кредитному договору № СSК0AU00100231 від 20.09.2006 року на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок 29092829003111) в сумі 27843,18 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядженн НБУ від 18.07.2012 року складає 222467,01 грн., яка складається з наступного:

- 11196,86 доларів США - заборгованість за кредитом;

- 8379,46 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 643,72 доларів США -заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 7623,14 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці м. Плацен Німеччина, проживаючої та зареєстрованої по АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_3 виданий 11 січня 2005 року Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків (раніше ідентифікаційний номер) НОМЕР_2, інші відомості про особу суду невідомі, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок 64993919400001) судовий збір у розмірі 2224, 67 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі,але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 14.01.2013 року.

Суддя Побережна Н. П.