Рішення № 28612824, 25.12.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

Справа № 2601/18564/12

Провадження № 2/2601/4937/12

25.12.2012 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Фролова М.О., при секретарі Чупак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», третя особа -ОСОБА_2 про захист прав споживача та стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу,-

в с т а н о в и в:

У вересні 2012 року ОСОБА_1 (надалі -позивач) звернувся у Голосіївський районний суд міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «СВЕДБАНК» (далі -Відповідач) про захист прав споживачів - стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу.

Зазначав, що між ним та Відповідачем був укладений договір банківського вкладу №103737840Ж/2 від 03 лютого 2009 року. Відповідно до умов зазначеного договору ним було внесено на депозитний рахунок 835 684,69 доларів США. 03.02.2010 р. між Позивачем та Відповідачем укладено Додатковий договір № 1 та №2. Строк залучення Вкладу визначено до 06.07.2010 р. Відповідно до п.7 Договору Відповідач зобов'язаний повернути Позивачеві суму вкладу протягом 2 робочих днів після закінчення зазначеного строку. Посилаючись на те, що відповідач, у строки визначені договором, суму банківського вкладу не повернув, просив стягнути з Відповідача на його користь 835 684,69 доларів США, а також 3% річних у сумі 55 223,87 доларів США та індексу інфляції за весь час прострочення у сумі 105 296,17 доларів США.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначаючи, що між ним та Позивачем було укладено договір застави майнових прав № 593-Ф/ЗП-1 від 05.02.2009 р. відповідно до якого Позивач виступив майновим поручителем на забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3, що випливають з кредитного договору № 593-Ф від 17.05.2006 р. Відповідно до зазначеного договору застави предметом застави є майнове право Позивача, як вкладника за договором банківського вкладу №103737840Ж/2 від 03 лютого 2009 року. У зв'язку з незадоволенням вимог Відповідача щодо погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 593-Ф від 17.05.2006 р та у відповідності до умов договору застави майнових прав № 593-Ф/ЗП-1 від 05.02.2009 р. здійснено стягнення коштів Позивача з депозитного рахунку на підставі Розпоряджень № 73та № 74 від 10.09.2012 р.

Представник Третьої особи у справі -ОСОБА_3 проти задоволення позову не заперечував та підтримав позицію Позивача.

Дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.02.2009 р. між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір банківського вкладу №103737840Ж/2. Відповідно до умов зазначеного договору позивачем було внесено на депозитний рахунок в ПАТ «СВЕДБАНК»суму у розмірі 835 684,69 доларів США із строком залучення Вкладу до 06.07.2010 р. Відповідно до п.7 Договору Відповідач зобов'язаний повернути Позивачеві суму вкладу протягом 2 робочих днів після закінчення зазначеного строку.Таким чином, Відповідач повинен був повернути вклад не пізніше 09.07.2010 р.21серпня 2012 року Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про повернення суми вкладу.У встановлений в договорі строк Відповідач суму вкладу Позивачу не повернув.

Частинами 1, 2 ст. 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заперечення Відповідача суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Як випливає із умов договору застави майнових прав № 593-Ф/ЗП-1 від 05.02.2009 р. предметом застави є право вимоги повернення вкладу за Договором банківського вкладу № 103737840Ж/2.

При цьому, таке право вимоги повернення вкладу виникає лише після настання відповідного строку повернення вкладу, тобто тільки після 09.07.2010 р.

Як випливає із суті правовідносин договір застави та договір уступки права вимоги є за своєю природою різними видами правовідносин.

При цьому здійснення відступлення права вимоги потребує відповідного оформлення, тобто підписання сторонами відповідного договору уступки права вимоги. При цьому Позивач мав відступити таке право Відповідачу шляхом підписання відповідної угоди відступлення права вимоги лише після 09.07.2010 р. Лише за наявності двох умов -настання строку повернення вкладу та здійснення відповідного оформлення відступлення права шляхом підписання договору відступлення права вимоги Відповідач набуває право вимоги повернення вкладу.

Також суд враховує, що відповідно до заставних правовідносин між Позивачем та Відповідачем в заставу передано майнове право вимоги повернення банківського вкладу, а не безпосередньо грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку (банківський вклад). Різниця між заставою грошових коштів за банківським вкладом та заставою права вимоги повернення банківського вкладу полягає, зокрема, в різних шляхах звернення стягнення на предмет застави. За договором застави грошових коштів за банківським вкладом звернення стягнення відбувається безпосередньо на грошові кошти. В той час як за договором застави права вимоги повернення банківського вкладу звернення стягнення відбувається шляхом відступлення такого права, тобто шляхом укладення відповідної угоди відступлення права вимоги. Крім того, відповідно до ст. 23 Закону України «Про заставу»при заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права. Заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.

Судом також враховано, що відповідно до договору застави майнових прав № 593-Ф/ЗП-1 від 05.02.2009 р. Позивач виступав як майновий поручитель в забезпечення зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 593-Ф.

Відповідно до ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Строк виконання зобов'язання за кредитним договором № 593-Ф настав 16.05.2011 р.

Договором застави майнових прав № 593-Ф/ЗП-1 від 05.02.2009 р. строк, протягом якого діє право застави, тобто строк, протягом якого заставодавець діє як майновий поручитель в забезпечення основного зобов'язання, визначений в п. 1.2 Договору застави, відповідно до якого право застави діє на весь строк виконання зобов'язань і до повного погашення заборгованості за Кредитним договором.

Як зазначено в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012 р. № 10-1393/0/4-12 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 Цивільного кодексу України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Щодо здійсненого Відповідачем списання грошових коштів з депозитного рахунку Позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 20.1. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»ініціатором переказу може бути платник, а також отримувач у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених законодавством, і стягувач, що отримує відповідне право виключно на підставі визначених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 10.12 «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженою Постановою НБУ від 12.11.2003 р. № 492 після закінчення строку або настання інших обставин, визначених законодавством України чи договором банківського вкладу, кошти з вкладного (депозитного) рахунку повертаються вкладнику шляхом видачі готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок. За вкладним (депозитним) рахунком фізичної особи можуть проводитися операції, пов'язані з реалізацією майнових прав на суму коштів, що зберігаються на вкладному (депозитному) рахунку, відповідно до договору застави коштів.

Аналіз вищезазначених норм дозволяє зробити висновок, що після закінчення строку банківського вкладу кошти з депозитного рахунку або повертаються вкладнику шляхом видачі готівки;або зараховуються на інший рахунок вкладника за його заявою; або проводяться інші операції щодо реалізації майнових прав при наявності договору застави коштів.

Представник Позивача зазначив, що Позивач не підписував жодних заяв щодо перерахування належних йому коштів з депозитного рахунку НОМЕР_1 на поточний рахунок НОМЕР_2, та не укладав жодних договорів застави коштів, що знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_3.

Відповідачем суду не надано ані заяви за підписом Позивача про перерахування належних йому коштів з депозитного рахунку на поточний рахунок Позивача НОМЕР_2, ані договору застави грошових коштів, підписаних між Позивачем та Відповідачем.

За таких обставин суд приходить до висновку, що дії Відповідача щодо списання грошових коштів з депозитного рахунку Позивача вчинено всупереч вимогам законодавства.

За таких обставин, суд, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позов ОСОБА_1 про стягнення суми вкладу за договором банківського вкладу є обґрунтованим та підлягає задоволенню в межах заявлених Позивачем вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212-215, 218, 223 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1до Публічного акціонерного товариства «СВЕДБАНК»про по захист прав споживачів про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу -задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «СВЕДБАНК»(код ЄДРПОУ 19356840) на користь ОСОБА_1 грошові кошти, що внесені за договором банківського вкладу №103737840Ж/2 від 03 лютого 2009 р. у сумі 835 684,69 доларів США, а також 3% річних у сумі 55 223,87 доларів США та індексу інфляції за весь час прострочення у сумі 105 296,17 доларів США.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя;