Ухвала суду № 28612712, 15.01.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Провадження № 22-ц/2090/6736/2012 Головуючий 1 інст. -Гуменний З.І.

Справа № 2036/3172/2012

Категорія: договірні Доповідач - Котелевець А.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -Котелевець А.В.,

суддів - Шаповал Н.М., Кіпенка І.С.,

за участю секретаря - Макаренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 19 липня 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна»до ОСОБА_2 про розірвання договору та повернення грошових коштів,

в с т а н о в и л а:

В липні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна»/далі -ТОВ «Новаагро Україна»/ звернулося у суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору та повернення грошових коштів.

На обґрунтування вказало, що 19 травня 2012 року укладено договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, за умовами якого відповідачу надана сума в розмірі 530 000 грн. 00 коп. з кінцевим строком повернення до 31 жовтня 2012 року.

Після отримання фінансової допомоги відповідач неодноразово звертався до «Новаагро Україна»з проханням відстрочити дату повернення суми в указаному розмірі з посиланням на погіршення фінансового стану, а пропозицію розірвати даний договір залишив без відповіді.

Посилаючись на підстави, передбачені статтею 652 ЦК України, позивач просив розірвати договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, укладений 19 травня 2012 року, стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Новаагро Україна»суму в розмірі 530 000 грн. 00 коп., а з метою забезпечення позову накласти арешт на майно, що є об'єктом спільної сумісної власності, право власності на яке зареєстровано на ім'я ОСОБА_3 -дружини відповідача, а саме -на частку відповідача в житловому будинку АДРЕСА_3 квартиру АДРЕСА_1; на частку в автомобілі HYUNDAI IХ 35, реєстраційний номер НОМЕР_1; а також на майно, що є власністю ОСОБА_2, а саме -на частки в статутних капіталах ТОВ «Агрохолдінг-Інвест», ТОВ «Агрохолдінг Схід», що знаходяться за адресою АДРЕСА_2, і на автомобілі KNOTT, реєстраційний номер НОМЕР_2, TRAILER BOAT, реєстраційний номер НОМЕР_3, TOYOTA LAND CRUISER 200, реєстраційний номер НОМЕР_4.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 19 липня 2012 року заява про забезпечення позову задоволена частково.

Накладено арешт на наступне майно, що є власністю ОСОБА_2:

- на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_3

- на частки в статутних капіталах ТОВ «Агрохолдінг-Інвест», ТОВ «Агрохолдінг Схід»що знаходяться за адресою АДРЕСА_2;

- на автомобілі KNOTT, реєстраційний номер НОМЕР_2, TRAILER BOAT, реєстраційний номер НОМЕР_3.

В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 -представник відповідача, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви щодо забезпечення позову. Зокрема, зазначає, що заходи забезпечення позову вжиті за відсутності обґрунтувань щодо гарантій виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог та без врахування інтересів осіб -власників майна.

Позивач ухвалу суду першої інстанції не оскаржив, в своїх запереченнях на апеляційну скаргу просить залишити ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову без змін.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України -в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції -судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 200 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд /суддя/ має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особа або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Предметом позову є розірвання договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, укладеного між сторонами 19 травня 2012 року та повернення суми в розмірі 530 000 грн. 00 коп. ТОВ «Новаагро Україна».

Посилаючись на можливість відчуження майна ОСОБА_2 до вирішення даного спору, позивач заявив відповідне клопотання.

За таких обставин суд відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України вправі був задовольнити це клопотання, щоб не допустити утруднень з виконанням рішення.

Постановлення ухвали без повідомлення ОСОБА_2 не є підставою для скасування даної постанови. Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі /ч. 1 ст. 153 ЦПК України/.

Посилання на вирішення спору по суті не можуть бути прийняті до уваги, оскільки накладення арешту на майно не є способом захисту цивільних прав та інтересів в розумінні статті 16 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про порушення інтересів інших осіб не ґрунтуються на законі. Житловий будинок АДРЕСА_3 зареєстрований на праві власності за дружиною відповідача ОСОБА_3 на підставі рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 9 листопада 2009 року /а. с. 14/.

За частиною 1 статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини /навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо/ самостійного заробітку /доходу/.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі /ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 73 СК України/.

Враховуючи презумпцію виникнення права спільної сумісної власності, арешт накладено лише на Ѕ частину цього будинку.

Накладення арешту на внески ОСОБА_3 до статутних фондів ТОВ «Агрохолдінг-Інвест», ТОВ «Агрохолдінг Схід»на загальну суму 252 448 грн. 00 коп. не є перешкоджанням господарській діяльності цих товариств, що підтвердив в суді апеляційної інстанції представник позивача.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 2 п. 2, 312 п. 1, п. 2, 314 ч. 1 п. 6, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -представника ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 19 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий

Судді