Вирок № 28612063, 08.01.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Вирок

іменем України

08.01.2013 рокуСправа №1915/19119/2012 Тернопільський міськрайонний суд у складі:

головуючої судді Воробель Н.П.

при секретарі Вербицькому Р.А.

за участю прокурора Гульовської О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гніздичка Тернопільського району, громадянина України, одруженого, із середньою спеціальною освітою, не працює, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 27 - ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 369 КК України,-

встановив:

ОСОБА_1 у кінці лютого - на початку березня 2011 року вирішив заволодіти коштами ОСОБА_2 шляхом обману через схилення його до замаху на давання забара.

Для цього, ОСОБА_1 у вказаний період часу розповів ОСОБА_2 про те, що має знайому посадову особу, яка працює у Львівському національному університеті ім. І. Франка та яка зможе посприяти у зарахуванні його дочки ОСОБА_3 на державну форму навчання юридичного факультету даного університету. Однак за це ОСОБА_2 повинен передати через ОСОБА_1 вказаній посадовій особі, в компетенцію якої входить вирішення цього питання, хабар у розмірі 5 000 дол. США за виконання в його інтересах дій із використанням наданого цій посадовій особі службового становища - за вирішення питання про зарахування ОСОБА_3 на державну форму навчання юридичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка. При цьому, ОСОБА_1 не мав наміру передавати будь-кому кошти як хабар, а вирішив заволодіти ними та використати на задоволення власних потреб.

ОСОБА_2, будучи введеним в оману та довіряючи ОСОБА_1, у середині березня 2011 року на перехресті проспекту Злуки та вул. Б. Лепкого, що у м. Тернополі, передав останньому 2 000 дол. США, що згідно із курсом НБ України еквівалентно 15 870,20 грн.

Після цього, ОСОБА_2 в серпні 2011 року біля парку «Слави»у м. Тернополі передав ОСОБА_1 3 000 дол. США, що згідно із курсом НБ України еквівалентно 23 913 грн.

ОСОБА_1 отримані грошові кошти в загальній сумі 5 000 дол. США, що згідно із курсом НБ України еквівалентно 39 783,20 грн., як хабар службовій особі Львівського національного університету ім. І. Франка не передав, а шляхом обману привласнив їх та використав на задоволення власних потреб.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнав в повному обсязі та пояснив, що в кінці лютого - на початку березня 2011 року він під час розмови із троюрідним братом ОСОБА_2 дізнався про те, що дочка останнього має намір вступати на навчання на юридичний факультет Львівського національного університету ім. І. Франка. Він в свою чергу сказав ОСОБА_2, що зможе посприяти у вступі його дочки на державну форму навчання у вказаному університеті, оскільки має знайому посадову особу, яка уповноважена вирішувати питання, пов'язані із прийомом студентів на навчання. Насправді жодної знайомої посадової особи в нього не було. Він для того, щоб заволодіти грошовими коштами ОСОБА_2, пояснив останньому, що за те, щоб його дочка була зарахована на державну форму навчання юридичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка, потрібно передати через нього посадовій особі, з якою він знайомий та яка компетентна у вирішенні цього питання, хабар у розмірі 5 тис. дол. США., хоча насправді дані гроші він не мав наміру передавати, а хотів використати на власні потреби. Він пояснив ОСОБА_2, що спочатку потрібно дати аванс в сумі 2 тис. дол. США, а після подачі документів у навчальний заклад, ще 3 тис. дол. США. і після цього його дочка - ОСОБА_3 поступить на державну форму навчання юридичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка. На вказану пропозицію ОСОБА_2 погодився та в середині березня 2011 року у м. Тернополі на перехресті проспекту Злуки та вул. Б. Лепкого передав йому спочатку 2 тис. дол. США, а в середині серпня 2011 року біля парку «Слави» м. Терноплля - ще 3 тис. дол. США, як другу частину хабара, за сприяння у вступі ОСОБА_3 на державну форму навчання юридичного факультету вказаного університету. Отримані від ОСОБА_2 5 тис. дол. США він нікому не передав, оскільки він не мав наміру та можливості це зробити, а витратив їх на власні потреби. В кінці серпня 2011 року йому зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що дочка не зарахована на державну форму навчання. На даний час він повернув ОСОБА_2 400 дол. США та обіцяє, що поверне решта суми.

У вчиненому щиро розкаюється, обіцяє в подальшому злочинів не вчиняти, просить його суворо не карати.

Крім власного визнання вини, підсудний ОСОБА_1 повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового слідства і підтверджують його вину у вчиненні злочину згідно пред`явленого обвинувачення, відмовивсь від їх дослідження під час судового розгляду відповідно до ст. 299 КПК 1960 року, про що не заперечила прокурор, присутня в судовому засіданні.

На підставі викладеного суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 і вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 190, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), та за ч. 4 ст. 27 - ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 369 КК України, як підбурювання до замаху на давання хабара.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог статей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, особу винного: те, що злочини вчинив вперше, не працює, позитивно характеризується за місцем проживання; обставину, що пом`якшує покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також відсутність обставини, які б обтяжували покарання.

Аналізуючи вказані обставини, суд вважає, що ОСОБА_1 із альтернативних покарань, передбачених санкціями статей обвинувачення, доцільно призначити покарання у виді штрафу. При цьому, враховуючи його матеріальний стан, на підставі ч. 4 ст. 53 КК України, призначити штраф необхідно із розстрочкою виплати.

Керуючись п. 11 розділу ХІ «Перехідні положення»КПК України, ст. ст. 323, 324 КПК 1960 року, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 4 ст. 27 - ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 190 КК України - у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.;

- за ч. 4 ст. 27 - ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 369 КК України - у виді штрафу у розмірі 4 250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 4 250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) грн.

На підставі ч. 4 ст. 53 КК України розстрочити ОСОБА_1 виплату штрафу у розмірі 4 250 грн. рівними частинами строком на три місяці: по 1 416,67 грн. (одній тисячі чотириста шістнадцять грн. 67 коп.) кожного місяця.

Запобіжний захід -підписку про невиїзд -до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (одержувач платежу НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, код ЄДРПОУ 24524727, банк одержувача: УДК в Тернопільській області, розрахунковий рахунок 31256272210463, МФО - 838012) вартість проведеної у справі почеркознавчої експертизи № 1-1515/12 від 05 листопада 2012 року - 470,40 грн.

Речовий доказ: оригінал розписки від 22 серпня 2012 року - залишити у матеріалах кримінальної справи № 1915/19119/12 (а.с. 113).

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

ГоловуючаН. П. Воробель