Рішення № 28611951, 22.02.2012, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2012 Справа №2-9485/11 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванко О. М.

при секретарі с/з Жара М. Т.

за участю осіб, які беруть участь у справі:

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про визнання договору дарування недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про визнання договору дарування недійсним. Посилаючись на те, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 12 травня 2010 року стягнути з ОСОБА_2 в її користь 104 446 грн. коштів, вкладених нею у будівництво житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 Дані кошти були зароблені нею та її чоловіком на протязі всього їхнього життя та вкладені нею у будівництво вищезгаданого будинку, який виділений у власність ОСОБА_2 Для виконання рішення суду вона пропонувала боржнику ОСОБА_2 продати гараж, який йому належав та ринкова вартість якого наближена до суми його боргу. Проте добровільно виконувати рішення суду боржник ОСОБА_2 неодноразово відмовлявся. Так як добровільно виконувати рішення суду ОСОБА_2 не хотів, 01.06.2011 р. вона звернулася до державної виконавчої служби № 1 м. Тернополя, подавши наданий їй судом виконавчий лист, з метою примусового стягнення з боржника ОСОБА_2 присуджених їй коштів. Проте, не дивлячись на неодноразові попередження та накладення штрафу виконавцями виконавчої служби, боржник і надалі ухиляється від сплати боргу. Позивач повідомив, що стягнути з нього належний їй борг шляхом продажі гаража виконавча служба не зможе, так як належний йому після набрання законної сили рішення суду гараж АДРЕСА_2 був ним у лютому місяці 2011 р. подарований своїй матері пенсіонерці ОСОБА_4 та оформлено договір дарування. Обдарована мати боржника ОСОБА_4 є пенсіонеркою 77-ти років, яка ніколи не мала водійських прав чи автомашини. Зате автомобіль та водійські права має відповідач. Після вчинення договору дарування ОСОБА_2 і надалі користується гаражем, який жодним чином не потрібен його матері за відсутністю у неї автомобіля. З чого слідує, що договір дарування є фіктивним та здійснений ОСОБА_2 та його матір'ю ОСОБА_4 згідно зговору з метою унеможливити виконання рішення суду, примусовим шляхом здійснити стягнення боргу з ОСОБА_2, чим фактично завдано їй шкоди, зловживаючи правом. Внаслідок укладення договору дарування гаража стало дуже утруднено стягнути з боржника кошти, які були нею зароблені. ОСОБА_2, знаючи про необхідність сплати їй значної суми коштів, не продав гараж, щоб погасити борг, а уклав договір дарування зі зловмисною метою -унеможливити виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 12.05.2010 р. в частині стягнення з нього у її користь коштів на суму 104 446 грн.У зв'язку з цим просить суд визнати недійсним договір дарування ОСОБА_2 та ОСОБА_4 гаража АДРЕСА_2

Позивач у судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав з мотивів викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову та просить у задоволенні позову відмовити, оскільки він подарував гараж на законних підставах.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, з невідомої суду причини, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причин неявки у судове засідання відповідач суду не повідомив та не подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язанні повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суд про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Представниктретьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції у судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши пояснення відповідача, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.05.2010 р., яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 28.09.2010 р., стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 104 446 грн. коштів, вкладених у будівництво житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1, 12, 51,00 грн. сплаченого державного мита та 30,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи. На даний час вказане рішення суду не виконане.

11 січня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір дарування гаража, посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу, надалі -договір дарування. Згідно умов договору дарування, ОСОБА_2 безоплатно передав у власність ОСОБА_4 належний йому на праві приватної власності гараж з підвалом, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2

Судом встановлено, що ОСОБА_2 належить на праві власності транспортний засіб, марки «ВАЗ»21053, 1995 року випуску, ДНЗ НОМЕР_1, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, виданого ОРЕВ Тернопіль 22.04.1997 р. також йому належить житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1

Як вбачається з витягу Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №34919052, від 15.02.2012 р., та листаТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації»№804/072 від 30.01.2012 р., арешт на гараж НОМЕР_2 в гаражному кооперативі «Маяк»не накладався на час укладення спірного договору.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, тому суд вважає, що посилання позивача на ті обставини та підстави зазначені у позові про визнання недійсним договору дарування, не можуть бути підставою для задоволення позову з огляду на наступне.

Статтею 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 при укладенні договору був вільним у виборі контрагента та визначенні істотних умов договору з урахуванням вимог цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 234 ЦПК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковий до виконання сторонами.

На підставі ч. 4 ст. 334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до статей 717, 719 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав, ОСОБА_4 зареєструвала за собою право власності на гараж НОМЕР_2 в гаражному кооперативі «Маяк»в м. Тернопіль.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем при зверненні до суду та під час розгляду справи не обґрунтовано, та не подано належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог про вчинення відповідачами правочину, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися правочином, оскільки відповідач ОСОБА_2 передав спірне майно у власність ОСОБА_4, яка зареєструвала право власності на нього, позивач не довів суду, що ОСОБА_4 не здійснює використання спірного майна,

такожне довів, що на час укладення спірного договору відбулося порушення позивача прав та охоронюваних законом інтересів відповідачами по справі, які уклали спірний договір,при цьому суд зазначає, що у відповідача є в наявності інше майно та доходи, якими позивач може задовольнити свої вимоги щодо виконання рішення суду.

За таких обставин та враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відсутні підстави для визнання недійсним договір дарування від 11 січня 2011 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на гаража АДРЕСА_2

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212- 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, ст. ст. 3, 12, 203, 215, 216, 234, 334,717-719 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про визнання договору дарування недійсним -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяО. М. Вийванко