Ухвала суду № 28611256, 28.03.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"28" березня 2012 р. Справа № 0670/9417/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Кузьменко Л.В.

Пасічник С.С.,

при секретарі Бєляєвій Т.В.

за участю позивача: ОСОБА_3,

від відповідача: не з"явився,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємеця - ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "01" листопада 2011 р. у справі за позовом Приватного підприємеця - ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Новоград-Волинський Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 01 листопада 2011 р. в задоволенні позову приватного підприємця ОСОБА_3 відмовив.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач у справі звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом, зокрема не були враховані положення п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України та п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування".

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, враховуючи таке.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Новоград - Волинський Житомирської області щодо нарахування йому заборгованості по сплаті збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1732,80 грн. і визнання незаконною та скасування вимоги Управління пенсійного фонду України в м. Новоград- Волинський Житомирської області №ф-242 від 12.07.2011 року про сплату боргу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що він є суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, який перебуває на спрощеній системі оподаткування і щомісячно сплачує єдиний (фіксований) податок, з якого відраховуються страхові внески і до Пенсійного фонду України. Вважає, що оскільки він є пенсіонером, то звільняється від сплати внесків до Пенсійного фонду України, посилаючись при цьому на Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який на його думку має зворотну дію в часі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем правомірно було сформовано приватному підприємцю ОСОБА_3 вимогу №ф-242 від 12.07.2011 року про сплату недоїмки із страхових внесків у сумі 1732,80 грн., яка виникла за період з липня по жовтень 2010 року, відповідно до даних особового рахунку, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, при цьому порушення прав та законних інтересів позивача допущено не було.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Так, спірні правовідносини у даній справі регулюються Законом України" Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІУ (у редакції, яка діяла на момент виникнення заборгованості).

Відповідно до пункту 3 статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІУ (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Новоград - Волинський Житомирської області як страхувальник (особа, яка обрала особливий спосіб оподаткування).

Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Вказана редакція діяла з 17 липня 2010 року.

Зміни, що відбулися в законодавстві з питань обчислення страхових внесків для фізичних осіб - підприємців, позивачем враховані не були, що призвело до заниження сум страхових внесків на 1732,80 грн.

Згідно з частиною 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ГУ (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для таких страхувальників, як позивач, є квартал.

Оскільки базовим звітним періодом для позивача є квартал, страхові внески за липень - грудень 2010 року мали бути сплачені ним до 20 січня 2011 року.

Позивачем страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня по жовтень 2010 до 20 січня 2011 року у повному обсязі сплачені не були.

Відповідно до ч.2 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІУ (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІУ (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Згідно з абз. 5 п. 7 Розділу УІІІ. Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-УІ від 08.07.2010 року стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов"язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов"язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Суд першої інстанції правомірно не погодився з доводами позивача стосовно того, що пп.4 п.8 XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" був виключений згідно з Законом 2464-УІ та стосовно того, що Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" має зворотну дію, оскільки Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-УІ від 08.07.2010 року набрав чинності 01.01.2011 року, а тому до цієї дати у позивача існував обов'язок сплачувати мінімальний страховий внесок.

Зважаючи на викладене, також є безпідставним посилання в апеляційній скарзі на п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування".

Підсумовуючи наведене, слід вказати, що постанова місцевого суду є законною та обгрунтованою, відповідає нормам чинного законодавства, а тому її належить залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця - ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Л.В. Кузьменко С.С. Пасічник

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватний підприємець-ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в м. Новоград-Волинський Житомирської області вул.Пушкіна,5,м.Новоград-Волинський,Житомирська область,11707